Їх треба відстоювати. Тому кожен член організації відважно стоїть за справедливість.
3. Традиція зростання – не відразу до тебе приходить уміння, спритність, відвага. Необхідно пройти ступені зростання від "ластів'ят" до "старшокласників".
4. Традиція добра – "Ні дня без доброго діла" – такий девіз цієї традиції. Члени організації завжди допомагають хворим, інвалідам, самотнім людям, малюкам. Адже від кожної доброї справи світ навколо нас стає трішки щасливішим, змінюється на краще, а це ідеал всіх добрих справ.
5. Традиція спадщини – члени організації дбайливо зберігають природу і культуру рідного краю, працюють над пошуковими завданнями, здійснюють турпоходи по рідному краю [2].
Програма дитячої організації – "Гра – справа серйозна"
Гра – явище багатогранне, її можна розглядати як основну форму всіх сторін життєдіяльності, дитячого колективу, особистості дитини. Це не імітація життя, це дуже серйозна діяльність, яка дозволяє дитині самостверджуватися, самореалізовуватися. Беручи участь в різних іграх, дитина вибирає для себе персонажі, які найбільш близькі їй, відповідають її етичним цінностям і соціальним установкам. Таким чином, гра стає чинником соціального розвитку особистості і яскраво виявляється в діяльності громадських організацій.
Основними напрямами ігрової діяльності є:
1. Ролеві ігри.
2. Літературні ігри.
3. Спортивні конкурси і змагання.
4. Інтелектуальні ігри.
5. Ігри по громадянознавству.
6. Творчі аукціони.
7. Екологічні ігри.
8. Пізнавальні ігри.
9. Психологічні тренінги.
10. Розважальні ігри.
11. Стартові ігри.
Цілі і завдання дитячої організації в програмі діяльності
1. Створення умов для ігрових можливостей дітей і підлітків.
2. Популяризація гри як виду самостійної діяльності дітей, сприяючої їх фізичному і етичному розвитку.
3. Використання різноманітних форм і видів ігор як способу організації спільної діяльності колективів різної спрямованості.
4. Апробація нових варіантів творчих програм і інтелектуально-пізнавальних ігор.
5. Введення елементів екологічної програми по громадянознавству.
Розділ 3. Взаємодія педагогів з дитячими громадськими організаціями в процесі створення і функціонування шкільного самоуправління
Педагог, що працює з підлітковими об'єднаннями, повинен пам'ятати, що: не можна підміняти підлітків там, де вони самі можуть справитися; необхідно мати витримку, терпіння і готовність підтримувати ідеї дітей, ініціативи, спиратися на них; важливо уміти поважати рішення дітей і допомагати їм їх реалізовувати; потрібно уникати прямого натиску, навіть тоді, коли думки і дії дітей здаються помилковими; старатися роз'яснювати, переконувати; навчитися бачити не тільки зовнішню сторону, явні прояви всіх і кожного, але й дізнаватися ціннісні уявлення, спонукальні мотиви, очікування, інтереси, настрої для створення умов самореалізації і саморозвитку підлітків.
В даному випадку дорослий виступає одночасно в ролі лідера дитячого співтовариства і педагога-професіонала.
Існують різні стилі поведінки дорослого в підлітковій і юнацькій організації. Найбільш ефективною буде участь педагога, якщо він залежно від даної конкретної ситуації продемонструє адекватний стиль керівництва і проявить необхідні якості особистості.
Педагог, який збирається працювати з дитячими об'єднаннями або співробітничати з шкільним самоврядуванням, повинен:
забезпечити комфортне середовище для учнів;
визначити правила поведінки, які приймають учні;
показувати дітям свою повагу ним як до особистостей;
вимагати взаємоповаги між собою;
виховувати повагу в учнів до самих себе;
вчити їх бути незалежними і відповідальними за свої вчинки;
знати, як сподобатися підліткам;
постійно вивчати їх, визначити для себе провідний вид діяльності;
бути здатним захопити дітей цією діяльністю;
об'єднати навколо цієї діяльності актив учнів;
поставити перед дітьми яскраву як далеку, так і близьку мету;
затвердити певний стиль спілкування, відносин між дітьми;
частково передати управління діяльністю дітям, навчити їх самоврядуванню;
запропонувати дітям розробити символіку, традиції, ритуали;
повинен забезпечити всім надійне відчуття захищеності;
повинен зробити колектив відкритим;
допомогти учням знайти друзів з інших шкіл або міст;
потрібно бути готовим до того, що, можливо, знадобиться змінити основний вид діяльності або ускладнити наявну діяльність, її способи організації, а можливо, навіть розпустити даний колектив і створити новий [2].
Коли завершений етап організації шкільного самоврядування або створення дитячої організації, необхідно підтримувати інтерес у учнів до самоврядування. Вони повинні постійно відчувати свою причетність до самоврядування і бачити плоди своєї праці, виконаної в результаті спільної діяльності.
I. Для цього, перш за все, необхідно розробити свою корпоративну "філософію", яка має на увазі:
1. Визначення місії, тобто найголовнішої мети організації, зрозумілої як для членів організації, так і для тих, що всіх оточують.
2. Визначення основних завдань, які необхідно вирішувати для досягнення місії.
3. Визначення основних цінностей організації, які повинні прийматися переважно членів організації. Цінності підрозділяються на дві групи: ті, на які спирається людина в своїй роботі, і внутрішні, які формуються в процесі всього життя людини, починаючи з народження.
Цінності організації необхідно прорангувати. У кризових ситуаціях рішення повинні прийматися на основі головних організаційних цінностей. Наявність і знання організаційних допоможе зберегти єдину політику при можливій постійній зміні як лідерів і керівників організації, так і її членів.
4. Розробка "Кодексу поведінки" (норм поведінки). Норми бувають інституційовані, тобто прописані в якомусь положенні, і неінституційовані, тобто негласно прийняті членами організації. Вступ до організації має на увазі добровільне прийняття цих норм. Норми поведінки повинні підтверджуватися на практиці, не треба боятися виключення членів об'єднання за порушення цих норм, це підтверджує необхідність необхідної поведінки.
II. Для розвитку і збереження корпоративної "філософії" об'єднання рекомендується:
1. Виписати цінності об'єднання і норми поведінки і розмістити в зручному для учнів місці. Вони повинні бути доступні для кожного учня у будь-який час. Наприклад, їх можна написати на посвідченні члена організації, у вигляді гасел, девізів, кредо, на стендах, плакатах.
Наприклад: повага відмітних особливостей особистості; повага меншини більшістю; дотримання прав особи кожного; відповідальність особи перед іншими.
2. Розробити і запровадити власні традиції, обряди, ритуали.
Наприклад: обряд вступу до організації, традиції святкування днів народження або важливих подій, ритуали вітання членів організації
