іншого пізнавального завдання. Саме запитання, поставлене педагогом, не створює проблемної ситуації. Остання ви-никає лише тоді, коли учні усвідомлять проблемне завдання.
Підводячи підсумки, слід зазначити, що інноваційні підходи сприяють лише вдосконаленню так званої традиційної системи навчання. Практика розвитку освіти доводить, що універсальної системи освіти немає і не може бути. Кожен з підходів здатен вирішувати певні конкретні задачі та формувати той чи інший елемент змісту певної ланки освіти.
Використання проблемних методів – не самоціль. Це лише один з найдієвіших і продуктивних засобів створення тієї атмосфери в навчальній групі, що найкраще сприяє формуванню навичок навчального співробітництва, порозумінню і доброзичливості, надає можливість дійсно організувати особистісно-орієнтоване навчання.
Література
1.Вербицький А.Н. Лекторское мастерство, - “Знания” – человек в конспекте речи. Формы и методы активного обучения; - М. – 1990.
2.Інтерактивні технології навчання. Відкритий урок, 2003, –№3-4, с.10
3. Кондратюк В.І., Валос М.М., Бабин І.І. Основні тенденції розвитку системи освіти та освітніх технологій у світовій педагогічній практиці. Відкритий урок, 2003 №1, с.7-10.
4. Крамаренко С.Г. Активні методи в системі особистісно-орієнтованого навчання. Відкритий урок, 2003, №9-10, с. 50.
5. Кремінь В. Освіта в ХХІ столітті стає пріоритетом у будь-якій державі. Педагогічна газета, – 2002, №10-11. – с.1-2.
6.Савченко О.Я. Дидактика початкової школи, – К.Абрис, - 1997, с. 232.
7. Сотниченко В. Сучасна методика. Освітній дайджест, 2003, № 1, с.86.
8. Шпак М.І. Інтелектуальні почуття та їх роль у підвищенні результативності навчання. Рідна школа, 2003 –№ 9.