Технічні засоби навчання на уроках читання в 1-4-х класах - основаної, на відміну від систем традиційних, на зовсім інших психологічних і пед�...

Курсова робота - Технічні засоби навчання на уроках читання в 1-4-х класах

основаної, на відміну від систем традиційних, на зовсім інших психологічних і педагогічних аспектах. Вчитель стає не наставником, а навігатором у світі інформації, що передбачає набагато більшу самостійність учнів у пошуках і засвоєнні нових знань. Таким чином досягається високий рівень інтенсифікації навчального процесу.

7. Сучасні технічні засоби навчання надають викладачеві небачені раніше технічні можливості. Однак ефективне використання цих коштовних пристроїв можливе лише за наявності відповідного дидактичного забезпечення та глибоко продуманої методики застосування ТЗН.

8. Ефективному застосуванню ТЗН передує ретельна підготовка. Вона передбачає підбір та виготовлення дидактичних матеріалів (слайдів, кадро- та діафільмів, відеофрагментів, магнітофонного звукозапису, файлів на дискеті для мультимедійної проекції тощо), визначення та підготовку умов демонстрації, аналіз та вибір методичних прийомів та послідовності демонстрації. В робочому плані викладача це відображається відповідними помітками.

Література

Активные методы обучения и программирование: проблемы, возможности, перспективы: Межвузовский сборник научных трудов. – К., 1993. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения. – М.: Просвещение, 1977. – 220 с. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти. – К.: ВВП "Компас", 1997. Бородич А.М. Методика развития речи детей. – М.: Просвещение, 1981. – 255 с. Вашуленко М. Формування мовної особистості молодшого школяра в умовах переходу до 4-річного початкового навчання. // Початкова школа. – 2001. – №1 – С. 11-14. Ващенко Григорій. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів. – К.: Українська Видавнича Спілка, 1997. – 360 с. Герасимов В.П. Использование научно-технических средств преподавания юридических дисциплин. – М.: Изд-во Московского университета, 1976. Гольберт А.М. Особливості оволодіння учнями молодших класів лексикою рідної мови. – К., 1979. Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос. – К.: Вища школа, 1992. – 380 с. Друзь З.В. Від уроку до уроку // Початкова школа. – 1990. – № 4. – С. 76-79. Жалдак М.І. Комп'ютер у школі // Інформатика. – 2001. – №3(99). – С. _. Изготовление наглядных пособий с использованием компьютерной копировальной техники. Методика их использования. – К., 1999. Исаев В.Н., Высокович Е.В. Класс будущего. Инструменты формирования личности // Компьютеры и программы. – 2001. – №7-8. Концепція програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл (проект) // Комп'ютер в школі та сім'ї. – 2000. №2. – С. 25-28. Методика викладання української мови/ за ред. С.І. Дорошенка. – К.: Вища школа. – 1992. – 398 с. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початкових класах: методика і технологія навчання. – Тернопіль: Астон, 2003. – 215 с. Ожогин В.Я. Технические средства в учебном процессе. Информационные свойства и эргонометрические особенности применения. – К.: Вища школа, 1984. Орлов П.И., Струков В.И., Горелов Ю.П. Методические аспекты дистанционного обучения: визуализация информации. Учебно-методическое пособие. – Х.: Изд-во Университета внутренних дел, 2000. Проблеми підвищення рівня підготовки кадрів для органів внутрішніх справ. Матеріали науково-практичної конференції. – К., 1993. Програми середньої загальноосвітньої школи. 1-4 (1-3) класи. – К.: Бліц, 1997. – 106 с. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – М., 1989. – 286 с. Русова С. До риму на два конгреси // Нова Україна. – 1923. – Липень-серпень. – С. 222-241. Светловская Н.Н. Методика внеклассного чтения. – М.: Просвещение, 1991. – 162 с. Семенюк Э.П. Информационный подход к познанию действительности. – К.: Наукова думка, 1988. Синиця Т.О. Психологія усного мовлення учнів 1-5 класів. – К., 1974. Смирнов С.А. Педагогические теории, системы, технологии: Учеб. пособие для студентов сред, пед. учеб. заведений. – М.: Издательский центр "Академия", 1998. – 512 с. Ушинський К.Д. Собрание сочинений. – М-Л., 1950. – Т. 8. – 286 с. Хантер Б. Мои ученики работают на компьютерах: Кн. Для учителя. – М.: Просвещение, 1989. – 224 с.

Додаток

Графопроектор

Графопроектор складається з корпусу (2), в якому розміщуються галогенна проекційна лампа (12), вентилятор (1). У верхній частині корпусу знаходиться прозоре скло (10), на якому розміщують об’єкт демонстрації, а під ним – збиральна лінза Френзеля (11), яка концентрує світловий потік так, щоби він рівномірно освітлював об’єкт (9). Потім світловий потік попадає на об’єктив (6), який змінює його напрям і скеровує на екран.

Додаток

Мультимедійний проектор

Додаток

Схема комп'ютерного класу

Додаток

ДО ПРОБЛЕМ ПРОПЕДЕВТИКИ ІНФОРМАТИКИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

У зв'язку із перенесенням акцентів інформатизації освіти на більш ранній вік – на початкову школу – необхідно визначити зміст і методику підготовки учнів початкових класів з даного питання. Досвід організації навчання з інформатики в молодшому шкільному віці накопичено як за кордоном, так і у нашій країні. Ряд авторів, особливо в Україні, виступають за відмову від системного вивчення основ інформатики раніше 7 класу. У проекті "Концепції програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл" записано "Розглядаючи комп'ютерно-орієнтовані засоби навчання як засоби навчальної діяльності на протязі усього набуття загальної середньої освіти (1-12 класи), вивчення курсу "Інформатика" як самостійної навчальної дисципліни доцільно здійснювати з 7-го по 12-ий класи, а саме:

1-6-і класи-використання комп'ютера як засобу навчальної діяльності, яке передбачає оволодіння дитиною первинними навичками роботи за комп'ютером; 7-9-і класи-базовий курс інформатики; 10-12-і класи – курс інформатики допрофесійної підготовки з урахуванням спеціалізації навчального закладу, а також за вибором учня."

Такий підхід зумовлений певним негативним досвідом введення окремого курсу інформатики в початкових класах. Головним недоліком при цьому називається "формальність знань", що виникає внаслідок нерозуміння учнями значної частини навчального матеріалу, який вводиться без врахування їх вікових особливостей. Аналізуючи причини таких негативних явищ, в початковому курсі інформатики слід виділити два основні аспекти, що приводять до їх появи.

Перший – відсутність в Україні науково

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15