суспільного ладу. \1 Педагогічно-дидактичні принципи. К. Д. Ушинський був видатним педагогом-методистом, який висловив багато цінних думок про організацію навчання та виховання учнів у школі. Щоб правильно навчати дітей, розвивати їх розумові здібності, говорив він, треба добре знати їх індивідуальні та психологічні особливості, загальнопедагогічні і дидактичні принципи навчання. У навчанні треба передбачати: зміст і дозування навчального матеріалу, посильність його для учнів, послідовність і систематичність вивчення, розвиток свідомості, діяльності й активності учнів, міцність засвоєння знань, виховуюче навчання та ін. Усі ці педагогічно-дидактичні принципи навчання детально розроблено в його творах.
Велику увагу приділяв Ушинський розвитку пам'яті у дітей у процесі навчання, радив всіляко розвивати два види пам'яті — пасивну * (мимовільну) і активну (довільну), а для цього слід частіше повторювати навчальний матеріал, уникати механічного «заучування напам'ять», тобто зубріння. Головну увагу необхідно приділяти розвитку активного виду пам'яті, що має велике значення в розумовому розвитку і практичному житті. Навчальний матеріал для запам'ятовування треба підбирати відповідно до віку учнів, використовуючи при цьому всі попередні їхні знання, набуті ще в дошкільному віці. Перевантажувати учнів заняттями не можна, особливо в молодших класах: перевтома учнів у процесі навчання — шкідлива; але навчання не може бути й розвагою. Для засвоювання знань велике значення має наочність. Ушинський підкреслював, що діти,, мислять формами, фарбами, звуками, відчуттями, отже, корисно вдаватися до всіх наочних засобів навчання з тим, щоб органи чуттів дітей брали безпосередню участь у сприйманні навчального матеріалу.
Ушинський писав: «Ви навчаєте дитину яким-небудь п'яти невідомим їй словам і бачите, що вона мучиться над ними довго і даремно, але зв'яжіть з малюнками двадцять таких слів і — дитина засвоїть їх швидко». Надаючи великого значення розповідям педагога по малюнках, він водночас застерігав, що їх треба проводити так, щоб дрібниці в цих малюнках не затемнювали головного, щоб розповіді і малюнки були цікавими для учніи, легко запам'ятовувались. Предметом таких розповідей може бути все, що доступне розумінню учнів. Уміле використання наочності на уроці допомагає учням краще пізнати навколишній світ—природу і жіптя людей. Проте Ушииський виступав проти надмірного захоплення наочністю в навчанні, не переоцінював її значення, радив розумно і в міру користуватись нею.
Прикладом умілого використання наочності в навчанні можуть бути його книжки для дітей — «Родное слово» і «Детский мир».
Заслуга Ушинського полягає в тому, що дидактичні принципи навчання він розглядав у тісному зв'язку з формами та методами навчання. Будучи представником класно-урочної системи навчання, він велику увагу приділяв розробці методики роботи вчителя на уроці, радив запроваджувати різноманітні, найефективніші методи і способи навчання: пояснення нового матеріалу, повторення пройденого, вправи, письмові і графічні роботи учнів, індивідуальні і фронтальні заняття учнів, проведення обліку знань учнів тощо.
Кожний урок, на думку Ушинського, повинен мати. освітнє і виховне значення. Щоб привчити учнів до самостійної роботи і виховати в них інтерес до навчання, треба багато працювати з учнями, допомагати їм у навчанні, розвивати мислення, виховувати працездатність. Аналізуючи дві теорії освіти, що існували в той час — «формальну» (розвиток пам'яті, уваги, мислення, мови) і «матеріальну» (вивчення матеріалу навчальних предметів), він .виступав за розумне поєднання в процесі навчання обох теорій освіти, надаючи великого значення як визначенню змісту навчання, іак і розвитку в учнів мислення, пам'яті, уваги і мови.
Критикуючи класичний напрям середньої освіти, засилля в них грецької та латинської мов, Ушинський відстоював реальний напрям середньої школи (реальні гімназії). Через те великого значення він надавав вивченню таких навчальних предметів, як рідна мова і література, нова іноземна мова, історія, географія, природознавство, математика та ін. В його книзі «Детский мир» подано дуже цікавий матеріал з природознавства.
Велика заслуга Ушинського в розробці питань вивчення рідної мови, завдання якого полягає в ТОМу, щоб розвинути в дітях ту природжену здібність, яку називають даром-.слова; навчити їх свідомо володіти цінностями рідної мови і граматики (пізнання логіки мови). Для ефективного засвоювання учнями рідної мови треба розвивати у них дар слова за допомогою усних і письмових вправ, поступово їх ускладнюючи. У вивченні учнями мови він радив використовувати кращі зразки народної творчості (билини, пісні, казки, прислів'я, загадки та ін.), а також кращі твори письменників (Пушкіна, Крилова, Лєрмонтова, Кольцова, Шевченка та ін.). Мова вчителя повинна бути зразковою для учнів, граматично правильною і милозвучною. Для учнів молодших класів велике значення мають книжки для читання, зразком яких була ного книга «Родное слово».
При вивченні граматики рідної мови, зауважував Ушинський, не повинно бути крайностей — надмірного захоплення або недооцінки її; потрібна певна, чітка система, а головне—свідоме вивчення граматичних правил літературної мови, вміле застосування усних і письмових вправ. Ушинський високо цінив проведення бесід з учнями як важливий засіб розвитку їх мови і мислення. У навчанні грамоти (читанню) учнів він відстоював звуковий (аналітично-синтетичний) метод, за яким подав перші уроки письма і читання в своїй книжці «Родное слово»
Елементи природознавства, географії та історії в початкових класах, на думку Ушннського, треба вивчати в процесі пояснювального читання на уроках. Надаючи великого значення вивченню іноземних мов, Учіинський радив починати вивчати їх тільки тоді, «коли рідна мова пустила глибоке коріння в духовну природу дитини». Для вивчення рідної та іноземної мов велике значення має художня література, але її треба вміло підбирати, відповідно до віку та інтересів учнів.
Фізичне виховання. У педагогічних поглядах Ушинського знайшли своє відображення і питання