І. Загальна будова транспортних машин

Автомобіль - це самохідна машина, яка приводиться в рух встановленим на ній двигуном та призначена для перевезення вантажів та пасажирів. Автомобіль складається з окремих деталей, вузлів, механізмів,. агрегатів та систем які об’єднані в три головні частини;

І. Двигун,

2. Шассі,

З. Кузов.

Двигун - перетворює теплову енергію, яка утворюється при спален-ні палива, в механічну енергію та яка веде до оберту колес автомобіля. На більшості автомобілів використовується поршневі двигуни - карбюраторні або дизельні.

Шасі – об’єднує три групи механізмів та систем: трансмісію /силову передачу/, ходову частину та системи керування.

Трансмісія - служить дія передачі та перетворювання крутного моменту від валу двигуна до ведучих коліс. Вона складається з зчеплення, коробки передач, карданної передачі, головної передачі, яка встановлюється в картері ведучого мосту. В ньому розташовані також диференціал та півосі через які крутний момент від голов-ної передачі підводиться до лівого та правого ведучого колеса.

Ходова частина - до неї відноситься рама, яка є основою для монтажу кузова та всіх механізмів автомобілю, підвіска яка еластично зв’язує передні та задні вісі, колеса.

Система керування - призначена для зміни напряму та зміни швидкості руху автомобіля. До неї відноситься рульове управління та система гальмування.

Головною вимогою до автомобільної техніки є придатність до використання по призначенню в заданих умовах експлуатації. Придатність техніки характеризується її якістю, складовою частиною якої є надійність. Надійність техніки визначається в першу чергу надійністю роботи її деталей та вузлів, які безпосередньо зале-жать від застосування встановлених сортів палива та змащуваль-них матеріалів.

Фахівець служби пального повинен правильно підбирати паль не, мастила, змазки та спеціальні рідини для того чи іншого типу машин на основі керівних документів та здати місця та точки зап-равки та змащування агрегатів та вузлів автомобілю та порядок зміни паливо-мастильних матеріалів.

ІІ. СКЛАДЕННЯ ХІММОТОЛОГІЧНИХ КАРГ НА АВТОМОБІЛІ ЗИМЗІ, КРАЗ-255Б, МАЗ-500, УРАЛ-4320, ГАЗ-66, КАМАЗ-5320, УАЗ-469

Хіммотологічні карти складаються у відповідності з вимога ДОСГу 25549-82 р. "Палива, мастила, змазки, спеціальні рідини. Порядок складання та погодження хіммотологічної карти".

Погодження призначених до використання паливо-мастильних матеріалів в хіммотологічній карти виробу здійснює розробник ви-робу з головною організацією по розподіленню та контролю за раціональним використанням паливо-мастильних матеріалів та фондоотримачем ПЗМ.

Під час узгодження поточнюють вибір марок ПЗМ, призначення їх в якості головних, дублюючих або резервних, строки4" їх зміни, можливу заміну закордонними марками, а також здійснюють уніфіка-цію паливо-мастильних матеріалів по виробу в цілому та виду тех-ніки.

Складення хіммотологічних карт для нових взірців техніки повинно проводитись на стадії технічного проекту, коли визначені головні складаючі частини, загальна компоновочна схема виробу та номенклатура паливо-мастильних матеріалів, які необхідні для ви-робництва та експлуатації виробу.

Хіммотологічну карту складає розробник виробу згідно фор?* ми /табл.І/ та направляє її для узгодження. Розгляд хіммотологіч ної карти, оформлення узгодження або заключення з нею складаючою організацією повинно проводитись у строк не більше 20 днів з мо-менту .отримання хіммотологічної карти.

Хіммотологічні карти складаються на аркушах А-І або А-2 з дотриманням вимог ДОСІ до тестових документів. У графі І вказують порядковий номер, найменування, індекс технологічної одиниці яка має самостійну систему використання паливно-мастильних матеріалів. При необхідності обґрунтування призначення окремих марок ПММ, вказують особливості роботи цієї одиниці, тип вузла тертя, швидкості переміщенян деталей, конкретні навантаження, робочі середовища та матеріали, температуру, тиск, умови доступу та ін. Складальні одиниці розташовують в хіммотологічній карті таким чином, щоб була слідуючи послідовність паливо-мастильних матеріалів: палива, мастила, змазки, спеціальні рідини.

У графі 5 вказані індекс, найменування, позначення специфікації, країну або фірму виробника закордонних марок паливо-мастильних матеріалів, які можуть бути використані у встановленому порядку замість головнях вітчизняних марок ПММ.

Періодичність заміни /гр.7/ має бути виражена календарна /через І рік, через три роки, та інш./, часом наробки в циклах технічного обслуговування /при ТО-І, ТО-2, при капітальному ремонті та інш./ або іншим засобом.

Періодичність заміни може визначатися також досягненням найбільш допустимих значень, які контролюються під чає експлуа-тації, параметрів роботи виробу або показників якості паливо-мастильних матеріалівє В залежності від особливості конструкції та використання виробів з узгодженням замовника графи 2 та 5 можуть не заповнюються.

У графі 3,4 карти вказують найменування та позначення відповідно головних, дублюючих та резервних марок ПММ.

У графі 6 вказуються при необхідності місця розміщення запасу паливо-мастильних матеріалів на вироби, кількість ПММ в кг або літрах на одну заправку виробу з розрахунку на головні марки.

У графі 8 вказують інформаційні відомості про ПММ або особливості їх використання.

Табл..1

Хіммтологічна карта__________________________________________

/найменування та індекс виробу/

Найменування,

індекс збірної одиниці | Кількість збірних одиниць, шт | Найменування та призначення марки ПММ | Маса ПММ яка заправлена у вироб кг/л | Періодичність

заміни | примітка

головні | дублюючі | закордонні

Розглянемо для прикладу порядок складення хіммотологічно: карти автомобіля УРАЛ - 4320 /додаток І/.

Викладач пояснює навчаючимся на прикладі автомобіля УРАЛ - 4320 порядок заповнення хіммотологічної карти, використовуючи керівні документи та плакат "Карта змазки автомобіля УРАЛ -3201”.

З окремих пунктів хіммотологічної карти здійснюється опитуванвання студентів.

Заповнив карту на автомобіль УРА]Ь4320, викладач видає кожному студенту завдання на практичну відробку учбових питань /додаток. 2/.

Студенти, використовуючи схеми змащування, власні знання заповнюють хіммотологічні карти на вказаний в завданні автомобілі та визначають точки змащування. Викладач керує відробкою завдання контролює дії студентів, задає контрольні питання.

Заключна частина

Викладач підводить