У ході комплектування груп не слід поспішати з остаточним визначенням особового складу групи, в разі потреби – зробити перестановку, прислухатись до особистих бажань учнів. Таким чином поступово формується оптимальний склад групи, і вона починає функціонувати на принципі самоуправління.

Водночас потрібно постійно налагоджувати і підтримувати життєдіяльність груп і всього класного колективу. Тут не обійтись без “зворотного зв’язку” у формі спостережень, бесід, анкетування. Предметом ретельного спостереження повинні стати взаємостосунки у групах, робочий темп груп, навчання і оцінювальна діяльність консультантів.

Успішність впровадження групової роботи залежить від методу організації навчальних занять, модель яких у свою чергу залежить від дидактичної мети.

Процеси мислення і навчання індивідуальні. Проте самі умови роботи разом з методами навчання можуть або сприяти розвитку індивіда, або ж гальмувати. Вміння знайти оптимальні умови для розвитку кожного учня визначають рівень професійної майстерності вчителя у такій же мірі, як і знання предмета, який він викладає.

Отже спеціально організований, навчальний процес істотно впливатиме на всі сторони розумового розвитку учня, активізувати раціональні прийоми пізнавальної діяльності та його творчих компонентів, способів теоретичного узагальнення.

Література

INTERNET

Дидактика средней школы. Некоторые проблемы современной дидактики. / Под. Ред. М.Н.Скаткина М.: Просвещение, 1982. – 319 с.

Петровський А.В., Шпалинський В.В. Социальная психология. – М.: Просвещение, 1978. – 222 с.

Волков К. На международном симпозиуме по проблеме груповой деятельности в школе. – Советская педагогика, 1971. - № 7. – С. 152-158.

Парыгин Б.Д. Основы психологической теории. – М.: Мысль, 1971. – 348с.

Коломинский Я.Л. Психология детского коллектива. – Минск. –Нар.асвета, 1984. – 229с.

Формирование учебной деятельности школьников /Под ред. В.В. Давыдова, И.Ломпшера, А.К. Марковой. – М.: Педагогика, 1982. – 216с.

Делікатний К.Г. Авторитет оцінки. – К.: Знання, 1990. – 48с.

Ярошенко О.Г. Дидактичні та методичні матеріали до організації групової роботи учнів на уроках хімії: Метод. лист. – К.: Освіта, 1993. – 49с.

Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика (на матеріалах вивчення хімії). – К.: Партнер, 1997. – 208с.

Чернов И.М. Формы учебной работы в средней школе. – М: Просвещение, 1986. – 157с.

Лийметс Х.Я. Место групповой работы среди других форм обучения. / Советская педагогика и школа. – V. Тарту, 1971. – С. 29-57.

Буринська Н.М. Викладання хімії у 8-9 класах загальноосвітньої школи: Методичний посібник для вчителів. –К. Ірпінь: в ТФ “Перун”, 2000. –144с.

Туринська Н.М., Методика викладання хімії: Теоретичні основи. – К.: Вища школа, 1987, – 225с.

Концепція шкільної хімічної освіти, Біологія і хімія в школі. – 2001. – №3, – с. 45