Колективізація і розселення народу України.

Навчальна мета. Поглибиш знання учлів з процесу проведення колективізації в Україні, й наслідками для розвитку сільського господарства.

Розвиваюча мета. Закріплювати вміння учнів аналізувати, співставляти, узагальнювати історичні факти, події, документи. Вести пошукову роботу. Виробляти вміння відстоювати свою точку зору, поважати думку опонентів.

Виховна мета. Виховувати інтерес до історії рідного краю, негативне ставлення -на будь-яких проявів насилля. Зацікавити учнів професіями судді, прокурора, адвоката.

Хід уроку

І. Організаційні питання:

а) пригадати умови гри;

б) розташувати дійових осіб. II. Хід гри Секретар суду. Встати! Суд іде! Суддя.

Слухається справа № 1 у звинуваченні колективізації Колективізація звинувачується:—

в деградації сільськогосподарського виробництва;—

в порушенні балансу в розвитку промисловості і сільського господарства;—

у фізичному винищенні наибілиш кваліфікованої частини сільськогосподарських працівників;—

у люмпенізації селянства;—

у голодоморі 1932—1933 років;

З'ясуємо особу підсудної. Підсудна ваше повна назва?

Колективізація.

Колективне ведення сільського госоподарства.

Суддя.

, Рік народження?

Колективізація.

1925 рік але тоді я була дуже хвороблива. А з 1929 року я виросла почала діяти на повну силу.

Суддя.

Місце народження? Колективізаація.

Москва XIV Всесоюзна партійна конференція, друге дихання відкрилося на листопадовому (1929 р.) Пленумі ЦК ВКП(6)

Суддя.

Ваші батьки? Колективізація.

Ідейний наставник Сталін.

Суддя.

Чи є запитання до підсуднеї у державного обвинувача?

Прокурор.

Ні.

Суддя.

У захисту?

Адвокат.

Ні! Але прошу врахувати всі заслуги підзахисноі протягом всього її життя і сьогоднішні. Оскільки, ваша честь, названа лише негативна сторона про позитивну замовчено.

Суддя.

Суд все врахує. Підсудна чи визнаєте ви себе винною у названих злодіяннях? Колективізація.

Не повністю Майже через 20 років після мого народження у загальній декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю 00Н 10 грудня 1948 року було записано "Всі люди народжуються вільними в своїй гідності та справах". Я значно раніше почала задумуватися чому на селі була така різниця в соціальному стані селян?

Бідняки самі об'єднувалися в колгоспи, тому що не мали чим обробляти землю. У 1928 році нараховувалося 12042 колгоспи. Держава надала їм допомогу.

Чому ви говорите про деградацію сільського господарства? Якщо на початку 20-х років головними знаряддями були плуг, серп та ціп, на початку 40-х в колгоспах і радгоспах працювало 100 тисяч тракторів, 33 тисячі комбайнів, 550 тисяч автомашин. Врахуйте сюди ще 4 роки війни. І сьогодні колгоспи залишаються основними постачальниками хліба, м'яса, молока. Так, були в мене прорахунки, недоліки. Та всі ви знаєте прислів'я "Хто не робить, той не помиляється".

Суддя.

Тепер заслухаємо свідків. Запрошується свідок від групи бідняків. Свідок, чи знаєте ви, що неправдиві показання, перекручення фактів, дат, головних історичних подій і понять вплинуть на вашу оцінку?

(Ці слова суддя говорить до всіх свідків). 1-й свідок.

Так, я знаю. Я буду говорити правду і тільки правду. Ми дуже вдячні колективізації. Це вона допомогла нам вижити. У 1927 р. кожен третій селянський двір міг загинути. У нас не було чим обробляти свою землю. І тільки дякуючи державі ми змогли вижити. Нас звільнили від сплати грошового податку, для нас були організовані МТС, які допомагали обробляти землю. І не тільки це. Наші діти дістали змогу навчатися безкоштовно в школі, для нас були організовані хати-читальні, сільбуди, могли здобути професійну освіту. То в чому ж тоді звинувачується Колективізація? її слід виправдати.

Суддя.

Запрошується свідок від зможних селян.

1-й заможний селянин.

Головне вістря "класової боротьби" було спрямоване проти нас, "куркулів", яких передбачали знищити, як буржуазний клас. Було встановлено категорії "класових ворогів на селі". До І категорії належали найбільш заможні. Більшовики назвали нас ворогами радянської влади. Але хіба ми вороги, якщо моя сім'я з ранку до вечора працювала: вчасно сіяла, збирала врожай. Були у нас і наймити, але ж НЕП дозволив нам їх наймати. Наймитам ми платили, а вони мали змогу прогодувати свої сімТ. Всіх, хто належав до першої категорії, заарештовували і засилали до Сибіру, на Північ. 60 тисяч сімей — така цифра була встановлена прибічниками Сталіна. Я вимагаю покарати Колективізацію.

Суддя.

Запрошується свідок від заможних селян.

2-й заможний селянин.

Я належав до II категорії селян, які підлягали засланню у віддалені райони. До II категорії належало 150 тисяч сімей. Ми були позбавлені права жити і працювати на землі своїх батьків. Ось селянин Й.Й. Безпалко звернувся до ВУЦВК:

"Я, відповідно до постанови Оріхівської селищної Ради на Дніпропетровщині, підлягаю виселенню на Соловки, як син колишнього куркуля-батька. До революції мені було 16 років, я ще не мав розуміння дорослої людини про право власності та експлуатації людини людиною. З 1922 по 1929 рік обкладався нормальним сільськогосподарським податком, жив самостійно і не позбавлявся виборчих прав. І лише в 1929 році до мого сільськогосподарського податку було додано 50%, я всього заплатив 97 крб. Таким чином ця цифра й обставини свідчать про те, що в мене не куркульське господарство, і що я старої куркульської ідеології по своїй молодості ще не міг засвоїти, а засвоїв зовсім нову течію трудового народу, якої я і досі дотримуюся протягом 12 років.

Якщо батька мій вважався екслуататором, то я за це не повинен нести кару, бо я особисто не б>ув експлуататором і нічого спільного з ним не маю.

А тому проціїу суд звернути увагу на неправильне виселення мене на Соловки".

Суддя.

Запрошується свідок від селян-середняків.

Селянин-середняк.

Я також буе розкуркулений і попав до III групи, яка підлягала розселенню у спецпоселеннях: по місцю проживання. Спочатку незаможні селяни і більшовики уклали з нами спілку, ми їх в усьому підтримували. А пізніше і нас оголосили ворогами радянської влади і розкуркулили. Навіть самі партійно-радянські