При цьому створюються умови для розуміння змісту теми уроку, усвідомлення вагомості і послідовності шляхів її вивчення, спонукання до зацікавленості предметним змістом і діяльністю його засвоєння. Серед них:

а) включення дітей у визначення і формулювання теми уроку;

б) всебічний показ учителем вагомості теми уроку в курсі географії і для учнів особисто;

в) обговорення запропонованого плану вчителем, самостійне складання його учнями (за аналогією);

г) залучення учнів до визначення способів діяльності, які необхідні для досягнення проміжних та кінцевого результатів.

Методика етапу “Узагальнення і систематизація засвоєних знань, умінь і навичок”

Дидактична ціль етапу – це узагальнення і систематизація результатів попереднього етапу процесу навчання.

Щоб зрозуміти методику організації, спочатку пригадаємо суть процесів, що його складають.

Узагальнення є розумовим об’єднанням об’єктів і явищ за істотними ознаками. У дидактиці розрізняють кілька його видів:

первинне узагальнення , яке здійснюється під час сприймання та усвідомлення сприйнятого змісту, в результаті чого формується уявлення;

поняттєве узагальнення , відбувається у процесі осмислення суті сприйнятих об’єктів і призводить до утворення окремих понять;

міжпонятєве узагальнення , полягає у визначенні загальних та істотних ознак і властивостей понять, що формуються в процесі переходу від менш загальних до більш загальних понять у систему, в розкритті зв’язків і відносин між елементами цієї системи, в розташуванні їх у певному порядку та раціональній послідовності.

Узагальнення будь – якого рівня тісно пов’язане з систематизацією.

Систематизація – це розумова діяльність, у процесі якої знання про об’єкти і явища навколишнього світу організовуються в системи, які відображають реально існуючі, природні.

Так будь –який природний об’єкт є цілісною системою взаємозв’язаних елементів.

Систематизація здійснюється на основі відтворення (актуалізації) знань у необхідній послідовності. Актуалізуються знання двома шляхами. Якщо матеріал складний і виникають труднощі під час його засвоєння, то перевага надається розв’язанню репродуктивних навчально-пізнавальних задач (репродуктивному відтворенню ). Це сприяє і закріпленню засвоєних знань.

Тоді, коли матеріал добре засвоєний, актуалізація відбувається через розв’язання продуктивних навчально – пізнавальних задач, тобто через застосування знань. Наслідки систематизації матеріалізуються у вигляді заповнення текстових таблиць, виконання схематичних малюнків, побудови образно – символічних схем, складання планів з участю учнів тощо

Перелічені прийоми можуть застосовуватися під час засвоєння як опора для осмислення, запам’ятовування, а потім систематизації і узагальнення

Методика етапу “Застосування засвоєних знань, умінь і навичок “

Засвоєння і застосування – два компоненти процесу оволодіння знаннями та уміннями. Вони взаємодіють між собою, але на різних етапах є домінуючими, тому між ними змінюється взаємопідпорядкування. Так у процесі засвоєння нових знань та умінь учні оперують опорними знаннями і вміннями, тобто вже засвоєними. А під час застосування, навпаки, відбувається глибше і міцніше засвоєння нових, які стають оперативними, дієвими.

Щоб ефективно управляти процесом застосування засвоєних знань та умінь, необхідно знати його особливості, зокрема суть, види, форми і рівні реалізації.

Розрізняють два види застосування знань, умінь і навичок. Перший –застосування на етапі засвоєння нових знань, умінь і навичок, для їх осмислення, запам’ятовування. Другий вид – з метою оволодіння ними. Це відбувається шляхом розв’язання задач, виконання різних пізнавальних завдань.

Застосування знань і вмінь на уроках географії може бути теоретичним і практичним.

Теоретичне вимагає завдань для пояснення фактів, явищ, зв’язків у природі. А практичне – завдань, спрямованих на зміну або перетворення об’єктів природи.

Організація застосування засвоєних знань здійснюється у трьох формах (за дослідженнями Н. О. Менчинської ):

а) словесній (умова та хід розв’язання задачі подається словесно );

б) дійовий ( умова подається словесно, а розв’язання вимагає дії з предметами у матеріалізованій формі-різні види засобів наочності );

в) наочно – дійовій (умова подається у наочній формі, а розв’язання здійснюється через виконання практичних дій ).

Методика етапу “Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок “

Перевірка – це обов’язковий компонент процесу навчання, який забезпечує зворотний зв’язок між учителем і учнями.

Перевірка і оцінка знань, умінь і навичок є органічною частиною процесу навчання. Вона здійснюється на всіх його етапах. Однак повністю всі функції перевірки реалізуються на спеціально організованому, самостійному етапі.

Головною метою цього етапу є контроль і корегування результатів учіння школярів. Контроль спрямований на визначення рівня засвоєння знань та умінь.

Види контролю: попередній , що проводиться на початку вивчення теми для з’ясування рівня підготовки учнів до сприйняття нового матеріалу ( усне опитування, географічний диктант, кросворд і т. ін.); поточний контроль проводиться на початку уроку для виявлення рівня засвоєння попереднього матеріалу або наприкінці уроку для з’ясування ефективності роботи учнів під час уроку ( усне опитування, робота з картою, тестовий контроль, виконання пізнавальних завдань і т. ін.); тематичний контроль проводиться під час вивчення невеликої теми або підтеми ( усне опитування, географічний диктант, творчі перевірні роботи, робота з картою, тестовий контроль, географічні цікавинки і т. ін.); підсумковий контроль здійснюється наприкінці вивчення великої теми, розділу, курсу для систематизації знань учнів, перевірки вмінь застосовувати їх на практиці ( усне опитування, тестовий контроль і ін. ).

Форми перевірки знань, умінь і навичок можуть бути : усна, письмова; індивідуальна, групова і фронтальна; ущільнена (поєднання усної індивідуальної і письмової групової ). Виставлені оцінки вимагають об’єктивності і мотивації.

Методика етапу “Організація домашньої роботи”

Домашня робота – це вид позаурочної навчально – пізнавальної діяльності школярів, нерозривно зв’язаної зі змістом процесу навчання, який здійснюється на уроці і є його логічним продовженням. Її зміст, тобто елементи знань (конкретні факти, уявлення, поняття) про об’єкти і явища природи, зв’язки між ними, способи діяльності, що були метою цілеспрямованого оволодіння учнями, складають зміст домашніх завдань. Дидактичними