Умови ефективного використання педагогічної бесіди як методу дослідження

Загальновідомим є положення, автором якого є К.Д.Ушинський: «Якщо педагогіка хоче виховати людину у всіх відношеннях, то вона повинна передусім пізнати її теж в усіх відношеннях». Воно залишилося актуальним і для сучасної педагогіки. Завдяки педагогічному дослідженню та його відпрацьованим методам, педагогіка, як наука, має можливість визначити нагальні проблеми та стратегію їх вирішення, встановити ієрархію значимості цих проблем, отримувати об’єктивні знання та відходити від педагогічних стереотипів, що панували раніше.

Бесіда – це один з методів педагогічного дослідження. Різні джерела дають різні визначення бесіди. Суть усіх цих визначень така: метод безпосереднього (словесного і невербального спілкування, який дає змогу виховання та отримання інформації про особистість співрозмовника, за допомогою заздаегідь підготовлених запитань.

Бесіда є одним з найрозповсюдженіших методів психолого-педагогічного дослідження. І викороистовується педагогом чи не найчастіше у його діяльності. Для збільшення ефективності бесіди як педагогічного методу дослідження потрібно створювати певні умови її проведення і дотримуватися критеріїв її підготовки та проведення. Важливу роль тут відіграє все: умеблювання кабінету, погода, фізичний стан учасників бесіди, їх настрій, зацікавленість темою бесіди, словесна, педагогічна майстерність того, хто проводить бесіду, його зовнішній вигляд, тривалість бесіди тощо. Всі ці фактори можна поділити умовно на зовнішні та внутрішні. Умовно тому, що вони один від одного залежать і взаємопов’язані між собою. Отже, до зовнішніх факторів можна віднести:

Час проведення бесіди. Слід враховувати коли саме буде проводитись бесіда: чи це не на восьмому уроці, ще й після уроку фізкультури, коли діти вже стомлені чи надто збуджені. Психологічними дослідженнями встановлено, що найоптимальніший час проведення бесіди – на четвертому-шостому уроці, після спокійного заняття.

Погодні умови, пору року. Так, помічено, що в сонячну погоду діти більше здатні сприймати нову інформацію і більше жваві, а зимою вони їх активність дещо зменшується, так само і в дощову пргоду.

Облаштування, освітлення місця проведення бесіди. Найкращим буде просторий добре освітлений кабінет, в якому буде щось на зразок круглого столу зі зручними стільцями.

Потрібно враховувати, що респонденти краще погоджуються на коротку бесіду/інтерв’ю.

Внутрішні є дещо різними для учнів і педагога, оскільки педагог виконує у бесіді роль ведучого, контролює її. Але все ж є декілька спільних порад, які слід враховувати при плануванні проведення бесіди:

Фізичний стан. Тобто втома, хвороба, погане самопочуття знижують рівень уваги і сприйняття матеріалу, активності.

Психологічний стан. Треба враховувати те, чи не знаходиться на данний момент хтось з дітей в депресії, чи все у дітей нормально в сімї, які їхні взаємини з батьками, друзями. (Цей фактор, хоча і є дуже важливим, але його важко враховувати, якщо бесіда групова).

Взаємини учнів між собою і ступінь довіри педагогу, тон голосу педагога, швидкість мовлення, його зовнішній вигляд, манери.

Для педагога також важливими критеріями ефективного використання педагогічної бесіди є:

Створення сприятливої, доброзичливої атмосфери для відвертої розмови, налагодженя первинного контакту зі співбесідниками, залучення їх до зацікавленого обміну думками.

Правильно складений план бесіди, послідовне його дотримання, чітке, коротке, зрозуміле формулювання питань.

Слідкування за невербалікою учнів і своєю (педагог має робити відкриті жести, або навіть застосовувати техніку підстройки і калібровки за наукою нейро-лінгвістичного програмування; дивитися на невербальну реакцію учнів як відповідь на його питання).

Правильно задані питання і відповіді на питання учнів, які б виражали повагу до їхньої власної позиції, але все ж напрвляли їх в те русло, яке необхідне педагогу. Наприклад:

Типова фраза | Як необхідно говорити

Ти повинен добре навчатися!

Ти повинен думати про майбутнє!

Ти повинен поважати старших!

Ти повинен слухатися вчителів і батьків! | Я знаю, що ти можнш дорбе вчитися.

Цікаво, якою людиною ти хотів би бути? Яку професію ти плануєш вибрати?

Ти знаєш: повага до старших — це елемент загальної культури людини.

Ти можеш мати свою власну думку, але до думки старших корисно прислухатися.

Ефективне педагогічне спілкування завжди направлено на формування позитивної «Я-концепції» особи, на розвиток в учня упевненості в собі, в своїх силах, в своєму потенціалі. Позитивне відношення до особи учня і система прийомів заохочення є важливою стороною педагогічного спілкування. Педагог повинен сприяти всебічному розвиткові і формуванню особистості учня, створювати базу знань про певні види діяльності, які б могли в подальшому вплинути на вибір професії учня – старшокласника.

План бесіди

1. як ви розумієте поняття «вільний час»?

2. скільки його потрібно? Чому?

3. яка різниця між вільним часом і зайнятим?

4. чи правомірна фраза: «відпочинок-це зміна заняття»?

5. чи буває таке, що ви нічого не робите? Як ви це розцінюєте? Як до цього ставитесь?

6. на що ви витрачаєте свій вільний час:

А.спілкування

Б.телевізор

В.гуртові ігри

Г.інтелектуальні ігри

Д.спорт, рух, фізичні навантаження

Е.самовдосконалення

Є.пізнання нового

Ж.допомога комусь в чомусь

З.естетична діяльність,творчість

7. чи плануєте ви вихідні дні заздалегідь?

8. ви очікуєте чогось від вихідних? Як часто збуваються очікування? Що заважає?

9. чи є в вас «викрадачі часу»? які?

10. як з ними боротися?

11.чи потрібні ігрові автомати?

12. на що б ви ніколи не витратили свій вільний час?

13.як проводить свій вільний час людина, у якої ви могли б повчитися?

14. як проводять свій вільний час ваші друзі,батьки,близькі?

15. чи пов’язаний ваш вільний час з вашим майбутнім?

16. як проводити свій час,щоб мрії стали реальністю,а майбутнє – дійсністю?

Використана література:

Гончаренко С. Український педагогчний словник. – К., «Либідь», 1987.

Григорьева Т.Г., Линская Л.В., Усольцева Т.П. Основы конструктивного общения. Методическое пособие для преподавателей. (В електронному вигляді).

Мойсеюк Н. Є. Педагогіка. 3-тє видання, доповнене. – К., 2001.

Подласый И. П. Педагогика. –