Викладач двічі натискає на ліву клавішу мишки на піктограмі відповідного робочого місця, і на викладацькому моніторі з'являється вікно програми NetMeeting з переліком абонентів, підключених до голосового зв'язку.

Таким чином, вищезазначені програмні засоби забезпечують дистанційний аудіовізуальний контроль за роботою учня на робочому місці. Слід зазначити, що ця технологія може застосовуватись не тільки для комп'ютеризованого навчання читання, але й для будь-яких інших навчально-тестових програм. При цьому можна використовувати й інші можливості програми NetMeeting (конференції, загальну малювальну дошку, загальну письмову дошку тощо).

Розділ 3. Методико-дидактичні аспекти застосування технічних засобів навчання

Як зазначалось вище, сучасні технічні засоби навчання надають викладачеві небачені раніше технічні можливості. Однак ефективне використання цих коштовних пристроїв можливе лише за наявності відповідного дидактичного забезпечення та глибоко продуманої методики застосування ТЗН.

3.1 Загальні методичні рекомендації щодо застосування ТЗН

Застосування ТЗН на заняттях залежить від обраної викладачем методики подачі навчального матеріалу. З іншого боку, різні види ТЗН по різному впливають на методику викладання. Отже, має місце взаємний вплив – загальної методики вивчення матеріалу на методику застосування ТЗН і навпаки.

Ефективному застосуванню ТЗН передує ретельна підготовка. Вона передбачає підбір та виготовлення дидактичних матеріалів (слайдів, кадро- та діафільмів, відеофрагментів, магнітофонного звукозапису, файлів на дискеті для мультимедійної проекції тощо), визначення та підготовку умов демонстрації, аналіз та вибір методичних прийомів та послідовності демонстрації. В робочому плані викладача це відображається відповідними помітками.

У переважній більшості випадків дидактичні матеріали не є вичерпним джерелом інформації і потребують пояснень викладача. В цьому зв'язку методика застосування ТЗН розрізняється за елементами семінару, лекції, уроку.

Використання ТЗН в організаційно-вступній частині заняття вважається дієвим засобом підготовки аудиторії до сприйняття складної теми, загострення уваги на актуальності розглядуваних питань, тобто формуванні мотивації глибокого вивчення теми. На цьому етапі доцільно показувати слайди із зазначеною темою і переліком питань для вивчення. Ефективною є також методика демонстрації на початку занять кіно- відеофільмів. Завдяки сильному емоційному впливу демонстрація фільмів одразу налаштовує слухачів на робочий лад, скорочує до мінімуму момент необхідної психологічної адаптації, дає зорову основу для подальших логічних пояснень викладача. Для фільмів-введень найбільш підходять такі матеріали, які можуть служити самостійним джерелом інформації і у викладенні конкретних питань здатні замінити викладача. По можливості слід уникати показу на початку заняття кадрів, що несуть значне емоційне навантаженням.

Застосування ТЗН в кінці заняття за змістом є прийомом протилежним попередньому. Він спрямований на систематизацію та закріплення навчального матеріалу, на загострення уваги слухачів на його ключових моментах або для швидкої і твердої зміни думки про неправильно засвоєний матеріал. Для реалізації цього прийому можуть використовуватись будь-які ТЗН, але найбільш доцільними є візуальні засоби. Пояснення завдання для самостійної роботи також значно оптимізується завдяки застосуванню ТЗН, особливо коли до вивчення пропонується досить багато першоджерел.

Демонстрація відеоматеріалів на цьому етапі занять також може спрямовуватись на показ практичної значущості розглядуваних питань передового досвіду роботи. Для цього показу доречними є навіть емоційно насичені кадри.

Застосування ТЗН у процесі опитування слухачів спрямоване на формування вміння слухача використовувати дидактичний матеріал для доказовості логічності своїх тверджень. Ефективність цього прийому значною мірою залежить від проблематичного характеру матеріалів, що пропонуються для обговорення. Його доцільно поєднувати з елементами ситуативно-проблемного навчання.

Застосування ТЗН у процесі викладу нового матеріалу дозволяє використовувати інформацію як зорову опору, що допомагає найбільш повно засвоювати навчальний матеріал. Важливо, щоб демонстрація дидактичних матеріалів органічно поєднувалась з їх поясненням, щоб вона стала наочним аргументом слів викладача. Застосування ТЗН може здійснюватись також з метою актуалізації опорних знань та мотиваційно-пізнавальної діяльності.

Використання кіно- відеофільмів на цьому етапі є найбільш ефективним у методичному розумінні. Ефективне застосування фільмів на заняттях вимагає планування їх демонстрації у відповідності з поставленими цілями. Однією з найважливіших методичних вимог є необхідність вступного і заключного слова викладача до і після демонстрації фільму, відповідного коментованого супроводу.

Досвід навчальної кінематографії свідчить, що тривалість показу навчального фільму не повинна перевищувати часу демонстрації двох частин (одна частина розрахована на час до 10 хв.). Як виняток, фільм може складатися з трьох частин. За межами цього обсягу він перестає виконувати функції навчання і перетворюється на показ, що має суто просвітницькі цілі. Найкраще використовувати короткометражні фільми, а з повнометражних доцільно відбирати і показувати окремі фрагменти загальною тривалістю 10-20 хв. Важливим у цьому питанні є створення відеотек із записами фрагментів за тематикою навчального предмета.

Постановка ситуативних та проблемних задач, що вимагають від слухача прийняття конкретного та обґрунтованого рішення, є досить складною без використання ТЗН, оскільки словесне пояснення умов вимагає повторення і не дає гарантії точного розуміння запропонованої ситуації. Інакше кажучи, застосування ТЗН для постановки проблеми або опису ситуації забезпечує однозначне розуміння задачі і, отже, дозволяє уникнути зайвих помилок при прийнятті рішень.

Безперечно, можливе, і навіть доцільне, поєднання на одному занятті декількох методичних прийомів використання ТЗН. У цьому випадку надзвичайно посилюється ефект переключення уваги, про який йшлося вище, а отже, підвищується продуктивність розумової праці і викладача, і слухачів.

Незалежно від обраної методики застосування ТЗН у роботі із слайдами слід пам'ятати: