Заняття з мови забезпечують найтісніший зв'язок теорії з практикою, бо все, що доводиться виконувати на уроках мови, пов'язане з усним і писемним мовленням учнів, а тому засвоєння мови безпосередньо пов'язане як із збагаченням знань, так і з виробленням умінь і набуттям навичок.

Безпосередній зв'язок мови з мисленням і свідомістю зумовлює значення її як одного з найдійовіших засобів, за допомогою якого виховується свідомість, любов до Батьківщини.

Розвинена мова людини — не тільки форма думки, а й сама думка, супутник мислення, свідомості, джерело пам'яті. Створені за допомогою мови образи, описи подій, якостей, властивостей найрізноманітніших виявів матеріального і духовного життя людей є вищим актом пізнавальної діяльності людини. «Мовна поведінка,— пише О. Синиця,—* частина загальної поведінки людей, вона свідчить як про рівень розумового розвитку, так і про рівень її виховання. Вона репрезентує людину в цілому» 19.

Ознайомлення із словниковим багатством, своєрідністю звукової та інтонаційної системи, словотворчими властивостями, особливостями граматичної будови, художньо-зображальними засобами мови розкриває учням духовне багатство народу, сприяє національному вихованню, формуванню загальнолюдських цінностей в учнів.

Виконання найрізноманітніших усних і письмових вправ у процесі вивчення мови виховує наполегливість,

Шкільний курс української мови передбачає вивчення таких розділів: фонетика, орфоепія, графіка, лексика і фразеологія, будова слова, словотвір, морфологія, синтаксис, орфографія, пунктуація, стилістика. Подається необхідна сума теоретичних знань, виробляються практичні навички культури усного і писемного мовлення. Деякі розділи (орфоепія, графіка, орфографія, пунктуація) вивчаються не окремо, а в зв'язку з опрацюванням питань інших розділів.

Учні знайомляться також з мовою як суспільним явищем, роллю її в житті людей і, зокрема, в шкільному навчанні. У процесі вивчення всього курсу української мови розглядається питання інтегрованості, використання між предметних зв’язків.

«Мета шкільного курсу української мови,— відзначає М. В. Фоменко,— полягає в тому, щоб забезпечити лінгвістичну освіту, необхідну кожному випускникові середньої школи, навчити школярів володіти мовою так, як це необхідно для активної виробничої діяльності, для самостійної роботи над підвищенням свого культурного і фахового рівня».

Вивчення мови невіддільне від розвитку усного і писемного мовлення учнів, передбачає збагачення словника їх, оволодіння нормами літературної мови на всіх рівнях, формування в школярів умінь і навичок зв'язного викладу думок.

Таким чином, у процесі вивчення української мови в школі необхідно розв'язувати досить важливі загальноосвітні, виховні і практичні завдання. Усе це зумовлює й завдання шкільного курсу української мови: 1) дати учням необхідну суму наукових знань про мову, її граматичну будову, словотвір, лексику і фразеологію, фонетичну систему і орфоепію, стилістику, а на основі цих знань виробити вміння і навички зв'язного мовлення, навчити змістовно, логічно, послідовно, грамотно, точно виражати свої думки; 2) формувати світогляд учнів, загальнолюдські цінності, почуття патріотизму, любов до праці, наполегливість у досягненні поставленої мети, старанність, ініціативність та ін.; 3) домогтися сталих орфоепічних, орфографічних, пунктуаційних і стилістичних навичок; 4) забезпечувати розвиток логічного мислення; 5) виховувати любов до рідної мови, прагнення якомога глибше нею оволодіти; потребу і вміння повсякденно збагачувати й удосконалювати свої знання і навички з рідної мови.

4. Програми, підручники і посібники

Програма з української мови — це державний документ, в якому визначено обсяг і зміст знань, умінь і навичок з мови, що їх мають одержати учні за час навчання в середній школі.

Безпосередньо програмі передує «Пояснювальна записка», в якій викладено основні завдання вивчення української мови в школі, схарактеризовано принципи, покладені в основу програми та основних її розділів, намічено шляхи і засоби реалізації програми, подано загальні методичні настанови щодо активізації процесу навчання. Це зобов'язує вчителя звернути серйозну увагу на «Пояснювальну записку», і розпочинати ознайомлення з програмою треба саме з дбайливого вивчення її.

Програма розподіляє шкільний курс української мови на розділи, підрозділи і теми, визначає години для кожного класу, що відбиває системність і послідовність у вивченні теоретичного матеріалу і виробленні практичних навичок. Матеріал курсу розподілено між класами, визначено кількість годин для кожного класу. Програма з української мови для 5—9 класів побудована з урахуванням програмових вимог для 1—4 класів.

Бездоганне знання програми вчителем української мови є запорукою чіткого планування й успішної організації навчання. Знайомство з програмою початкових класів забезпечить наступність у вивченні мови в 5—9 класах.

Програми з української мови змінювалися, вдосконалювалися, поліпшувалися.

Підручники з української мови визначають обсяг знань з кожної програмної теми, подають визначення граматичних понять, формулюють орфографічні, пунктуаційні та інші правила, містять дидактичний матеріал. У підручниках подана система тренувальних вправ, виконання яких як у класі, так і вдома покликане виробити в учнів уміння й навички високої мовної культури. Дидактичний матеріал, крім підручників, маємо також у збірниках вправ, у збірниках диктантів і переказів, у спеціальних виданнях, де він подається як роздатковий матеріал на картках.

Підручник привчає учнів до самостійної роботи над книгою в класі і вдома, дає можливість закріпити набуті знання, забезпечує систематичне повторення. Він допомагає школярам засвоювати одержані знання в стрункій системі, зрозуміти місце в ній окремих мовних явищ. Отже, підручник є одним із важливих джерел одержання знань і набуття навичок з української мови.

Наявність підручників координує роботу вчителів української мови, запобігає можливим розбіжностям у визначеннях, формулюваннях правил і поясненнях тих чи інших питань.

Підручник повинен зайняти належне йому місце в процесі навчання на уроці. Учні можуть одержувати нові знання, читаючи відповідний матеріал підручника з наступним обговоренням. Часто за завданням учителя школярі читають з підручника тільки визначення,