та ін.
3. Створювати історію свого об'єднання, фіксувати заходи, події. Можна записувати її у вигляді літопису, щоденника або журналу.
4. Створювати міфи і легенди об'єднання, героїв організації, саме через них найуспішніше передаються цінності і норми поведінки.
5. В своїх виступах, вчинках лідери, керівники організації будь-якого рівня повинні постійно повторювати в різних формах цінності і норми об'єднання.
6. Тому вкрай необхідно чітко визначити основні поняття і спиратися на них (наприклад, колективізм, громадянськість, особистість, права і обов'язки і т.д.).
7. Продумати свою символіку, оформити приміщення за допомогою гасел, плакатів, настінних газет, власної друкарської продукції; клятва члена організації, гімн організації, оформлення заходів, різні знаки просування члена організації і т.д. [2]
III. Наступним напрямком, який сприяє ефективному функціонуванню шкільного самоврядування, є робота по згуртованості учнів.
1. Причетність учнів до управління освітнім процесом починається з їх інформованості про ухвалювані органами самоврядування рішення і плани, що розробляються. Така інформація може поширюватися за допомогою шкільного радіо, друку, стінних стендів, виступів на зборах і т.д. При цьому важливо, щоб ця інформація служила предметом обговорення.
Ця форма взаємозв'язку і взаємодії може бути організована різними способами:
створення "поштової скриньки" для передачі інформації (пропозиції, побажання, питання, ідеї...) для адміністрації школи, класного керівника;
оформлення в класній кімнаті стенду з "іменами" і "поштовими скриньками" для всіх учнів;
вивішування настінної газети в школі або класі (на ній діти пишуть все, що їм хочеться написати, за винятком образ і лихослів'я. У молодшому шкільному віці учні можуть не тільки писати, але й малювати, тобто виражати свій настрій або ставлення до чогось або когось через малюнок);
випуск періодичної шкільної газети [2].
Шкільна періодична газета є одним з ефективних засобів розвитку згуртованості і свідомості учнів.
Метою випуску шкільної газети є створення умов для самовираження учнів, отримання інформації і сприяння згуртованості, причетності і співпраці в шкільному колективі.
Основними організаційними моментами створення періодичної шкільної газети є:
навчання учнів з кожного класу, які увійдуть до складу шкільної редколегії або прес-центру, на предмет того: що? як? яким чином оформляється шкільна газета?
визначення структури газети учні школи на зборах, підготовка і оформлення матеріалу шкільною редколегією або прес-центром;
розподіл обов'язків між членами редколегії або прес-центру (черговість участі у випуску, виконання певних функцій при підготовці газети в кожному номері, можливість змінювати вид діяльності, наприклад: підготовка статей, коректування, роль класних колективів в підготовці шкільної газети);
дотримання принципу зворотного зв'язку (для відгуків учнів і вчителів);
відображення в шкільній газеті свободи думки, слова і волевиявлення учнів, матеріали повинні містити ціннісно-значущу інформацію; вчитель виступає в ролі консультанта-наставника [2].
2. Ефективнішим методом є участь школярів в плануванні освітнього процесу, а також контролі за виконанням ухвалених рішень. Участь у плануванні якої-небудь значущої справи створює відповідну психологічну готовність до її подальшого виконання. Цю спільну діяльність можна здійснювати в рамках проведення учнівських зборів, які є вищою формою самоврядування, як на рівні класу, так і на рівні школи. Я. Корчак говорив: "Зібрати дітей, розжалобити або, навпаки, вилаяти їх і добитися потрібної тобі постанови – це не збори. Зібрати дітей, виголосити промову, розпалити їх і вибрати декількох, щоб вони узяли на себе зобов'язання і відповідальність, – це не збори. Зібрати дітей, сказати, що я не можу справитися, і нехай вони самі що-небудь придумають, щоб було краще, – це не збори. Галас, нетяма – голосують, лише б звільнитися, – це пародія на збори. Часті промови і часті збори з метою поставити або вирішити які-небудь животрепетні питання опошлюють цей спосіб виклику колективної реакції. Збори повинні мати діловий характер, зауваження дітей вислуховуватися уважно і чесно – ніякої фальші або натиску. Крім того, діти повинні навчитися вести збори. Адже радитися всім загалом нелегко" [2]. Так що ж таке збори?
Метою проведення зборів є вироблення і прийняття колективного рішення з виникаючих проблем, за визначенням видів діяльності дитячого колективу, виходячи з інтересів учнів.
Організація і проведення колективних зборів дозволяє учням:
одержати навички вирішення конфліктних ситуацій;
набути комунікативних навичок виступу (участь в дискусіях, обговореннях, суперечках), слухання;
практикувати організаційні навички (ведення зборів, переговорів, організації ділових відносин, планування і контролю, відповідальності за ухвалене рішення);
перебувати в змозі як підпорядкуватися одноліткам, так і підпорядковувати інших;
відчути роль іншої людини і підвищити свій авторитет.
Існують певні принципи підготовки і проведення зборів:
кругова посадка (збори зручно проводити, коли діти сидять в колі і бачать очі своїх товаришів);
наявність правил поведінки на зборах (учні повинні колегіально розробити правила поведінки на зборах, причому ці правила необхідно щорічно їм редагувати або діти повинні ухвалити рішення про незмінність цих норм);
змінність провідних зборів (важливо витримувати принцип змінності головуючого у порядку черговості на кожних зборах);
урахування вікових особливостей (повинна здійснюватися поступова передача влади в організації зборів: у молодшій віковій групі вчитель – ведучий; у середній віковій групі вчитель – наставник; у старшій віковій групі вчитель – консультант) [2].
На зборах вирішуються питання і проблеми, що хвилюють учнів, визначається напрям роботи, планування діяльності, аналізуються і підлягають рефлексії проведені заходи. І ще одна умова. В ході обговорень на зборах не потрібно примушувати всіх дітей до відкритого діалогу і голосування.
3. Іншою формою, направленою на об'єднання і розвиток співпраці, є практика правової взаємодії школярів і вчителів. Для цього до розробки шкільних статутів, положень про органи самоврядування залучаються учні. Основним принципом в організації правової взаємодії є підхід: "Самі створюємо закон – самі по ньому живемо", – причому важливо, щоб дані закони,
