принципово нового підходу до інформатизації системи освіти, що передбачає виконання наступних складових:
комплексна інтеграція навчальних закладів в світову інформаційну систему;
інтенсифікація навчального процесу й активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів;
створення умов для широкого впровадження новітніх інформаційних технологій (НІТ) в навчальний процес;
підвищення ефективності управління навчальними закладами освіти. Також передбачається ефективне використання основних можливостей всесвітньої мережі Internet (WWW, E-mail, Usenet, FTP), сучасної комп'ютерної техніки, відповідного програмного забезпечення, мультимедійних мережевих навчальних комплексів.
До основних задач комплексної інформатизації можна віднести:
використання послуг всесвітньої мережі Internet.
створення єдиної інформаційної системи навчальних закладів.
широке впровадження в освітній процес НІТ.
ефективне використання в навчальному процесі відповідного програмного забезпечення.
надання адміністрації вчасного і якісного управління персоналом.
створення умов для здійснення видавничої та поліграфічної діяльності в рамках навчального закладу.
розробка науково-методичного забезпечення інформатизації навчального процесу.
Удосконалення і розвиток сучасних інформаційних технологій та їх проникнення в найрізноманітніші галузі людської діяльності справляє відповідний вплив на методичні системи навчання всіх без винятку навчальних дисциплін, зокрема, на цілі навчання, зміст, методи, засоби, організаційні форми. Новітні інформаційні технології навчання (НІТН) розкривають широкі можливості щодо істотного зменшення навчального навантаження і водночас інтенсифікації навчального процесу, надання навчально-пізнавальній діяльності творчого, дослідницького спрямування, яка природно приваблює дитину і притаманна їй, результати якої приносять їй задоволення, бажання до праці, до пошуку нових знань.
Комплексна інформатизація освіти повинна розглядатись як основна умова виховання молоді, здатної орієнтуватися в часто змінюваних обставинах та адекватно діяти в навколишньому середовищі.
Сьогодні розроблено вже досить багато різних типів програмних засобів, призначених для супроводу навчання різних предметів. Вже зроблено перші кроки щодо теоретичного обґрунтування НІТН різних предметів, накопичено певний досить успішний досвід практичного використання комп'ютера для супроводу навчального процесу при вивченні різних дисциплін. Це переконливо свідчить про незаперечні переваги раціонального поєднання традиційних методичних систем навчання з новими інформаційними технологіями і створення на основі такого поєднання нових інформаційних технологій навчання – вагомих складових комп'ютерно-орієнтованих дидактичних систем.
Однак ще не створено загальновживаних інтегрованих навчальних програмних засобів. Таке становище природне для нового напрямку наукових досліджень, а чисельність підходів до вирішення проблеми підтверджує актуальність і новизну дослідження даного питання.
Все сказане вище і зумовило вибір теми дослідження: "Використання прикладного програмного забезпечення при вивченні розділу "Інтегральне числення". Об'єктом нашого дослідження є електронний підручник, предметом – особливості побудови, змісту, вимоги і принципи використання електронних підручників, їх переваги і недоліки, використання у організації навчального процесу.
Перші спроби перенести інформацію на комп'ютер робилися ще в 70-х – на початку 80-х років. На початку 90-х років перед розробниками інформаційних систем з'явились проблеми стандартизації перетвореної в електронний вигляд інформації, тобто відповідності міжнародних стандартів новим комп'ютерним засобам, що тоді виникли. Цей період збігся з появою персональних комп'ютерів у масовому користуванні. У 80-х роках було створено програмовані засоби як основу масової автоматизації бібліотек.
На сьогоднішній день склалася така ситуація, що всі створені в бібліотеках бази даних є розрізненими. Тому постала проблема розробити нові програмовані засоби, що могли б поєднати ці бази даних. Це дасть можливість створити прообраз віртуальної бібліотеки з таким масивом, який був би доступним для користування в дистанційній освіті в різних містах.
Останнім нововведенням є презентація та швидке поширення електронних книг і підручників. Електронна книга – це високотехнологічний пристрій, куди можна ввести інформацію обсягом на тисячі друкованих сторінок. Зручність електронної книги полягає в можливості мати бібліотеку в себе вдома, розміром в одну книжку. В електронній книзі легко знайти потрібну інформацію, що завжди є проблемою навчальних програм.
Електронні видання мають такі переваги над паперовими:
1. великий обсяг текстової інформації (гіпертекст);
2. копіювання та сканування тексту;
3. кращий сервіс: дизайн, музичний супровід, відеокліпи;
4. наявність у тексті довідково-інформаційної та пошукової систем;
5. швидкий пошук джерела в алфавітному, контекстному і хронологічному порядку;
6. компактність видання;
7. економія часу в пошуках джерела;
8. варіативність сюжету;
9. архівація та каталогізація матеріалу в невеликому обсязі на компакт-дисках. Електронні видання забезпечують основну дидактичну мету – самоосвіту.
Комп'ютеризований підручник або посібник доцільно використовувати в таких напрямках:
1. Імітація складних матеріальних об'єктів з образно-художнім поданням (візуалізацією) анімаційних (динамічних) результатів.
2. Реалізація ігрових форм і методів навчання (ділові ігри, тестування).
3. Імітаційне моделювання.
4. Автоматизація й інтенсифікація педагогічної праці в процесі проектування системи навчання (розробка навчальних дисциплін, добір навчального матеріалу, формування дидактичних матеріалів).
5. Забезпечення можливостей самостійного тиражування.
6. Глибоке вивчення та освоєння засобів автоматизації.
Використання прикладного програмного забезпечення і комп'ютерних технологій в навчально-виховному процесі сучасного вищого закладу освіти об'єктивно зумовлене технічним прогресом і як наслідок передбачає введення нових педагогічних технологій навчання загалом і впровадження електронних підручників зокрема.
Процес розробки підручника, у якому б вигляді він не був представлений, – процес творчий, тому не варто обмежувати його рамки створеними будь-якими схемами.
При створенні електронного підручника особливу увагу треба звернути на середовище розробки, оскільки окремі програмні середовища не сумісні. Потрібно також, щоб підручник мав наступні властивості: достовірність, повноту, системність, модульність, інтерактивність, можливість актуалізації, адаптивність до студента, адаптивність до викладача, масштабність та ін.
Розробка пробних електронних підручників та матеріалів повинна проводитись з допомогою стандартних і простих засобів, наприклад, як Microsoft Office. Це дає можливість одночасно мати і друкований, і мультимедійний, і мережений варіанти навчальних матеріалів.
Кожний підручник, з однієї сторони, повинен бути достатньо автономним, а з іншої – відповідати деяким стандартам стосовно внутрішньої структури, що повинно забезпечувати можливість легко і швидко зв'язати необхідний комплект підручників в єдину навчальну систему (в котрій можуть бути також інформаційно-пошукова система, екзаменаційна система і т.д.).
Електронний