Активізація розумової діяльності учнів на уроках

Одним з найважливіших шляхів демократизації освіти є оновлення методичного забезпечення навчального процесу, адже сутність уроків справжнього вчителя полягає не лише в змісті, а й у методиці їх побудови, шляхах і засобах організації роботи кожного учня. В основі оновлення методів, прийомів навчальної діяльності учнів мають бути гуманістичні стосунки, принципи рівноправного діалогу вчитель-учень. Визначальною спрямованістю такої роботи є розвиток самостійності школярів, їхньої пізнавально-дослідницької діяльності, систематичне формування у них умінь виробляти власну точку зору, оцінку життєвих фактів і явищ, погляди, переконання та ідеали, які грунтуються на національних і загальнолюдських цінностях.

Щоб здійснити формування особистості учня, Ірина Іванівна Тимчишин змінила акцент із інформаційного на проблемно-діяльнісний тип навчального процесу. Вона керує процесами мислення на уроці, здійснює глибокий аналіз і синтез фактичного матеріалу, вчить фактичнго матеріалу, вчить “відкривати” у учнів те, що їм невідоме, щоб діти відчували радість своєї праці, радість подолання труднощів.

Здійснюючи особистісно зорієнтоване навчання, Ірина Іванівна у своїй роботі корегується такими принципами:

принцип урахування нерівності розумових здійбностей дітей;

принцип врахування індивідуальних особливостей учнів;

принцип навчання через подолання труднощів;

принцип людяності, чуйності і тактовності по відношенню до учнів.

Вчителька чітко дає зрозуміти учням, що навчання – це важка розумова праця, і щоб ця праця була успішною, вона має бути цікавою, бажаною для дітей.

Причому, цікавим може бути не тільки предмет, а й спосіб пізнання. Одним з найефективніших способів, як вважає вчителька, є дослідницький підхід до предмета вивчення, коли учням не дають готових висновків, не доводять правильність тієї чи іншої істини. Ірина Іванівна дає змогу учням висунути кілька можливих пояснень, самим шукати підтвердження або спростування кожної з висунутих гіпотез, самим знаходити правильну відповідь. Знання, набуті у процесі такої праці, за словами вчительки, зберігаються в пам’яті значно міцніше, оскільки здобуваються активними зусиллями.

Педагогічне кредо Ірини Іванівни виражається у безперервних пошуках ефективних методів роботи. Щоб активізувати розумову діяльність школярів, систематично створює пошукові ситуації, навчає дітей доводити правильнісь виконання всіх робіт, поступово привчаючи до абстрактних міркувань і практичних дій.

Так на уроці української мови, педагог проводить з дітьми дидактичну гру “Стань учителем”:

Хто з вас мріє стати вчителем? Найсміливіший повинен за рядками вірша визначити тему уроку:

Ніжна, мила світанкова,

Ясна чиста, колискова,

Мелодійна, дзвінкотюча,

Дивна, радісна співуча,

Лагідна, жива, казкова,

Красна, чарівна, шовкова,

Найдорожча, добра власна,

Мудра, сонячна, прекрасна,

Солов’їна, барвінкова,

Українська.... (наша мова).

На наступному уроці, організовуючи учнів до роботи, зачитує вірш “Що не так?”.

Геть усе на світі переплутав хлопчик Вітя.

Каже: діти вчаться в полі,

А комбайн працює в школі,

Всіх людей стрижуть в лікарні,

А лікують в перукарні.Ми книжки берем в аптеці

Ну а ліки – в бібліотеці.

От який Вітьок дивак!

Ти ж бо знаєш, все не так.

Діти звісно вчаться... (в школі),

А комбайн працює... (в полі),

Ми лікуємось... (в лікарні),

А стрижемось... (в перукарні).

Ліки беремо... (в аптеці),

А книжки... (в бібліотеці).

В. Малик.

Основою активізації розумової діяльності школяра є створення учителем проблемної ситуації. Урок природознавства – це ідеальний матеріал для реалізації принципів особистісно зорієнтованого навчання. Під час вивчення теми “Річки”, після того, як учні дізнались про будову річки, у них виникає питання:

Чому на рівнинах річки течуть спокійно, повільно, а в горах швидко, бурхливо? Від чого це залежить?

Щоб дати вичерпну відповідь, вони пригадують розділ “Форми земної поверхні”. Не достатньо, як вважає Ірина Іванівна, прочитати текст з підручника, чи чемно вислухати розповідь вчителя. Важливо, коли діти самі роблять висновки, а конкретні ознаки, винаходять самі умови існування предмета чи явища. В даному випадку вчителька пропонує провести дослід. Наприклад: як довести, що кам’яне вугілля важче за воду? Чому нафта утримується на воді?

Під час повторення вивченого матеріалу Ірина Іванівна проводить з учнями “Бліц-тур”:

1. Держава, в якій проживає 48 млн. 416 тис. населення, центром якої є велике місто Київ, називається Україною (Так – 5 б).

2. Річка Дніпро не є найбільшою річкою України (Ні – 2 б).

3. По Україні не можна подорожувати потягом (Ні – 2 б).

4. Гори Карпати знаходяться на території нашої держави і найвищою горою є Говерла (Так – 5 б).

5. Україна знаходиться на найбільшому континенті Євразія (Так – 2 б).

6. Україна поділена на 28 областей (Ні – 2 б).

7. В Україні не відбувається змін пір року (Ні – 2 б).

Результативністю проведеного бліц-туру є 21 бал. За ними учні самі оцінюють свої знання.

Зростанням обсягів нової інформації педагог розуміє, що традиційний урок не є достатнім ефектом особистісно зорієнтованого підходу до навчання.

Досконало володіючи основами сучасної педагогіки, Ірина Іванівна часто проводить інтегровані уроки, уроки-дискусії, уроки-мандрівки. Адже уроки-дискусії дають прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або зі складного питання та залучити дітей до активної роботи, сприяють розвитку пізнавальних інтересів школярів, збагаченню лексичного запасу, розширюють досвід спілкування. “На мій погляд”, “Я уявляю”, “Може я не правий, але мені здається”, “Вибачте, але я думаю інакше”, - ось так сперечаються, обмінюються думками вихованці Ірини Іванівни.

Вчителька вчить дітей не тільки відповідати, а й запитувати, оскільки вміння запитувати – це здатність виділяти відоме від невідомого, визначати об’єкт пошуку; це інструмент, за допомогою якого малий “дослідник” пізнає світ. Так урок-мандрівка по рідному селищу з культури спілкування допоміг не тільки почерпнути більше знань про свою маленьку батьківщину, а й навчити лаконічно, точно, образно висловлювати свої думки. Учні працювали за конкретним маршрутом:

До уроку учні готувались заздалегідь. Сам вишукували достовірну