літер, ілюстрації до прочитаного тексту тощо.
В презентаційну інформацію доцільно подавати тексти, які, з допомогою динамічно змінних фрагментів, синхронного озвучення та відео вставок, сприятимуть ефективності сприйняття нового навчального матеріалу. Такі методики створюють ефект реальної присутності, адже звуковим матеріалом може бути голосовий супровід викладача. Він, зокрема, може прослуховуватись слухачами, що не були присутні на уроці.
Анімаційна інформація застосовується для відтворення засобами мультиплікації послідовності прихованих процесів, залежностей тощо. З усіх вищенаведених вона, очевидно, є найбільш захоплюючою але вимагає й відповідно фаховості та трудовитрат при її підготовці.
Статичні та динамічні проекційні засоби в загальному називають візуальними ТЗН.
3. Звукотехнічні засоби, які записують та відтворюють тільки звукову інформацію. До них належать магнітофони, диктофони. У зв'язку з надзвичайно різноманітним типажем моделей в курсовій роботі не наводяться технічні особливості зазначених пристроїв. Зазвичай звукотехнічні засоби успішно використовують, зокрема, під час вивчення іноземних мов.
Високі показники застосування аудіозаписів на уроках читання (як музичний супровід читання творів), особливо при вивченні віршів Т. Шевченка. Основне завдання педагога – вдало підібрати відповідні музичні композиції.
4. Комп'ютерно-програмні засоби (КПЗ), які автоматизують частково чи повністю процес навчання та контролю знань. До них належать навчальні системи, програмні тренажери, системи тестування та контролю, системи імітаційного моделювання, демонстраційні системи і ін. [9]. Сучасні КПЗ покликані замінити застарілі технічні засоби контролю знань, такі як "Огонек", "В'ятка", КИСИ-5 та ін. КПЗ, зазвичай, створюються на технічній базі кабінетів інформатики, комп'ютерно-лінгафонних класів. Існує значна кількість різноманітних комп'ютерних програм, що тією чи іншою мірою задовольняють сучасні вимоги до таких програмних продуктів.
З метою формування єдиних підходів до тестувань пропонується уніфікована комп'ютерна програма, яка може використовуватись не тільки для проміжних (модулів, колоквіумів та ін.), а також для завершальних тестувань (заліків, іспитів, захистів робіт тощо). Програма має інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, не вимагає високої кваліфікації користувача, і, отже, її може опанувати кожен вчитель.
Процес підготовки до комп'ютеризованого контролю (тесту) передбачає формування параметрів майбутнього тесту. Це, зокрема, вибір теми тестування, кількість рівнів складності і кількість запитань у рівні, критерії оцінки по кожному рівню і тесту у цілому, методи формування варіантів (упорядкований – питання для варіантів відбираються за порядком, випадковий – питання формуються на основі випадкових чисел). Окрім цього, інтерфейс програми підготовки передбачає введення шляху для зберігання бази даних питань та параметрів тесту, а також пароля, який дозволяє уникнути несанкціонованого доступу до можливостей тестуючої програми. Після визначення параметрів їх зберігають у базі даних натисканням на клавішу "Зберегти параметри" і починають формування тестових питань.
Рис. Головне вікно уніфікованої комп'ютерної програми
Програмою передбачено до 12 відповідей на одне питання (кількість відповідей на кожне питання вказується в полі "К-сть відповідей"). Можливий варіант конструйованих відповідей (вірною є відповідь, що складається з декількох відповідей). Переміщення по базі даних запитань здійснюється за допомогою натискання на навігаційні кнопки у правій верхній частині інтерфейсу.
Після визначення параметрів та змісту питань тест вважається підготовленим.
Візуально його можна поділити на інформаційну (назва тесту, зміст питання, варіанти відповідей, рівень складності, час до закінчення тесту, результат попередньої відповіді, інформація про програму (About…) і вибрану відповідь) та операційну (вибір відповіді, перехід до наступного питання) частини.
Після завершення тесту виводиться вікно результатів. У вікні зазначені загальна оцінка, аналіз відповідей по кожному рівню складності, витрачений час.
Вихід з програми тестування здійснюється натисканням клавіші "Закрити" із введенням відомого лише викладачеві пароля.
Перші практичні результати використання вищенаведеної програми показали її ефективність, високу стабільність роботи, швидке оволодіння правилами підготовки тестів та безпосереднього тестування.
5. Комп'ютерно-лінгафонні засоби, які дозволяють комп'ютеризувати частково чи повністю процес вивчення читання, використовуючи також і інтернет-технології.
Схематично вони можуть бути представлені як сукупність комп'ютерів, об'єднаних у локальну мережу та обладнаних засобами обробки звуку і мікрофонно-телефонними гарнітурами, як це відображено в додатку 6.
Схема найпростішої локальної мережі лінгафонно-комп'ютерного класу
Важливим елементом таких навчальних систем є програмне забезпечення. Умовно його можна поділити на системне програмне забезпечення (СПЗ), обслуговуюче програмне забезпечення (ОПЗ), тематичне (прикладне) програмне забезпечення (ТПЗ).
Системне програмне забезпечення призначене для забезпечення функціонування кожного робочого місця та мережі в цілому. Розгляд його виходить за рамки курсового дослідження. До того ж СПЗ достатньо широко висвітлено в спеціальній літературі.
Обслуговуюче програмне забезпечення покликане забезпечити активний контроль з боку викладача за роботою учнів на робочих місцях. У даному випадку "активний" означає, що викладач може не тільки дистанційно контролювати процес освоєння навчального матеріалу, а й втручатися та спрямовувати його в потрібному напрямку. Це досягається, зокрема, використанням програмних засобів РСAnyWhere виробництва фірми Symantec Corporation або відповідних апаратних засобів.
У загальному це виглядає наступним чином. На екрані викладацького монітора відображено ряд піктограм відповідно до кількості робочих місць учнів. Викладач двічі натискає на ліву клавішу мишки на піктограмі відповідного робочого місця, і на викладацькому моніторі з'являється зображення монітора вибраного робочого місця. Одночасно на екран викладацького монітора можна вивести декілька зображень моніторів робочих місць. Їх кількість визначається пропускною здатністю мережі. Всі зміни на моніторах робочих місць синхронно відображаються на моніторі викладача. Таким чином здійснюється контроль за роботою учнів. При потребі втрутитись у процес навчання на конкретному робочому місці викладач лівою клавішею мишки активізує відповідне вікно. Одразу після цього всі команди, зроблені викладачем у межах вибраного вікна, будуть передані на відповідний комп'ютер і виконані. Отже, фактично має місце віддалене візуальне керування робочим місцем учня.
Оскільки програма РСAnyWhere не передбачає звуковий супровід, то для звукового управління