вказують на дію, яку треба виконати: зметати – З’єднати однакові деталі виробу; наметати-накласти на велику деталь малу деталь і з'єднати; приметати – до краю великої деталі приєднати меншу деталь; заметати – загнути край деталі і закріпити швом „вперед голка”.
Широко використовую зв’язки з літературою, що дає мені можливість поєднати навчання і виховання. Часто під час уроку на дошці з’являються прислів’я, які є влучними у різних ситуаціях; звучать легенди, казки, вірші, уривки літературних творів.
На уроках використовую відповідну інформацію, що включає в себе історичні відомості, народознавчий матеріал, цікаві пізнавальні повідомлення, характеристику регіональних особливостей назв, орнаментики, символіки, технік декорування, колористики, композиційних структур.
Ще один із принципів особистісно-орієнтованого навчання – постійна самооцінка учнями власної навчальної діяльності. Вона дозволяє учню спостерігати динаміку особистого просування, корегувати навчальну діяльність. Тому користуюсь картками-завданнями, які дозволяють швидко виявити рівень знань, на що слід звернути особливу увагу, формувати навички самоаналізу та самоконтролю, здійснювати індивідуальну роботу, диференційний підхід до кожного учня.
Використовую завдання-кросворди, пропоную учням складати кросворди по певній темі. Ця роботи сприяє розвитку у кожного учня репродуктивної та логічної пам’яті, асоціативного мислення, уваги, кмітливості.
На підсумкових уроках організовую виставки дитячих робіт. Учні мають можливість порівняти свої досягнення з результатами роботи своїх однокласників. Це сприяє самопізнанню та саморозвитку індивідуальності учня.
Особистісно-орієнтований підхід до навчання передбачає оптимальне, уміле поєднання загальних (фронтальних), індивідуальних та групових форм роботи.
Не допускаю переважання фронтального способу організації діяльності, бо при цьому всі учні зв’язані з учителем і спілкування замкнуто на ньому. Це робить дитину безпорадною, незахищеною, несамостійною, схильною в усьому наслідувати вчителя і не шукати власної точки зору. Робить їх менш творчими, самобутніми. Тому використовую проблемний виклад навчального матеріалу, створення проблемної ситуації, пошуки учнями розв’язання поставлених проблемних питань.
Розв’язування проблемних питань спонукає до творчої діяльності, розвитку творчої особистості.
Для стимулювання індивідуальної творчої діяльності учнів пропоную розв’язувати та виконувати цікаві практичні завдання, пропоную виконувати хоч невеличке творче завдання.
На уроках організовую роботу в парах, у групах з різною кількістю дітей.
Групова робота формує в учнів розвинуте критичне мислення; здатність виробляти власну точку зору та поважати точку зору інших; виробляє навички ефективного спілкування (вступати в контакти з усіма людьми, уникати конфліктних ситуацій); виробляє вміння творчо працювати; вирішувати різноманітні проблеми; формує бачення самого себе у взаємозалежності з іншими.
При груповому занятті діти спільно пригадують здобуті раніше знання та вміння, знайомляться з поставленим завданням, вирішують проблемні питання, обговорюють і складають план виконання завдання, практично виконують роботу, звітують про виконану роботу. А думка вчителя – одна із можливих точок зору.
На уроках діти часто працюють в парах: виконують однакове завдання або одне завдання, обговорюють його, перевіряють знання один одного, а правильність виконання практичного завдання.
Так при конструюванні швейних виробів кожна дитина будує креслення по своїх мірках, а перевіряє його сусідка по парті. Отже, кожна учениця двічі опрацьовує всю послідовність побудови. При цьому вони спільно обговорюють спірні моменти, приходять до певної думки, роблять висновки. При вивченні машинних швів, учні разом обмірковують послідовність їх виконання і перевіряють якість виконання. Це вимагає і допомагає вивчити теоретичний матеріал, дає змогу використати здобуті знання, при перевірці завдання та обґрунтуванні своєї думки; формує почуття відповідальності.
Завдяки цьому діти добре засвоюють знання, формують правильні вміння, адже це і є фундаментом для творчості.
Учні працюють в малих групах, великих групах, групах за інтересами, рольових групах. Це дає можливість випробувати себе в багатьох ролях: лідер, виконавець, консультант, контролер якості, художник...
Активізую творчу пізнавальну діяльність школярів створенням проблемної ситуації на уроках. Намагаюсь на просто подавати готові істини, а викликати самостійний пошук відповіді на питання, яке виникло, знайти цю відповідь. Цим створюю на уроці „ситуацію успіху”. А успіх, який дитина переживає неодноразово відкриває приховані можливості особистості.
Так при виготовленні виробу з тканини може прозвучати запитання: „Чи необхідно враховувати напрям ниток у тканині?”, „Які властивості тканини потрібно врахувати?”. При цьому акцентується увага саме на тому, що слід запам’ятати.
Співпраця з товаришами і учителем по розв’язуванні проблемних питань дозволяє послідовно, долаючи труднощі, йти до поставленої мети. При цьому знання стають вершиною піраміди, а не камінням, яке давить особистість. Вони здобуваються у пошуках, труднощах, а запам’ятовуються краще і на довший час. При цьому учень розуміє чого він не знаю, не вміє робити і починає сам активно діяти, підключається до колективної пошукової дослідницької діяльності, обміну думками. А від ступеня активізації залучення учнів до процесу навчання залежить ефективність засвоєння навчальної інформації. Активність учня – одна з якостей творчої особистості.
Залучаю учнів, особливо старших класів до розробки індивідуальних та колективних проектів. Так учні 11 класів розробляли колективний проект „Дерево життя”. Вони шукали матеріал про значення цього символу, з яких елементів повинна складатись композиція, і який зміст закладено к кожному елементці: стовбур, гілки, листя, квіти, пуп’янки, пташки. Вибирали спосіб втілення через певний вид декоративно-прикладного мистецтва: в’язання гачком, вишивка, аплікація з тканини. Розробляли або переробляли схеми, практично виконували завдання і робили звіт по виконаній роботі (захист). Або при виконанні індивідуального проекту „Великодній рушничок” учениці 11-го класу довідувались про символи Великодня, весняні квіти, самі розробляли малюнки, переносили їх на матрицю для вишивання хрестиком, створювали композиції, підбирали кольори, необхідні матеріали і вишивали їх.
Творча особистість повинна володіти високим естетичним смаком – найважливішим показником культури людини.
Тому здійснюю естетичне виховання цілеспрямованим, систематичним впливом на особистість