Вплив сімейного середовища на дитину

курсова робота з педагогіки

ЗМІСТ

Вступ

У дошкільному віці швидкими темпами йде стихійне нагромадження знань, формується мова, вдосконалюються пізнавальні процеси, дитина оволодіває найпростішими способами розумової діяльності.

Дорослим завжди треба серйозно дбати про організацію навчання своїх дітей та розумне використання ними їхнього вільного часу. Будь-який вид творчості, будь-яке улюблене заняття, мистецтво, спорт, гра можуть сприяти розвитку пізнавальної активності дітей. Але є такі види пізнавальної діяльності, на які батькам слід звертати особливу увагу, пильнуючи, щоб вони конче знайшли місце у вільному часі дитини-школяра.

На характер дитини, її емоційно-пізнавальні структури великий вплив має психологічний клімат сім'ї. Її нестабільність, конфліктні ситуації можуть спровокувати патологічний розвиток характеру дитини. Саме за таких умов вона набуває негативного досвіду спілкування, оскільки постійно є їх свідком і відчуває на собі ворожі, недружелюбні стосунки між батьками і, що не менш актуально, – втрачає віру (оскільки не має такого досвіду і розуміння) в можливість існування дружніх і ніжних взаємин. У необхідності глибшого вивчення цієї проблеми і полягає актуальність дослідження даної курсової роботи.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи виступає педагогічна проблема ставлення учнів до навчальної діяльності.

Предметом дослідження даної курсової роботи є особливості впливу сімейного середовища на дитину.

Мета дослідження полягає в теоретичному та емпіричному розгляді проблеми особливостей впливу сімейного середовища на дитину.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

Практичне значення курсової роботи полягає у можливості наукового використання результатів дослідження. Використати дане дослідження можна в практичній роботі педагога в умовах загальноосвітньої школи.

Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, моделювання, спостереження, бесіда.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Список використаних джерел включає 26 найменувань. Робота викладена на 46 сторінках друкованого тексту.

Розділ 1. Теоретико-методологiчнi засади впливу сімейного середовища на дитину

1.1. Як сімейне середовище впливає на дитину

Відомо, що немає однакових сімей, однакових батьків. Отож сім'ї з різними мікрокліматами, виховними можливостями по-різному впливають на становлення особистості дитини, її соціалізацію.

Прикладом родинно-сімейного виховання з позиції педагогічної доцільності можна вважати типологію сімейного середовища, яку запропонував Я.Корчак у книзі "Як любити дитину". В основу її покладено характерні ознаки родинного середовища та реакцію на нього дитини. Педагог класифікує 4 типи середовищ: догматизму, ідейне середовище, задоволення життям та середовище успіху і кар'єри. Отож зупинимося на їх характеристиках.

Середовище догматизму. Визначальні принципи життєдіяльності в такій сім'ї – традиції, ритуали, авторитети, виконання обов'язків, дисципліна, порядок, чесність, серйозність, душевна рівновага, безпристрасність як вища форма володіння собою та впевненість у своїх вчинках і в собі, неприпустимість відступів від норм моралі, щоденна праця і аскетизм.

Я.Корчак наголошував на тому, що таке середовище, якщо в ньому впевненість у собі не переростає в самодурство, а простота – у примітивізм, може бути сприятливим для виховання, оскільки там є необхідні умови, щоб формувати глибоко порядних, працьовитих і цілеспрямованих, духовно стійких людей. У цілому ж догматичне середовище сприяє вихованню пасивної дитини.

Середовище ідейне. Його ефект виявляється не у духовній стійкості, а в натиску, активності. Тут не працюють, – а творять, не очікують, – а діють, тут панує не обов'язок, а добра воля, не догми, а завдання, не байдужість, – а натхнення та ентузіазм.

Внутрішнім регулятором поведінки людини, яка вихована в такому середовищі, є огида до бруду, моральний естетизм, повага до думки інших людей. В ідейному середовищі виховуються ініціативні діти.

До речі, Я.Корчак вважав, що у догматичному середовищі батьки дають дітям десятки заповідей що і як робити. В ідейному – змушують шукати істину.

Середовище задоволення життям. Головним девізом життя у такому середовищі вважається: "Я маю стільки, скільки мені треба; хочу бути тим, ким я є; робота – не мета, а засіб для досягнення бажаного".

Характерні ознаки такого середовища: безтурботність, благодушність, привітність, життєрадісність, доброта, тверезість – рівно стільки, скільки необхідно, самопізнання – рівно стільки, скільки цього можна досягти без особливих потуг.

Немає послідовності у прагненнях і бажаннях. Все вищеназване дитина всотує в себе, але може стати будь-якою, оскільки самостійно обирає собі дорогу, як правило, орієнтуючись на книги, фільми, почуті розмови і судження, зустрічі і власні життєві враження.

Середовище успіху і кар'єри. В основі цілеспрямованості життя людей із такого середовища – не внутрішня потреба, а холодний розрахунок. Повнота змісту життя, як правило, підмінюється формою та невпинним пошуком престижних на даний момент цінностей.

Характерні ознаки такого середовища: агресивність у стосунках, чванство у поєднанні з підлабузництвом, заздрістю, недоброзичливістю і злорадністю. У цьому середовищі дітей не люблять і не виховують, їх вишколюють. Тут усе прораховується наперед: усмішка, рукостискання, кивок голови тощо. Заробляють на всьому – на зв'язках, фінансових операціях, різних життєвих ситуаціях.

Я.Корчак вважав, якщо у такому середовищі і виросте на перший погляд справжня людина, та з часом виявиться, що це просто видимість, "більш тонка гра, краще підігнана маска".

Однак буває, що і в цьому середовищі виростає справжня перлина. Це доказ того, що поряд із загальновизнаним законом впливу середовища на виховання діє й інший закон – антитези. Це – коли "скнара виховує марнотрата, безбожник – віруючого, боягуз – героя". І цього спадковістю пояснити не можна.

Закон