міжнародному контексті. Але зростаюча диверсифікація стикається з проблемами недостатньої прозорості структур ква-ліфікацій окремої країни і труднощами у взаємному визнанні кваліфікацій через велику кількість різних рівнів та варіацій змісту кваліфікацій. Вирішення цих проблем спонукає до пошуку інших інструментів, які сприятимуть розумінню отриманої інформації про кваліфікації.
2. Естонія і Болонський процес
2.1 Система університетської освіти Естонії
Естонська система вищої освіти має два напрямки – академічна і прикладна вища освіта. Вища освіта забезпечується університетами і закладами прикладної вищої освіти і деякими професійно-технічними освітніми установами.
Попередня естонська система вищої освіти не мала кваліфікації на академічні відділення. Вона переживала нестачу кваліфікації, що забезпечує основне професійне навчання. Завершення студій за ступенем бакалавра за попередньою системою забезпечувало компетентність, необхідну для того, щоби працювати як спеціаліст і право працювати на посаді, яка вимагає високої кваліфікації (викладачі, адвокати, інженери тощо). Така система занять на рівні бакалавра передбачала навчання тривалістю 4 роки, а для викладачів – до 5 років. У 90-ті роки ступінь бакалавра присвоювалася більшості студентів, що закінчувала навчальні плани.
У 1999 році масштабна реформа щодо навчальних планів і переходу до нових циклів навчання розпочалася в університетах, які почали активно впроваджувати її у 2002/2003 академічному році, тобто після поправок до Акту Університетів. Більшість естонських університетів перейшли тоді на нові навчальні плани. Академічний відділ нової системи вищої освіти має два цикли за прикладом англо-саксонського бакалавра-магістра. Перший цикл – це навчання за ступенем бакалавра, другий – це навчання магістра.
За деякими спеціальностями цикли бакалавра і магістра об’єднуються. Мета ступеню бакалавра у новій системі освіти, що базується на двох циклах вищої освіти, полягає у тому, щоби збільшити рівень загальної освіти студентів, у здобутті ними елементарних знань і навиків за спеціальністю, які необхідні для навчання у другому циклі – у магістратурі, і для того, щоби розпочати професійну діяльність. Перший цикл триває три роки і передбачає отримання 120 пунктів залікових одиниць (180 одиниць ECTS). У виняткових випадках тривалість занять для отримання ступеня бакалавра продовжується на чотири роки (240 одиниць ECTS).
Навчання на другому циклі – магістра базується на новій діючій системі, що передбачає примноження знань і навичок, які необхідні для незалежної роботи і навчання в докторантурі. Основна мета магістратури полягає у тому, щоби підготувати спеціаліста з глибоким професійним рівнем. Передумовою допуску до цього циклу університетської освіти – це ступінь бакалавра. Ті, які мають прикладний диплом про вищу освіту, можуть також почати навчання цього циклу за умов і у відповідності з процедурою, що встановлена університетом.
Номінальна тривалість навчання магістрів – 1-2 роки і кількість занять – 40-80 пунктів залікових одиниць (60-120 одиниць ECTS). Загальна тривалість навчання за двома циклами – не менше 5 років (200 пунктів залікових одиниць/300 одиниць ECTS).
Із 2004 року навчання магістрів може забезпечуватися установами прикладної вищої освіти, але у співпраці з університетами і з урахуванням регіональних потреб. Установи прикладної вищої освіти можуть незалежно забезпечувати навчання у магістратурі на основі навчальних планів богослов’я і військових занять.
У системі, яка існувала перед реформою вищої освіти, навчання у магістратурі було можливим тільки в університетах, тому що воно включало широку дослідницьку роботу, яка складала до 50% навчальних планів.
Поряд із моделлю, що заснована на двох циклах, у Естонії збережено одноциклове навчання у сферах медицини (стоматологія, фармацевтика, ветеринарні науки), архітектури та громадського будівництва. У цих областях освіти триває 5-6 років за об’ємом 200-240 пунктів залікових одиниць (300-360 одиниць ECTS). Таке навчання основане на об’єднаних навчальних планах бакалавра і магістра, які містять і основні знання, і глибоку спеціалізацію. Завершення студій забезпечує кваліфікацію, що співвідносна зі ступенем магістра.
Ступені бакалавра і магістра, що вступили в силу для тих, хто розпочав вищу освіту у 2002/2003 академічному році, відповідає англо-саксонській системі бакалавра-магістра і принципу вищої освіти за двома циклами у європросторі вищої освіти. Ступінь бакалавра і студії магістра попередньої системи не досягали цих цілей і не відповідали загальній моделі бакалавра-Магістра. Відповідно до Акту Університетів ті, хто отримали попередні кваліфікації, матимуть можливість продовжити навчання за новою системою; у той же час університет може розцінювати заняття ступеня бакалавра попередньої системи як частину студій нової системи і занять магістра як частину докторських занять за новою системою [10].
2.2 Система залікових одиниць у естонській вищій освіті
Одна залікова одиниця в Естонії відповідає 40 годинам або 1 тижню (5 * 8 до 40 годин) занять, які виконав студент. Залікова одиниця не пов’язана з читанням лекції або іншим робочим навантаженням члена академічного штату. Об’ємом одного академічного року (01 вересня – 30 червня, враховуючи 40 тижнів занять) будуть 40 залікових одиниць.
Діючий акт Університетів дозволяє паралельне використання як національної системи, так і системи ECTS. Повний перехід на європейську систему залікових одиниць буде завершено до 1 вересня 2006 року. Загальні вимоги до навчальних планів розроблені у регламенті Уряду Республіки, який встановлює вимоги до навчальних планів і кваліфікацій академічного штату. Рада установи вищої освіти повинна розробити детальні вимоги до навчальних планів, враховуючи специфіку установи вищої освіти – умови і процедура для підготовки, відкриття, виконання і закриття навчального плану. У ході реформування вищої освіти, провідні Естонські установи вищої освіти перейшли на навчальні плани на основі модуля у структурі так званих 3+2 систем. Цей крок збільшує можливості студентів переміщатися і в межах університету і