учням підвищити соціальну компетенцію; розвивати соціальні навички поведінки і установок на самостійне ухвалення рішення соціальних проблемних ситуацій.
Педагог, що працює з підлітковими об'єднаннями, повинен пам'ятати, що: не можна підміняти підлітків там, де вони самі можуть справитися; необхідно мати витримку, терпіння і готовність підтримувати ідеї дітей, ініціативи, спиратися на них; важливо уміти поважати рішення дітей і допомагати їм їх реалізовувати; потрібно уникати прямого натиску, навіть тоді, коли думки і дії дітей здаються помилковими; старатися роз'яснювати, переконувати; навчитися бачити не тільки зовнішню сторону, явні прояви всіх і кожного, але й дізнаватися ціннісні уявлення, спонукальні мотиви, очікування, інтереси, настрої для створення умов самореалізації і саморозвитку підлітків.
Демократизація життя неможлива без молоді. Важливість проблеми залучення молодих людей до суспільно-політичного життя сьогодні усвідомлюють й успішно розв'язують в багатьох демократичних країнах. І як відомо, не остання роль у цьому належить практичному навчанню ( зокрема, виконанню проектів) за активного сприяння органів влади, місцевого самоврядування, громадських організацій. Сподіваємося, що в Україні виховання громадянина врешті стане справою не тільки школи, а й органів державної влади, депутатів, громадськості.
Можливості самоврядування передбачають сформованість у свідомості вихованців намірів і умінь безконфліктного життя у суспільстві, поваги до прав і свобод кожної особи. В умовах таких явищ, як нетерпимість, расові, релігійні і етнічні конфлікти, саме в період активного формування свідомості треба закласти основи для безконфліктного співжиття
Самоврядування сприяє: виявленню та розвиткові організаційних навичок; формування в учнів відповідальності, принциповості, ініціативності.
Учнівське самоврядування повинно задовольняти основні вимоги до виховного процесу розвитку творчих здібностей учня:
гуманізація і демократизація: виховний вплив підпорядковується завданням формування громадянина України, а цей аспект включає високий рівень інтелекту та культури, розвиток творчих задатків особистості, виховання людяності, доброти та інших моральних чеснот;
зв'язок виховання з реальним життям: робота органів самоврядування повинна передбачати участь у суспільно корисній праці, проведення організаторських акцій на здійснення загально-шкільних традиційних заходів тощо;
виховання особистості в колективі в ході спільної діяльності: майбутній громадянин повинен бачити себе у соціумі, уміти реально оцінити себе, жити у колективі, навчити створювати його атмосферу, враховуючи думки меншості, шукати шляхи до консенсусу;
єдність вимог і поваги до особистості: учень повинен відчувати, що вимоги до нього базуються на вірі в його можливості, на впевненості у його силах, на турботі про поступальний розвиток його особистості.
Органи самоврядування виконують три основні функції: організаторську, комунікативну, гностичну.
Література
Байрамова М. Технології учнівського самоврядування / Байрамова Майя, Дзюбук Аркадій, Дзюбук Валентина // Директор школи. – 2003. – 15, 16. – С.11-13; С.11-12; Завуч. – 2004. – 11. – Вкл. – С.4-12.
Борисова О.В. Школьное самоуправление: проблемы, поиски, пути развития // http://pedsovet.alledu.ru.
Варивончик Д. Здорові діти – здорова планета: Учнівське самоврядування: адреса досвіду – столиця / Варивончик Денис, Кальченко Андрій, Васильєв Геннадій // Освіта. – 2003. – 5-12 лют. – С. 4-5.
Дяків В.Г. Гімназійне самоврядування: Аналіз і тенденції розвитку: Матеріали і документи / В Г. Дяків, Г.І. Попіль // Позакласний час. – 2000. – 28-29. – Вкл. – С.87-94.
Карпенчук С. Теорія і методика виховання. – К.: Вища школа, 1997. – 261 с.
Козаченко В.І. Вплив самооцінки учнів на формування у них гуманістичних ціннісних орієнтирів. З досвіду використання у виховній роботі інтерактивних технік: [Добірка статей] // Позакласний час. – 2001. – 5-6. – Вкл. – С. 19-30.
Комарова П. Учнівське самоврядування – крок за кроком // Завуч. – 2002. – 34. – С. 6-8.
Кравець Р.В. Організація учнівського самоврядування у школі: [Добірка статей] // Позакласний час. – 2001. – 22. – С.2-21.
Лопухівська А. Учнівське самоврядування – форма громадянської освіти // Завуч. – 2001. – 1. – С. 3-4.
Макарова О. Учнівське самоврядування як засіб підвищення ефективності виховання особистості школяра: Громадянська освіта // Директор школи. – 2000. – 18. – С. 12-14.
Організація дитячого самоврядування у школі: [Добірка статей] // Позакласний час. – 2000. – 18. – С. 34-57.
Падалка О.С., Нісімчук А.С. Педагогічні технології. – К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1995. – 252 с.
Положення про вибори Президента школи та членів шкільного парламенту // Позакласний час. – 1999. – 17-18. – С.9-15.
Рогаткин Д.В. Школьное ученическое самоуправление. Учебник. – Петрозаводск, Юниорский союз "Дорога", 2003 // http://www.optimizer.ru.
Саламан Т. Учнівське самоврядування // Директор школи. – 2001. – 38. – С. .
Самоврядування дітей, а не для дітей: Досвід Першої української гімназії м. Миколаєва // Завуч. – 2003. – 12. – Вкл. – С. 1-16.
Социологический энциклопедический словарь / Редактор-координатор – академик Российской академии наук Г.В. Осипов. – М.: Издательская группа ИНФРА М-НОРМА, 1998. – 488 с.
Сухомлипська О. Ідея громадянськості і школа в Україні // Шлях ревіти. – К., 1999. – №4. – С. 20-25.
Тубельский А. Школьное самоуправление и его правовая основа / А. Тубельский, Л. Тубельский // Народное образование. 2001 . N 2. – С. 120-127.
Український радянський енциклопедичний словник: В 3-х Т. / Ред. кол.: А.В. Кудрицький та ін. – 2-ге вид. – К.: Голов, ред УРЕ. 1987. – Т. 2. – 736 с.
Философский энциклопедический словарь. – М.: Сов. энцикл., 1983. – 840 с.
Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К: Академія, 2000. – 544 с
Формирование личности старшеклассника / Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: Педагогика, 1989. – 168 с.
Чебыкин А.Я. Эмоциональная регуляция учебно-познавательной деятельности. – М.: Об-во психологов СССР, 1992. – 168 с.
Чешенко О. Самоврядування: яким
