Вінок розлуки

Виплітали парубкові на розлуку. Дарувала його дівчина парубкові у тому випадку, коли в них не складалася доля. От, приміром, ходив хлопець до дівчини, а тут почав стрічатися з іншою. Отож покинута дівчина виплітала вінок з первоцвіту і вересу. Перша квітка—символ кохання, що минає, друга — самотності і безнадії, що настає... Про значення такого вінка знали колись усі парубки.

В іншій ситуації, коли причиною розлуки ставала дівчина, вона дарувала парубкові вінок з вербових китичок, барвінку й айстр. Верба — символ правдивості, айстри — суму. Барвінок у поєднанні з айстрою означає німе благання: "Вибач, але я кохаю іншого...".

Ворожба на барвінкових вінках

До свята дівчата вдома виплітали вінки з барвінку, а прикрашали їх сухими квітками безсмертника, різною зеленню з вазонів, стрічками. Коли по закінченні андріївських вечорниць усі йшли додому, то дівчата обирали одне дерево і кидали на нього віночки. Чий завис найвище — та першою вийде заміж.

СЦЕНАРІЇ СВЯТ

Віночок вити — життя любити

Сценарій свята дівочих оберегів

Мета: ознайомити молодь з історією українського віночка, звичаями та обрядами, пов'язаними з цим чудовим оберегом. Залучати до збирання відомостей про народні традиції, вчити шанобливого ставлення до них.

Обладнання: віночки-аплікації, вінок-оберіг із лікарських рослин, віночок із пшеничних колосочків, вінки із штучних квітів, ілюстрації українських віночків.

Вступне слово вчителя.

Кожна нація, кожен народ мають свої звичаї, що виробились протягом багатьох століть і освячені віками. Звичаї розрізняють і об'єднують людей в один народ, одну націю. Традиція виплітання віночка дійшла до нас із сивої давнини. Змалечку бабусі вчили дівчаток вишивати й віночки плести, бо вірили, що віночки захищають людину від хвороб, згубного ока, недоброго духу. Наші прабабусі й секрети знали, які квіти збирати до віночка, у яких рослинних соках їх слід замочувати, щоб якомога довше вони зберігали свою свіжість.

У народі кажуть, що той, хто вміє віночок вити, зможе й долю собі прихилити.

Учениця.

Починали носити віночок дівчата з трьох років.

Перший — для трирічної дівчинки — плела мама, вимочувала у росах, коли на небі сонце зійде. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися головного болю, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала.

У чотири рочки плели інший віночок. Усі кінчики пелюсток вже були розсічені, доплітався безсмертник, листочки багна чи яблуні.

Для шестирічної доньки у вінок вплітали мак, що давав сон та беріг думку; крім того, вплітали й волошку.

Для семирічної дівчинки плели вінок з семи квіточок. І вперше квіт яблуні вплітали.

То був цілий ритуал, коли батько торкався вінком голівки і промовляв: "Мати-яблуне, дядино моя..." та прохав у неї здоров'я і долі дитині.

У центрі було гроно калини — символ краси дівочої, далі — квітки незабудки ("Я прийшла до тебе, роде мій! Не забудь мене"), барвінку, любистку, чорнобривців чи нагідок, безсмертника.

Учениця.

Коли розцвітали перші квіти, дівчата плели віночки і закликали весну.

(Дівчата ведуть хоровод "Ой ти. весно красна ")—

Ой ти, весно красна.

Що ти, весно, нам принесла?—

Принесла я вам літечко,

Ще й зеленее житечко.

Хлопцям по кийочку —

Худобу гонити.

Дівчатам по віночку —

У танок ходити.

Учениця.

Віночки супроводжували дівчат у всі християнські свята: Великдень, Трійцю, Купала, Петрівку.

Учениця.

На Великдень молодь збиралась біля церкви, розпалювали вогнища, навколо водили хороводи, а улюбленим був кривий танець з його магічними рухами. Вперше ж його починали танцювати на Благовіщення, прикрасивши свої голівки чудовими віночками — щоб такою красивою, як віночки, й весна була, подарувала щедроти свої хліборобському лану.

(Дівчата ведуть кривий танець).

Вчитель.

Гарні віночки у наших дівчат. І які чудові квіти прикрашають їхні голівки! Старі люди знали, і ми переймаємо від них знання про кожну квітку, що входить до віночка. Бо то ж не просто прикраса — то символи, обереги.

Дівчата (із квітками-символами).

1-а дівчина (з квіткою деревію).

Деревій — красива квітка, схожа на квітуче деревце. Де б вона не з'явилась, обов'язково порадує всіх своїм квітом. Діти називають цю квіточку рибкою, бо форма листячка в неї мас форму рибки, різьблена й приємна на дотик. Як символ нескореності, деревій посідає центральне місце у віночку.

2-а дівчина (із квіткою барвінку)

Барвінок — символ життя, він має довгі пагінці — безконечники, які стеляться по садочку, горнуться до осел і людської. Листячко цупке, не боїться суховію, з нього, нанизуючи одне на одне, дівчата виготовляли стрічки-віночки, сколювали ним волосся, щоб не заважало у буденній роботі. А квіти барвінку — яскраво-сині, з жовтою серединкою, надзвичайно скромні, нагадують зірочки на вечірньому небі. Використовували барвінок у лікуванні застудних захворювань, для поліпшення зору; ним хліб святковий прикрашали, виготовляли весільні букетики і до віночка вплітали.

3-а дівчина (з букетиком незабудок).

Не забуду тебе я ніколи,

Дорогая матусю моя.

Буду я пам'ятати сволоки.

Де жила наша дружна сім'я.

Не забуду я рідного краю.

Де проходить дитинство моє,

І кохання, і перше світання

До віночка вплету я зараннє.

Хай нагадує рідну домівку,

Друзів вірних і спів солов'я.

Незабудки — найкращії квіти,

Недаремно таке в них ім'я.

Вважалося, що незабудка, як і барвінок, поліпшує зір людини.

4-а дівчина (з гілочкою яблуневого або вишневого цвіту).

Цвіт вишні та яблуні — це символ материнської любові. Пелюстки цих квіток збирали навесні, а потім додавали до купелі немовляти, а чай з них знімає застуду. Тому й у віночку дівочому цвіту