Реферат на тему:

Загальні питання методики викладання української мови. Методика викладання української мови як наука і як навчальна дисципліна

План

1. Предмет, завдання і наукові засади методики мови.

2. Методи наукового дослідження. Інтерактивні технології.

3. Дидактичні принципи і психологічні основи.

4. Програми, підручники, посібники.

1. Предмет, завдання і наукові засади методики мови

Методика викладання української мови як наука досліджує процес навчання української мови, розкриває закономірності засвоєння різних сторін мови, визначає і вмотивовує засоби передачі знань учням.

Методика викладання української мови як наука прагне віднайти шляхи найбільш результативного навчання, зокрема визначити мету викладання мови, обґрунтувати принципи навчання з урахуванням закономірностей засвоєння фонетики, лексики, граматики, правопису тощо, вмотивувати найекономніші і найефективніші методи й прийоми навчання, вчить виявляти недоліки у викладанні і долати їх. «Від успішного розвитку методики, безпосередньо пов'язаної з життям, з школою, великою мірою залежить ступінь піднесення культури народу»,— так визначає суспільне значення методики викладання мови С. Г. Бархударов.

Методика викладання української мови як навчальна дисципліна знайомить з метою і завданням вивчення мови в школі, із закономірностями засвоєння мови як системи, з методичними засобами навчання мови, допомагає критично оцінювати методичну спадщину минулого, узагальнювати передовий досвід сучасної школи. Методична теорія допомагає вчителю вибирати засоби навчання, надаючи перевагу найефективнішим, тим самим застерігаючи від помилок у доборі дидактичного матеріалу та використанні методів і прийомів навчання, в організації навчального процесу.

Методика викладання української мови озброює вчителя системою науково-педагогічних ідей. Керуючись ними, вчитель має змогу передбачити результати навчання рідної мови під час використання тих або інших засобів навчання. Своїми висновками і рекомендаціями методика викладання української мови допомагає вчителеві раціонально будувати уроки з мови, показує, як зробити процес навчання мови ефективним, як поєднати його з удосконаленням пізнавальних здібностей учнів, як формувати національно свідому, духовно багату мовну особистість, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови — її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо).

Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови є: —

виховання потреби у вивченні рідної мови;—

формування духовного світу учнів, цілісних світоглядів уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів шляхом через мову до культурних надбань рідного народу і людства;—

вироблення у школярів умінь і навичок комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях під час сприймання, відтворення і створення висловлювань з дотриманням українського мовленнєвого етикету;—

засвоєння учнями базових орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних умінь і навичок;—

ознайомлення учнів з мовною системою як основою для формування нових, мовленнєвих умінь і навичок.

Передовий досвід вітчизняної і зарубіжної шкіл — також досить важливе джерело розвитку методичної теорії. Досвід учителів, що досягають найкращих показників у навчанні і вихованні дітей, може збагатити методику, якщо вивчення та аналіз їх роботи будуть спрямовані на узагальнення передового, що є в цьому досвіді, з наступним перенесенням його в масову школу.

Сучасну теорію методики викладання української мови, безумовно, збагачує і критичне використання методичної спадщини, зокрема ідей Ф. І. Буслаєва, К. Д. Ушинського, І. І. Срезневського та інших методистів про велике освітньо-виховне значення рідної мови, про принципи побудови системи занять.

2. Методи наукового дослідження. Інтерактивні технології

Для пізнання закономірностей процесу навчання української мови, перевірки ефективності тих або інших засобів навчання, вмотивування оптимальної організації навчання методика викладання української мови використовує таку систему методів наукового дослідження:

1) вивчення літератури з методики викладання української мови і суміжних дисциплін;

2) спостереження за навчально-виховним процесом на уроках і в позакласній роботі з мови;

3) вивчення й узагальнення передового досвіду викладання мови;

4) педагогічний експеримент;

5) лінгвістичний аналіз мовного матеріалу;

6) метод анкет;

7) індивідуальні бесіди.

8) інтерактивні форми навчання.

Зазначеним вимогам відповідає метод вивчення літератури з методики викладання мови і суміжних дисциплін. Ним користується не лише вчений-методист, а й кожний учитель для вдосконалення своєї методичної майстерності. Цей метод допомагає ознайомитися з тим, як вирішувалося те чи інше питання в історії розвитку школи, які є досягнення, в якому напрямі необхідно вести дослідження далі.

Спостереження за навчально-виховним процесом на уроках і позакласних заняттях з мови, облік роботи вчителя й учнів, аналіз результатів їх діяльності становлять основу вивчення й узагальнення досвіду вчителів, допомагають зробити вмотивовані висновки і сформулювати робочу гіпотезу дослідження. Дані, одержані за допомогою цього методу дослідження, підлягають перевірці шляхом належної організації викладання.

Вивчення й узагальнення передового досвіду окремих учителів або колективу може служити надійним критерієм для перевірки правильності теоретичних висновків. Дослідник може й сам організувати вивчення досвіду, залучаючи до цього вчителів, які можуть зрозуміти завдання дослідження, застосувати ту методику, що пропонується. Сам дослідник при цьому спостерігає за викладанням, проводить бесіди з учнями, організовує перевірні роботи, аналізує їх результати.

Педагогічний експеримент (констатуючий, навчаючий, контрольний) дозволяє спостерігати предмет дослідження з точним обліком умов, тому служить надійним засобом перевірки теорії, що розробляється дослідником, ефективності окремих методів і прийомів навчання. Цей метод дослідження дає змогу виявити об'єктивні закономірності і доказово з'ясувати явища, які вивчаються, одержати науково правильні і переконливі висновки.

Так званий природний експеримент (його проведення передбачає організацію за вмотивованою системою викладання того чи іншого розділу або теми в одному чи кількох класах) супроводжується контрольним експериментом з тієї самої теми в інших класах та школах. Звичайно обмежуються двома класами, в яких один учитель використовує однаковий матеріал, але варіює прийоми роботи. Проведення такого експерименту важливе навіть у тому випадку, коли класи не