Трудове виховання та соціологічний експеримент А. Макаренка

курсова робота з педагогіки

зміст

вступ

Читаючи книжку американських учених Т. Пітерса і Р. Устермена «У пошуках ефективного управління» (досвід кращих компаній), постійно ловиш себе на думці: багато з того, що дізнаєшся про організацію і стимулювання праці у зразкових компаніях США, уже десь зустрічалось, подібне вже було. Поступово переконуєшся, що все це було в А. С. Макаренка, який протягом восьми років завідував колонією для правопорушників ім. М. Горького і стільки ж – трудовою комуною ім. Ф. Е. Дзержинського. І хоча досвід сучасних американських компаній і досвід Макаренка розділяють простір і час, різні соціально-економічні умови (Антон Семенович застав період непу і формування адміністративно-командної системи), подібність підходів і практичних дій не випадкові. Адже Макаренко – не тільки великий педагог і письменник, його по праву можна віднести до плеяди родоначальників соціології праці. Протягом 16 років він поставив видатні експерименти, які за значенням для теорії і практики менеджменту не поступаються знаменитим Хоторнським експериментам Елтона Мейо.

Як колись Р. Оуен, А. С. Макаренко створив «острівці» нових соціально-економічних відносин у фактично чужому соціально-економічному середовищі. Але, на відміну від англійського соціаліста-утопіста, його експеримент був досить успішним. Педагог створив унікальні виробничі і соціальні структури, які, незважаючи на декларовану лояльність, по суті суперечили казарменому соціалізмові, що тоді складався, тоталітарному режимові.

Актуальність роботи. А. С. Макаренко випередив час як у виробничому плані (в завершальний період роботи комуна, перебуваючи на госпрозрахунку, займалась різними видами господарської діяльності: комунари виготовляли нитки, швейні вироби, уперше в країні налагодили випуск таких висококласних товарів, як фотоапарат «ФЕД» і електросвердла, влаштовували оранжереї), так і в соціальному. Йому вдалося створити прообраз сьогоднішніх соціотехнічних систем, у яких людський фактор проймає усе виробництво. Сам педагог виступав у ролі менеджера нового типу, виконував функції «соціального архітектора. Таку форму перетворюючого керівництва застосовують сьогодні передові компанія США. Соціальний експеримент, у якому з самого початку орієнтація на людину, її розвиток визначала все, наштовхувався на колосальні труднощі і тільки збіг обставин, серед них і підтримка М. Горького, дали йому змогу проіснувати тривалий час. Звичайно, в досвіді А. С. Макаренка як менеджера є положення, які навряд чи підійдуть сучасному виробництву. Зокрема це те, що стосується специфіки колективів, якими він керував, певних особистісних якостей самого педагога.

Мета дослідження полягає в теоретичному та емпіричному розгляді проблеми трудового виховання та соціологічного експерименту А. Макаренка.

Практичне значення курсової роботи полягає у можливості наукового використання результатів дослідження. Використати дане дослідження можна при розробці шкільної програми, в практичній роботі педагога в умовах загальноосвітньої школи.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи виступає проблема трудового виховання та соціологічного експерименту А. Макаренка.

Предметом дослідження даної курсової роботи є особливості проблеми трудового виховання та соціологічного експерименту А. Макаренка.

В процесі роботи використовувалась певна кількість літературних творів, автори яких в тій чи іншій степені торкалися у своїх роботах проблеми трудового виховання та соціологічного експерименту А. Макаренка.

Насамперед слід відзначити загальні праці з історії педагогіки (Антология педагогической мысли Украинской, ССР / Сост. Н. П. Калиниченко. – М.: Высшая школа, 1988; Бурлака Я. І., Руденко Ю. Д. Історія педагогіки України:. витоки, пошуки, проблеми // Рідна школа.– 1992. – № 1. – С. 34; Гусак М., Л.Мартіросян Історія педагогіки України: Посібник для студентів. – Луцьк: Видавництво ВДУ, 1996; Історія педагогіки /За ред. М. С. Гриценка. – К.: Вища школа, 1973. та ін.).

Неможливо не відмітити і спеціальні дослідження педагогічної діяльності А. Макаренка. Це: Абашкіна Н. В. Професійна підготовка вихованців у навчальних закладах А. Макаренка і Г. Кершенштейна // Психологія і педагогіка. – 1998. – № 1. – С. 194; Гриценко Л. І. А. Макаренко про гуманну роль соціуму у розвитку особистості // Початкова школа. – 1998. – № 10. – С.103; Громовий В. В. Соціологічний експеримент А. С. Макаренка // Рідна школа. – 1992. – №1. – С. 80-85; Зязюн І.А. Дж. Морено І А. Макаренко про соціометрію взаємин у групі // Психологія і педагогіка. – 1998. – № 1. – С. 189; Сухорський С. Ставлення сучасників А. Макаренка до його соціально-педагогічного експерименту // Психологія і педагогіка. – 1998. – № 1. – С. 74 та ін.

Використовується також творчий доробок самого А. Макаренка - Макаренко А. С.. Собрание сочинений в 5-ти томах. – М.: Правда, 1971.

Розділ 1. РОЗВИТОК ПОГЛЯДІВ А.МАКАРЕНКА НА РОЛЬ ПРАЦІ В ШКОЛІ

Діяльність Антона Семеновича Макаренка – одне із найвизначніших явищ української педагогіки радянського періоду. Його спадщина добре відома і високо оцінюється в багатьох зарубіжних країнах, зокрема в таких, як Німеччина, Японія, США, Франція, Китай, Польща, Угорщина, Болгарія, Чехія, Словаччина, Норвегія, Ізраїль та інших.

У 1991 році утворена Міжнародна макаренківська асоціація, постійне представництво якої розміщено в Полтаві (на базі Педагогічного інституту та музею ім. А. С. Макаренка). Метою асоціації є:

1. Вивчення життя, діяльності і творчої спадщини А. Макаренка, яке має завершитися підготовкою повного академічного видання праць А. Макаренка та хроніки його життя і творчості, наукової біографії;

2. Науковий аналіз, систематизація і розвиток ідей та досвіду Макаренка:

3. Вивчення досвіду застосування спадщини Макаренка.

Багато корисного у вивченні спадщини відомого педагога зробили дослідники при Марбурзькому університеті (Німеччина), зокрема Г. Хілліг. В його статті «Подряпини