Зміст
Розліт 1. Особливості контролю в умовах розбудови національної
школи та освіти
1.1. Проблема контролю та оцінки: становлення і розвиток.
1.2. Дидактичні цілі перевірки знань учнів
1.3. Сутність і завдання контролю з навчально - виховній діяльності школи
1.4. Оцінювання та контроль у досвіді вчителів - новаторів
1.5. Традиційні форми педагогічного контролю
1.6. Тестування як метол педагогічного контролю:
1.6.1. Види тестів
1.6.2.Вимоги, яких повинен дотримуватися вчитель
при складанні тестових завдань
1.6.3. Переваги та недоліки тестування
Розділ 2. Організація перевірки знань на уроках природознавства
2.1. Усна перевірка знань
2.2. Робота з картками
2.3.Типи карток, які використовуються на уроках природознавства
2.4. Письмова перевірка знань
2.5. Приклад письмової перевірочної роботи за 1 півріччя (2-ий клас)
2.6. Використання практичних завдань при перевірці знань
Висновок.
Література.
Вступ
Після отримання державного суверенітету Україна стала на шлях відновлення усіх ланок життя, демократичні зміни мали значний втілив і ка сферу освіти. У зв'язку з децентралізацією навчальної системи виникла необхідність у створенні чіткої державної системи контролю.
Гострою проблемою сьогодні є також визнання національних сертифікатів, які були б співвідносними і відповідали світовим стандартам. Однією з причин ускладнень у визначенні аналогів освітніх документів є недосконалість системи контролю та оцінювання в середніх навчальних закладах України. Контроль та оцінювання залишилися суб'єктивними, методи їх реалізації - застарілими. Отже, виникає необхідність впровадження системи контролю максимальної об'єктивності та можливості вимірювання оцінки за допомогою якісних кількісних показників. Впровадження сучасних методів контролю та оцінки у практику навчання з українських навчальних закладах забезпечило б дотримання вимог, що висуваються до контролю, - об'єктивність, надійність, вимірюваність, цілеспрямованість, систематичність, тощо, - і дозволило б зробити навчання ефективним та наблизити його до світових стандартів.
В області вивчення різких методів контролю досягнуто значних результатів. Аналіз спеціальної літератури показує, що робилося багато спроб щодо вирішення проблеми організації контролю і оцінки знань. Так, вченими були визначені зміст і завдання контролю, зокрема тестового, його функції в процесі навчання; створена класифікація контрольних завдань, сформульовані основні вимоги до розробки контрольних завдань, самої процедури адміністрування контролю; проаналізовані та описані особливості організації контролю різних видів мовленнєвої діяльності, знань, умінь та навичок учнів; розглянуто специфіку контролю ка молодшому, середньому та старшому етапах у середніх та вищих навчальних закладах (В.Л.Банкезич, МС.Бернштейн, М.Є.Брейгіна, Ж.В.Вітковсьха, М.І.Золодін, 3.0.Гордієнко, О.Ю.Горчез, Г.В.Ізанова, В.О.Кокота, Н.І.Красюк, О.А.Кунша, Л.В.Лисенко, О.О.Леонтєв, О.Г.Поляков, Л.А.Рапопорт, В.Л. Рись, М.З.Розенкранті, Р.Сельг, І.Соттер, О.Л.Товма, С.К.Фоломкіна, І.О.Цатурова, МХ.Штульман, Г.Б.Юдис).
Незважаючи на те, що з педагогіці і методиці проведено багато досліхкень з проблеми контролю та оцінки знань, умінь та навичок учнів, проблема організації контролю в школі залишається актуальною. Це зумовило загальну спрямованість нашого дослідження.
Мета дослідження - аналіз, узагальнення і осмислення досвіду використання сучасних методів контролю, а також визначення психолого-педагогічних основ застосування тестового контролю при вивченні природознавства у молодших класах.
Об'єктом дослідження є контроль і оцінка знань, умінь і навичок учнів.
Предмет дослідження - організація тестового контролю на уроках
природознавства
Гіпотезою дослідження виступає положення, згідно з яким навчальна діяльність учнів буде більш раціональною і продуктивною, більш ефективніше буде вивчення природознавства при умілому застосуванні сучасних метолів контролю (зокрема тестового).
Для дослідження поставленої мети та підтвердження висунутої гіпотези необхідно виділити таю завдання:
1) проаналізувати стан і розвиток проблеми контролю і оцінки знань, умінь та навичок учнів;
2) узагальнити і осмислити досвід вчителів-новаторіз по використанню сучасних методів контролю;
3) дослідити особливості використання сучасних методів і їх вплив на інтенсивність оволодіння учнями знаннями і навичками;
4) проаналізувати умови ефективного застосування тестового контролю при вивченні природознавства.
У процесі роботи над курсовою роботою нами були використані такі методи:
1) вивчення педагогічної і методичної літератури;
2) спостереження за процесом контролю у навчанні;
3) аналіз та узагальнення досвіду роботи вчителів;
4) розвідувальний експеримент, цін якого полягали у визначенні доцільності застосування різних видів тестових завдань; в уточненні
5) експериментальне проведення тестового контролю на уроках природознавства;
РОЗДІЛ 1. Особливості контролю в умовах розбудова національної
школи та освіти
1.1 Проблема контролю та оцінка: становлення і розвиток
Виявлення, контроль, оцінка і облік знань учнів - важлива проблема теорії і практики навчання. Без перевірки або самоперевірки засвоєних знань, набутих умінь і навичок неможливе якісне здійснення цієї проблеми. Тому контроль знань учнів завжди був, є і буде важливою складовою частішою навчального процесу, хоч і ставлення до нього зазнавало певних змін. Міняються окремі форми і способу контролю знань, але його головна суть - знати, наскільки вдало відбувся процес засвоєння вивченого матеріалу, - залишається незмінною. Вона визначається самою природою процесу навчання.
Ще за радянських часів, з перших днів існування радянської школи, вчителі, організовуючи процес навчання і керуючи ним, завжди цікавилися результатами навчальної роботи, вивчали знання учнів. Проте ставлення педагогічної думки, офіційна лінія керівних органів народної освіти щодо контролю знань учнів і визначення функції цієї важливої частини процесу навчання були різними на різних етапах будівництва школи.
Оскільки в дореволюційній школі контроль знань нерідко був засобом відбору учнів для подальшого навчання і використовувався іноді для адміністративного впливу на учнів та вчителів, то закономірною реакцією перших діячів радянської школи була думка, що такий контроль треба відкинути і звільнити школу від цієї тяжкої спадщини. Вже в травні 1918 року постановою Наркому РРФСР було відмінено екзамени і оцінку знань учнів