3. Узагальнення уявлень, понять, засвоєних протягом певного часу, приведення їх у відповідну систему. Здійснюється ця робота найчастіше узагальнюючою бесідою (але слід уникати простого відтворення набутих раніше знань), заповненням систематизуючих таблиць, побудовою схем.

Одним із важливіших засобів узагальнення і систематизації є самостійна робота учнів з підручником за попередньо визначеними завданнями учителя, застосування порівняння та ін.

4. Підсумки уроку і завдання додому. На уроці узагальнення й систематизації спостережень за природою, які проводилися учнями протягом сезону і фіксувалися в щоденниках та класному «Календарі природи і праці», вчитель спочатку приводить у систему знання учнів про певну пору року.

У ході бесіди учні, використовуючи результати своїх спостережень, розкривають найбільш суттєві ознаки пори року, виявляють відмінність її від інших. Важливо підрахувати не тільки кількість сонячних або хмарних днів, а й виявити причину переважання сонячних днів або днів з дощами; встановити зв'язки між напрямком вітру, хмарністю й опадами, поведінкою тварин та рослин і зміною погоди та ін. На основі аналізу своїх спостережень діти складають характеристику певної пори року. При цьому вчитель не дає готових відповідей, не робить висновків, а тільки підводить учнів до відповідних узагальнень.

Уроки узагальнення і систематизації спостережень бажано проводити в період фактичного закінчення в природі тієї чи іншої пори року в певній місцевості.

Розділ ІІ. Організація та методика проведення предметних уроків в початковій школі.

Формування у молодших школярів різноманітних умінь, навичок, практичних дій, підготовка дітей до подальшого успішного навчання та життя — головне завдання початкової школи. Важливими і незамінними засобами тут є практичні методи. Вони реалізуються переважно через систему навчальних та ігрових вправ, використаних у процесі закріплення, повторення, під час виконання практичних робіт, на екскурсіях та предметних уроках.

Залежно від того, яка мета уроку та визначені методичні прийоми, обирається й тип уроку Уроки з природознавства найчастіше бувають комбінованими, предметними, узагальнюючими, екскурсійними.

На комбінованих уроках найважливішим етапом, на мій погляд, є вивчення нового матеріалу На узагальнюючих— ефективність проведення співбесіди і з вивченого матеріалу. На екскурсіях — спостереження та порівняння. На предметних уроках— спостереження, експеримент, порівняння, зіставлення, висновок.

На предметних уроках учні вчаться виділяти найістотніші ознаки, обмірковувати, аналізувати, виокремлювати, підбивати підсумки, доводити правильність чи хибність того чи іншого висновку. Іноді ознаки предметів виділяють і вивчають за допомогою дослідів (сніг, лід, рослини, термометр,...). На цих уроках максимум часу відводиться на вивчення нового матеріалу (25-30 хвилин) та його закріплення (5-10 хвилин).

На перевірку знань на таких уроках час, як правило, не відводиться.

У ході вивчення нового матеріалу на предметних уроках важливо виділити такі етапи: завдання учням для спостережень за предметами чи явищами, що з ними відбуваються; самостійні спостереження за отриманим завданням та бесіда за результатами спостережень. Закріплення матеріалу традиційно проводиться тими ж прийомами, що і на комбінованому уроці.

Ефективність навчальної діяльності на предметних уроках досягається використанням таких методів, як демонстрація натуральних об'єктів, проведення спостережень, дослідів, виконання практичних завдань. У ході цієї діяльності необхідно систематично зацікавлювати дітей у самостійному пошуку знань, озброювати прийомами дослідницько-експериментальної роботи, вчити спостерігати, аналізувати, систематизувати, порівнювати, удосконалювати, робити висновки...

Спостереження представляє собою цілеспрямоване пізнання предметів та явищ оточуючого світу органами чуттів, що можна помітити в самій природі чи класі. В процесі спостережень в учнів формуються чіткі уявлення про оточуючий світ. Навчальний час для спостережень обмежений, тому вчитель планує роботу незалежно від розкладу уроків. Щоденно на деяких уроках по 1—3 хвилини приділяється бесіді за результатами тих спостережень, що діти проводять самостійно.

Ось яким може бути орієнтовний план спостережень за сезонними природними явищами та сільськогосподарською працею людей протягом року.

В усі пори року спостерігають за:

1) зміною висоти Сонця на небосхилі;

2) температурою повітря, напрямом і силою вітру, станом неба, опадами;

3) рослинами;

4) тваринами;

5) ґрунтом;

6) водоймами;

7) працею людей;

8) екологічною роботою дорослих; здійснюють фенологічні спостереження.

Спостерігаючи за зміною висоти Сонця, необхідно звернути увагу на закономірність змін пір року (вимірювання довжини тіні гномона опівдні 1 раз на місяць; порівняння та аналіз).

Від висоти Сонця залежить температура повітря, тому ці спостереження варто зіставляти із спостереженнями за температурою повітря (один раз на добу чи тиждень в один і той самий час).

Термометр кріплять із зовнішньої сторони вікна, що найменше нагрівається сонцем, нарівні очей людини, яка буде ним користуватись.

Спостерігаючи за погодою, учні помічають, що зміна температури залежить від напрямку вітру. Уявлення про силу вітру діти отримують, коли спостерігають за кронами дерев та кущів у тиху та вітряну погоду.

Із цікавістю діти вчаться передбачати погоду за місцевими ознаками та прикметами. Доречно навчати дітей збирати і записувати прикмети про погоду.

Спостереження дітей за неживою природою проводяться одночасно І із спостереженнями за рослинами |та тваринами.

Залучаючи дітей до проведення фенологічних спостережень, учитель пояснює необхідність та значущість цієї роботи в народному господарстві. На основі спостережень діти роблять висновки про раціональне використання природи людиною та її відтворення.

Впевненість учнів у користі навчальної праці — важливий фактор активізації пізнавальної активності, прагнення до самовдосконалення.

Накопичення дітьми практичного чуттєвого досвіду з різних джерел сприймання — та основа, що прискорює розвиток процесів мислення, мовлення, загострює увагу, збагачує інтелектуальні почуття, фантазій дітей.

Опануванню практичних умінь сприяє проведення предметних уроків, на яких