перевіркою відсутності в ньому води і механічних домішок, створенням умов, які забезпечили б збереження якості палива при заправці та зберіганні в бака КІА, а також періодичною перевіркою стану зберігання та фільтрування пального а цистернах корабля.
Так т І при забезпеченні авіаційних підрозділів, що баз; ся на наземних аеродромах, передбачається ряд заходів, направлені на правильний прийом і зберігання палива» Основні заходи:
- прийом пального в цистерни основного запасу проводиться закритим способом через Фільтри з тонкістю Фільтрування 5-7 мкм;
- обов'язкове відстоювання палива з цистерна основного запасу перед перекачуванням його у витратні цистерни.
- зачистка витратних цистерн і цистерн основного запасу проводиться перед їх заповненням, але не рідше одного разу на рік,
- заправка КЛА проводиться тільки із витратних цистерн, з обов’язковим подвійним фільтруванням пального і його сепарацією.
Перед початком польотів лаборант перевіряє відсутність механічних домішок і води в пробах з відстійників цистерн і фільтрів; наявність пломб на цистернах, фільтрах, агрегатах заправки; наяв-ність чохлів, справність і чистоту сіток роздавальних уранів, придатність фільтруючих агрегатів фільтрів, наявність засобів пожежогасіння та інші. Після нього система заправки і паливо перевіряється черговим інженером авіаційного підрозділу, який перевіряє:
- відповідність палива в цистернах Вимогам інструкції по експлуеі ці! даного типу КІА;
- наявність паспорту на пальне;
- наявність залишку ресурсу Фільтрів;
- пломбування агрегатів заправки, наявність і справність сіток в роздавальних кранах,
- відсутність в пальному механічних домішок і води.
Після цієї перевірки черговий інженер дає дозвіл на допуск системи до заправки КІА, про що робить запис в робочому журналі системи.
Перед заправкою КІА паливом авіаційний технік перевіряв не явність дозволу інженера авіаційного підрозділу на заправку КІА, чистоту і справність роздавальних кранів, а також справність заземлення.
Висновки
І. Контроль якості палива у військових частинах ВПС, військових: частинах і на кораблях ВМС здійсняється не підставі основного керівного документу "Інструкції по застосуванню і контролю якості палива в Збройних Силах України”. В той же час при організації контролю якості палива виконуються керівні документі по цьому питанню видів Збройних Сил.
2. Основною особливістю контролю якості ПММ в ВПС і ВШ є суворе дотримання вимоги відповідності якості палива державним стандартам. В ВПС відхилення якості ПММ від вимог стандарту при застосуванні їх на техніці не допускається.
З. Важливою вимогою до якості палива .для літальних апаратів ВІК літальних апаратів корабельної авіації і кораблів з газотур-бінними двигунами е чистота палива. Виконання цієї вимоги досягається ретельною Фільтрацією палива з тонкістю Фільтрував 5-7 ти і неоднократною перевіркою чистоти палива у відстійниках засобів зберігання і заправки.
Завдання на самопідготовку:
Вивчити матеріал лекції по конспекту і інструкції.
Викладач Шостаківський І. І.
План проведення заняття:
Тема. ХІМОТОЛОГІЧНІ КАРТИ ТРАНСПОРТНИХ МАШИН
Учбова та виховна мета:
І. Ознайомитись з загальним устроєм транспортних машин.
2. Поглибити знання з застосуванням паливно-мастильних матеріалів на військовій техніці.
3. Отримати практичні навики в окладанні хіміко-технологічної карти на транспортні машини.
Час: 2 години
Місце: клас спеціальної підготовки
Література:
1. Смирнов А. Т. “Експлуатація армійських машин”, М., ВИ, 1978 р.
2. Яковлєв Н. А. “Автомобили”, М, ВИ, 1971.
3. Колобов П. А. “Эксплуатационные материалы для автомобилей”, М, ВИ, 1978 г.
4. Гулин Е. И. “Применение горючого на военной технике”, М, ВИ, 1989 р.
5. Приказ МО СССР 1984 г. № 08С “Нормы рас хода горючого, масел, смазок и специальных жидкостей”.
6. Завдання на самоосвіту роботу: _____ шт.
Учбові питання та розрахунок часу:
І. Організація заняття:
І.І. Перевірка студентів, запис в журналі.
ІІ. Учбові питання:
Вступ
1. Загальна будова транспортних машин.
2. Складення хіммотологічних карт автомобілів ЗИЛ-131, КАМАЗ-5320, УРАЛ-43420, КРАЗ-2555, УАЗ-469 ,ГАЗ-66, МАЗ-500.
ІІІ. Заключна частина.
Організаційно-методичні рекомендації.
І. Після організації заняття у вступі викладач розповідає про роль автомобільного транспорту у підтримці високої бойової готовності.
2. Під час викладення першого питання необхідно, використовуючи плакати, розповісти, нагадати студентам загальну будову тран-спортних машин, призначення їх окремих частин та механізмів.
3. Перед відробкою другого учбового питання викладач повинен звернути увагу на те, що надійність роботи техніки в значній мірі залежить від застосування встановлених марок пального та змащувальних матеріалів, після цього необхідно розглянути порядок складення хіммотологічної картки на автомобільну техніку, та, використовуючи керівні документи, плакати на авто-мобіль УРАЛ-4320 відробити на нього хіммотологічну карту.
Після цього, кожному студенту видається варіант на скла-дення хіммотологічної карти. Викладач керує відробкою практич-ного заняття, допомагає, задає контрольні питання, та виставляє часні оцінки.
В заключенні, викладач підводить ітоги заняття, оголошує оцінки, відмічає характерні недоліки, відповідає на запитання.
В С Т У П
На озброєнні наших Збройних Сил поступає нова, в конструкціонному відношенні більш досконала та надійна автомобільна техніка, яка забезпечує високу мобільність та маневрування військ,» Ведення сучасних бойових дій зв’язано з масовим використанням ав-томобільної техніки, яка є головним засобом, забезпечуючим транс-портування військ, озброєння.
Автомобільна техніка є найбільш масовою технікою в ЗС, від стану якої в значній мірі залокить бойова готовність підроз-ділів та частин всіх видів Збройних Сил.
Армійські автомобілі в значній мірі відрізняються від автомобілем загально-транспортного призначення. Особливістю ар-мійського автомобіля є більш широке коло умов та режимів експлу-атації: армійський автомобіль повинен мати можливість пересуватись не тільки по дорогах, але й по слабким ґрунтам, передолати різно-манітні перешкоди, в тому числі для ділянок деяких типів машин водні перешкоди. В цих складних умовах машина повинна володіти достатніми швидкістю, маневруванням та плавністю ходу.
Такі різноманітні вимоги визначають і конструктивну склад-ність армійських автомобілів. Якщо типовою загально-транспортною машиною може рахуватись автомобіль з однією ведучою віссю, то для армійської техніки характерні трьохвісні та чотирьохвісні автомобілі з всіма ведучими мостами.
Надійність та