5. Робота з таблицею «Ранньоквітучі рослини». З метою охорони ранньоквітучі трав'янисті рослини збирають без підземних органів. Під час вивчення крім роздавального матеріалу доцільно використовувати і таблицю, за якою діти зможуть ознайомитися із зовнішнім виглядом рослини. Діти розглядають і дізнаються з таблиці, що у мати-й-мачухи є підземне стебло — кореневище, у підсніжника — цибулина, а у рясту є бульба. Діти відмічають красу перших квітів.

6. Розповідь вчителя. Увага учнів звертається на те, що у всіх підземних органах рослин, які розглядали учні на таблиці, влітку відбувається накопичення поживних речовин. Навесні пригріє сонечко, розтане сніг, вбере в себе воду, ґрунт і віддасть її корінцям рослин. Вода має чудову властивість розчиняти поживні речовини. Вони і є однією з умов, завдяки якій рослини швидко починають рости і розвиватися. Ось вони і зацвіли, хоч сніг не весь ще розтанув.

7. Робота з підручником. Учням пропонується прочитати статтю і розглянути малюнок,

8. Узагальнення матеріалу із використанням наочності.

9. Завдання додому. Підготувати відповіді на запитання, спостерігати за змінами в природі.

Особливості вивчення природознавства в ІІІ класі

За навчальним планом для початкових класів на вивчення природознавства у III класі відводиться 1 год на тиждень, всього 34 год.

У І і II класі учні ознайомилися з найбільш поширеними рослинами і тваринами своєї місцевості, видами праці населення, дізналися про вплив неживої природи на стан рослин і поведінку тварин у різні пори року, на працю людей. У процесі ознайомлення з навколишнім світом учні в доступній формі дізналися про використання і примноження природних багатств та охорону їх тощо.

Третьокласники починають вивчати новий предмет — природознавство, в якому будуть збагачуватися їхні знання про пори року, форми поверхні суші, корисні копалини, рослини і тварини лісів, лук, полів. Вони також деякою мірою вивчатимуть тіло людини й охорону здоров'я. Учні дізнаються, як людина своєю діяльністю впливає на природу і що робиться для раціонального й економного використання природних багатств у народному господарстві.

Зміст програми III класу складають такі розділи: «Природа рідного краю», «Тіло людини і охорона здоров'я».

Кожний розділ програми з природознавства має свою специфіку викладання. Так, в розділі «Природа рідного краю» найбільше значення відводиться спостереженням за природою і працею людей. Вони організовуються не тільки у зв'язку із веденням учнями класного «Календаря природи і праці людей», а й під час екскурсій і при виконанні різноманітних практичних робіт на місцевості, на пришкільній ділянці, при роботі з наочністю.

Вивчаючи цей розділ, учні ознайомлюються з працею людей, дізнаються про багатства свого краю на корисні копалини, використання водних ресурсів і охорону їх, вчаться розпізнавати культурні і дикорослі рослини лісу, поля, луків.

Використання краєзнавчого матеріалу під час вивчення даного розділу дає змогу третьокласникам побачити навколишню дійсність у різноманітних зв'язках, відношеннях і залежностях. Безпосереднє спілкування з природою сприяє розвитку у дітей спостережливості в набутті знань, зацікавленості в навчанні.

Не можна переоцінити впливу рідної природи на формування у дітей позитивних емоцій, що сприяє вихованню естетичних смаків, патріотичних почуттів.

Спостереження за рідною природою, працею людей на полях, в садах і лісах, на виробництві є також однією з умов підготовки учнів до вибору майбутньої професії. Там, де ця робота поставлена добре, учні після школи залишаються працювати в рідному селі.

Однак вчителю слід пам'ятати й про те, що від окремого сприймання об'єкта, явища треба переключати увагу учнів на загальне. Так, під час екскурсії учні змогли ознайомитися лише із утворенням, видобуванням і використанням торфу. Але при формуванні поняття «корисні копалини» учнів треба ознайомити з іншими копалинами (нафтою, кам'яним вугіллям тощо), тобто від одиничного перейти до більш загального. Тому крім безпосереднього сприймання предметів і явищ увагу учнів слід спрямувати на роботу з підручником, різноманітною наочністю, на використання відомостей з газет, повідомлень радіо, телебачення, а також організувати школярів для зустрічі з передовиками виробництва свого краю, розкривати дітям велич праці всіх працівників, спрямованої на виконання завдань, накреслених Комуністичною партією.

При вивченні цього розділу здійснюється екологічний підхід до ознайомлення з природними об'єктами: взаємодія живої і неживої природи та природи і людини. Тому спостереження за об'єктами природи і працею людей повинні здійснюватись у полі, лісі, на лузі та інших природних місцях. Екологічне розуміння природи невід'ємно пов'язане з бережливим ставленням до неї. До такого розуміння необхідно підводити учнів при вивченні кожної теми цього розділу. Разом з тим ми розвиваємо у дітей інтерес і любов до природи, прищеплюємо вміння раціонально її використовувати. Останнє особливо має реалізуватися під час екскурсій дітей у природу. На таких уроках поряд з дидактичною і пізнавальною метою необхідно передбачати посильну суспільно корисну працю дітей. Якщо ж під час екскурсії діти упорядкували джерельце або підв'язали зламану гілку чи зробили огорожу для мурашника, підгодували птахів, брали участь у збиранні шкідливих комах, то ці корисні справи запам'ятаються їм надовго і, безперечно, матимуть виховний вплив.

З вивчення розділу «Тіло людини і охорона здоров'я» починається