Наприкінці 50-х років створювалися спеціальні інтернати для підготовки до майбутньої наукової діяльності дітей-переможців різних олімпіад. У 1966 році були запроваджені факультативи.

Надзвичайно актуальними проблемами диференціації та індивідуалізації навчання є в наш час, коли демократизація, гуманізація процесу навчання передбачають максимальну увагу до людини – найвищої цінності суспільства. У наш час навчання – випробуваний шлях підготовки людини до участі у творенні матеріальних і духовних цінностей, необхідних для суспільства і для неї самої. Ефективність навчання залежить від багатьох чинників і, зокрема від шляхів організації спільної та самостійної навчальної діяльності дитини. У психології розроблені форми і методи активізації навчально-виховного процесу, які впроваджуються у педагогічну практику, визнаючи перспективи її розвитку.

Одним із перспективних методів у сучасній школі вважається проблемне навчання, якому властиве подання готових знань учителем з розрахунком на запам’ятовування їх учнями. Проблемне навчання активізує мислення, спрямовує особистість на творчий пошук істини в процесі навчальної діяльності. В центрі проблемного навчання лежить проблемна ситуація, що є рушієм мислення, джерелом творчого пошуку знань.

Розділ 2. Теоретична частина.

2.1. Сутність і особливості групової навчальної діяльності школярів

Цілісну систему навчальної діяльності школярів становлять фронтальна, індивідуальна та групова діяльність. Поділ цей зумовлений, перш за все, відмінністю між чисельністю суб’єктів кожного із зазначених видів діяльності та характером спілкування між тими, хто вчить, і тими, хто вчиться.

Групова навчальна діяльність учнів – сукупна навчальна діяльність невеликих за складом груп учнів, що діють у межах одного класу. Досягнення загальної мети групової діяльності відбувається завдяки спільним зусиллям окремих членів групи. Для цього виду навчальної діяльності безпосереднє спілкування є одночасно і умовою, і результатом його здійснення.

Групова навчальна діяльність на відміну від фронтальної та індивідуальної не ізолює учнів один від одного, а навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування. Шкільна практика свідчить, що найбільші можливості для спілкування створює групова діяльність на етапах закріплення і поглиблення знань систематизації та узагальнення вивченого матеріалу, контролю та корекції знань.

Учням психологічно складно звернутися за поясненням до вчителя і набагато простіше до ровесників. Труднощі можуть виникати у школярів при успішній перевірці знань, якщо її здійснює вчитель. Спілкування в умовах груп діяльності зводить до мінімуму всі ці небажані прояви.

При розв’язуванні групової навчальної діяльності співробітництво школярів може здійснюватися по-різному. По-перше, співробітництво може бути на всіх етапах виконання групового завдання. По-друге, учні можуть виконувати завдання індивідуально, але з елементами взаємодопомоги і періодичного обговорення ходу роботи. По-третє, кожен член групи може індивідуально виконувати частину спільного завдання, після чого проводяться підсумки, обговорення одержаних результатів та формулюється загальна відповідь.

Під час роботи в складі малих груп учні мають можливість вчитися не лише з підручників та у вчителів, але й один у одного.

Як і будь-який вид навчальної діяльності школярів, групова діяльність спрямована на досягнення освітніх, виховних і розвиваючих цілей навчально-виховного процесу.

У груповій діяльності формується вміння прийти на допомогу у потрібну хвилину: пояснити, перевірити, порадити. Складаються товариські взаємостосунки, що не мають спільного з підказуванням чи списуванням.

Виховна функція групової навчальної діяльності школярів полягає також у підготовці їх до спілкування і співпраці у самостійному житті після закінчення школи. Вона виховує самостійність і наполегливість, вміння співпрацювати разом.

Завдяки груповій діяльності успішно реалізуються розвиваючі цілі навчання. Найбільший вплив діяльність у групі справляє на мислення школярів, оскільки контакти і обмін думками істотно стимулюють його. Зміни характеру розумової діяльності відбуваються в таких напрямах: прискорюються асоціативні процеси і збільшується їх цінність; розширюються інтереси учасників групової роботи; узагальнюється і систематизується уявлення; стимулюється аналітична й синтетична діяльність мислення.

Розглянемо можливості включення груп діяльності в навчальний процес.

Виходимо з припущення, що групова навчальна діяльність школярів може бути застосована на всіх етапах процесу навчання. Але дослідження показало, що на етапі первинного сприйняття нового матеріалу належний рівень цієї діяльності досягається лише за умови, що всі учні класу характеризуються високим та середнім рівнем навчальних можливостей, добре володіють навичками самостійної роботи і виявляють велику працездатність. У протилежному випадку більш ефективною виявляється фронтальна діяльність класу під керівництвом вчителя.

Як свідчать публікації у педагогічній літературі, найбільші можливості відкриваються перед груповою навчальною діяльністю на етапах закріплення, поглиблення, систематизації знань.[7,9,12]. Навчання в складі малих груп дозволяє учням за короткий час активізувати теоретичний матеріал, оперативно здійснювати перевірку рівня його засвоєння кожним членом групи. Крім обліку знань, така перевірка є і засобом їх систематизації, а також формування адекватної самооцінки результатів навчання.

Групова навчальна діяльність школярів відповідно до змісту вирішуваних задач та чисельності груп може бути організована різними способами. Учні з розумінням та схваленням ставляться до навчання у складі малих груп. За оцінкою самих учнів групова діяльність -це доступний і цікавий вид діяльності. Як зазначили вони в своїх відповідях на запитання анкети, групова робота подобається тим, що вносить різноманітність у навчально-виховний процес, дає можливість відразу одержати відповідь на незрозуміле питання, забезпечує реальний вибір посильних завдань, вносить елементи новизни у форму проведення навчальних занять. [10]

Все ж таки, незважаючи на зазначені позитивні характеристики групової навчальної діяльності, абсолютизувати її, підміняти нею індивідуальну чи фронтальну роботу було б великою помилкою. В реальному навчальному процесі вони не можуть функціонувати ізольовано одна від одної.

Застосування кожного з трьох розглянутих видів навчальної діяльності повинне