6. Педагогічна система Ушинського – принцип народності.

Основою педагогічної системи Ушинського є принцип народ-ності, який ґрунтується на думці, що народ має право на школу рідною мовою, побудовану на власних національних засадах, й повинен її мати. З'ясуванню педагогічного принципу він при-святив одну з найвизначніших праць — "Про народність у гро-мадському вихованні" (1857 р.).

"Є лише одна загальна для всіх природжена схильність, зазначає К. Ушинський, — на яку може розраховувати вихован-ня: це те, що ми звемо народністю..." Під народністю він ро-зумів своєрідність кожного народу, нації, зумовлену їх історич-ним розвитком, географічними, природними умовами. Це "поля батьківщини, її мова, її перекази і життя", тобто те самобутнє, найтиповіше і найдорожче, що відрізняє одну націю від іншої й забезпечує їй успішне функціонування і розвиток. Виховання, коли воно не хоче бути безсилим, має бути народним.

Народна педагогіка, як і вся народна виховна мудрість, одержала в трактуванні Н.Ушинського найвищу оцінку. Він перший поставив на п'єдестал почестей народну педагогіку. Він же й перший увів поняття "народна педагогіка" в широкий обіг, обґрунтувавши правомірність цього терміна в педагогічній на-уці, теоретично й практично довів, що народна педагогіка, є золо-тим фондом педагогіки наукової, закликав до ґрунтовного й все-бічного вивчення виховного досвіду народу.

К. Ушинський писав, що "виховання, створене самим наро-дом і побудоване на народних основах, має ту виховну силу, якої нема в найкращих системах, побудованих на абстрактних ідеях або запозичених в іншого народу. За його справедливим твер-дженням, "тільки народне виховання є живим органом в істо-ричному процесі народного розвитку". А тому виховання не треба вигадувати, бо воно існує в народі стільки віків, скільки існує сам народ; з ним воно народилося, з ним зросло, відобразило в собі всю його історію і всі його якості.

7. Педагогічна спадщина К. Ушинського.

Педагогічна спадщина К. Ушинського — вершина не тільки вітчизняної, а й світової педагогічної думки. І на таку височінь він піднісся завдяки тому, що джерелом його творчості була на-родна педагогіка. Сторінки його творів щедро засіяні золотими розсипами народної педагогіки. Наприклад, у першій частині "Рідного слова" вміщено понад 75 відсотків фольклору щодо загальної кількості матеріалу, а в другій — половину. У "Рідно-му слові" Ушинський використав 366 прислів'їв і приказок, 62 загадки, 51 баєчку і жарт, 32 народні казки, 22 народні пісні, 7 скоромовок, а також безліч творів, у тому числі й своїх, близьких за змістом і формою до народних.

Ушинському належить розробка наукових засад національного виховання. Національним він вважав виховання, яке історично склалося на історичному ґрунтів певної конкретної нації й своїми цілями, змістом і засобами підпорядковане самобутній природі дитини, потребам забезпечення її належного тілесного, чуттєво-вольового, інтелектуального, духовно-морального й естетичного розвитку, засвоєнню національних, місцевих етнографічних та за-гальнолюдських культурних цінностей, формуванню довершеної особистості, національне свідомого представника свого народу.

Стаття К. Ушинського "Про необхідність зробити російські школи російськими" (1867 р.) через "переважне, посилене ви-вчення батьківщини" своїм змістом і логікою закликає одно-часно до того, щоб зробити українські школи українськими на основі інтенсивного вивчення України й українознавства.

8. Ушинський пишався своєю національною належністю.

Будучи українцем, К. Ушинський пишався своєю національ-ною належністю, написав фундаментальну працю з українознав-ства, яку, на жаль, ще не надруковано.

Видатний український педагог обстоював природне право кожного народу мати свою національну школу, національну систему виховання. Він критикував зросійщення українських дітей, обстоював необхідність навчання їх українською мовою.

У висновках статті "Рідне слово" сформульовані основні ви-моги педагогічне обґрунтованої системи вивчення іноземних мов у співвідношенні з мовою рідною.

"Вивчення іноземних мов не повинно ніколи починатися над-то рано і аж ніяк не раніше того, коли буде помітно, що рідна мова пустила глибоке коріння в духовну природу дитини... тим ре-тельніше вивчають з дітьми іноземну мову, тим ретельніше ма-ють вивчати з ними водночас рідну..." — радив К. Ушинський.

Дидактика К. Ушинського глибинна, розмаїта й оригінальна. Він вимагав будувати навчання на основі врахування національ-них, вікових, статевих і психологічних особливостей дітей, наго-лошував на значенні повторення в процесі навчання, обґрунту-вав дидактичні принципи свідомості, наочності, систематичності, міцності засвоєння знань.

Вагоме місце в дидактичній системі К.Д. Ушинського займає висвітлення проблем оптимізації пізнавальної активності шко-лярів, емоційності навчання, розвитку мислення і мовлення учнів, забезпечення наступності в навчанні, належної організації само-стійної роботи й творчості школярів, шкільного краєзнавства. Надзвичайно важливо те, що він не просто проповідував свою дидактику, а дав їй глибоке наукове обґрунтування та класич-ний взірець втілення на практиці. У цьому відношенні неорди-нарними за своїм дидактичним змістом і методикою є його підручники для початкового навчання "Дитячий світ" (1861 р.), "Рідне слово" (1864 р.), статті "Три елементи школи" (1867 р.), "Недільні школи" (1861 р.), "Про початкове викладання росій-ської мови" (1864 р.).

9. Духовно-моральне виховання дитини.

Духовно-моральне виховання, на думку Ушинського, має роз-вивати в дитини гуманність, почуття національної і власної гідності у поєднанні зі скромністю, чесність і правдивість, патрі-отизм, працьовитість, дисциплінованість. Завдання і зміст духов-но-морального виховання він визначив з огляду вселюдських, народних і національних культурних цінностей, виходячи з ви-мог