Розглянемо питання розподілу функцій між членами групи.

Групу очолює консультант. В його обов’язки входить: організувати групу на спільну навчальну роботу, пояснювати матеріал, контролювати й оцінювати результати групової діяльності. В основному малі групи працюють з одним консультантом, інколи доцільно обрати помічника консультанта. Всі інші члени групи є співвиконавцями групової роботи.

Загалом роль лідера малої навчальної групи виконується консультантом протягом тривалого часу. Проте час від часу роль консультанта може виконувати інший учень з групи, якого визначає вчитель.

3.2 Організаційно-педагогічні дії вчителя з формування групової навчальної діяльності учнів.

Формування навчальної діяльності означає “управління дорослим процесом становлення навчальної діяльності школяра”[7].

Тобто головна роль у формуванні навчальної діяльності належить вчителеві.

В чому ж полягають управлінські дії вчителя на етапі підготовки і становлення діяльності групового суб’єкта навчання? Відповідь на це питання я одержала завдяки проведеному теоретичному аналізу та здійсненню педагогічного експерименту. На перший план я ставила створення сприятливих умов для сприймання учнями групової навчальної задачі та забезпечення умов для її успішного розв’язання.

Для цього я ретельно спланувала не лише групову навчальну діяльність, а й весь навчальний процес. Почала я з тематичного і погодинного планування.

Щоб визначити, на яких заняттях та яка форма групової діяльності буде використана і передбачити все це планом, я провела таку підготовчу роботу:

проаналізувала зміст навчального матеріалу з теми “Початкові хімічні поняття” і склала до неї перелік базових знань та вмінь;

визначилась з вибором видів навчальних занять (лекцій, семінарів, практичних занять, заліків, комбінованих уроків тощо);

підготувала завдання для групової роботи школярів та індивідуальної перевірки знань учнів.

Аналіз змісту теми здійснюється, щоб з’ясувати, який матеріал підлягає збереженню в довготривалій пам’яті і використовуватиметься при вивченні наступних тем, а який буде вивчатись оглядово. Результат такого аналізу відображається в переліку базових знань та вмінь до кожної з навчальних тем. Це стає першоосновою розробки поурочних планів-конспектів і використовується у тематичному плануванні.

Завдяки переліку знань та вмінь перед консультантами і членами групи відразу постає весь обсяг і складність матеріалу, що вивчається. А це дозволяє учням розподілити зусилля на весь період вивчення теми, здійснити самооцінку знань та вмінь.

До відома учнів такий перелік можна довести кількома способами і помістити на окремому стенді в класі і зачитати та записати на першому занятті з конкретної теми, надрукувати і роздати кожному.

Перелік базових знань та вмінь – це не лише довідник учнів, а й програма дій для вчителя. На основі переліку відповідно з принципом укрупнення дидактичних одиниць вчитель компонує теоретичний матеріал у логічно завершені блоки і визначає, скільки та які заняття будуть проведені під час вивчення теми, який за обсягом навчальний матеріал виноситься на кожне заняття.

Перш ніж братися за поділ класу на малі навчальні групи, я уважно і всебічно вивчила учнів 8-в класу, а саме: їх індивідуальні особливості й інтереси, їх успішність, здатність до роботи й працездатність. Також з допомогою класного керівника 8-в класу з’ясувала характер стосунків між учнями, визначила формальних і неформальних лідерів. Результатом такого вивчення став умовний поділ учнів класу на три типологічні групи з високим, середнім та низьким рівнем навчальних можливостей, а також виявлення претендентів на роль лідера, малої навчальної групи.

Наступним кроком в організації групової навчальної діяльності є створення з дидактичною метою малих (первинних) груп школярів. Так як клас дружний, комплектування навчальних груп я проводила безпосередньо на уроках хімії.

Слід зауважити, що потрібний для групової роботи характер спілкування вдалося досягти не відразу. Щоб уникнути непорозумінь і швидше налагодити бажаний для спільного вирішення групових задач стиль спілкування, я постійно слідкувала за спілкуванням у кожній малій групі, але під час заняття не поспішала втручатися. А вже після закінчення заняття проводила індивідуальні бесіди з консультантами, окремими членами групи чи всією групою.

Інша проблема, з якою я зіткнулась при формуванні групової навчальної діяльності школярів, стосується забезпечення високого ступеня активності виконання групових завдань. При цьому я дотримувалась таких вимог до конструювання завдань для групової роботи учнів.

Обсяг завдань має бути таким, що дозволяє здійснити закріплення й перевірку необхідного мінімуму знань.

Рівень складності завдань повинен відповідати можливостям учнів на конкретному етапі засвоєння навчального матеріалу.

Складання завдань має бути диференційованим: постійно враховувати складність матеріалу, характер навчальної діяльності, міру допомоги учням у вирішенні навчальних задач.

Таким чином, щоб групова навчальна діяльність була успішною, рівень складності та обсяг завдань повинні відповідати навчальному потенціалу групи.

Для кожного заняття з груповою діяльністю учнів повинна бути підібрана достатня кількість завдань як для усного опитування, так і для тренування у виконанні письмових завдань та індивідуального контролю. Їх я брала зі шкільного підручника та збірника, користувалась тестовими завданнями для перевірки знань, умінь та навичок.

З впровадженням групової навчальної діяльності вчитель перестає бути монопольним джерелом знань, його функція забезпечувати учням позицію справжнього суб’єкта навчання – викликає у них зацікавленість у досягненні успіхів, породжує бажання вчитися. Відтепер вчитель розподіляє матеріал на той, що опрацьовується під його керівництвом, та той, що буде опрацьований у групі під керівництвом консультанта.

Хочу зауважити, що це ніяким чином не принижує керівної ролі вчителя в навчальному процесі. Адже вся групова навчальна діяльність школярів прогнозується і здійснюється під керівництвом вчителя і за його активною участю. План проведення заняття, об’єкт групової діяльності, підбір літератури, консультування в підготовчий період, загальний контроль у малих групах – все це перебуває в компетенції вчителя.

Незаперечним є той факт,