собі й частку демократизму. Кожен учень, покладаючись на себе, розраховуючи свої сили, уже з перших днів навчання може спланувати і, головне, досягти заданого результату.
Крім того, рейтинговий узагальнений показник активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів, підвищує відповідальність вчителів за оцінку знань, дає змогу перейти від дискретної жорсткої п'ятибальної оцінки до гнучкої індивідуальної, що забезпечує стимули до безперервного навчання, поглиблення знань [16].
Нові оцінні шкали, збільшуючись в інтервалі, підвищують поріг "чутливості", а також дають змогу викладачеві детальніше поділити навчальний матеріал з метою контролю [3;86].
За останні роки широкого використання здобули тести, як одна із форм перевірки засвоєння учбового матеріалу. Тести - це завдання специфічної форми, які дозволяють оцінити степінь оволодіння учнями навчального матеріалу. Однією з найбільш важливих переваг тестового контролю вважається висока степінь об'єктивності виставлення оцінок, так як надається можливість точного підрахунку правильних і неправильних відповідей. Використання тестів з процесі навчання є одним із раціональних доповнень до методів перевірки знань, умінь та навичок учнів. Тести є також відмінним засобом індивідуалізації навчання, так як враховують психологічні особливості учнів.
Та нажаль у вітчизняних навчальних закладах досить рідко і не систематично використовується тестування для оцінки знань учнів. Хоча за кордоном цей метод педагогічної діагностики використовується як безпосередньо в шкільній практиці, так і для вивчення стану викладання окремих дисциплін та стану викладання в регіонах.
Як бачимо існує багато підходів та пропозицій щодо пошуків найбільш ефективних шляхів вдосконалення системи перевірки та обліку успішності учнів. Кожен з них має свої як позитивні так і негативні сторони. Тож назріла потреба в цілісній розробці цієї проблеми і обґрунтування системи контролю та оцінки знань, умінь та навиків учнів, яка б відповідала сучасним вимогам щодо організації навчального процесу.
1.2.Дидактичні цілі перевірки знань.
Вимоги, пропоновані до організації перевірки знань, умінь і навичок по
природознавству зводяться до наступного:
а) індивідуальному підходові до перевірки знань учнів, під час якої викладач враховує різний рівень їхнього розвитку, не завищуючи і не занижуючи пропонованих вимог;
б) ретельній підготовці перевірки знань дітей, визначенню її мети, видів і форм на різних етапах уроку;
в) підготовці питань для перевірки знань учнів.
З метою формування основ матеріалістичного світогляду з процесі перевірки знань необхідно установлювати взаємозв'язкові і взаємозалежності. Наприклад, тільки аналізуючи і зіставляючи отримані знання, учні можуть відповісти на наступні питання вчителя: чому птахи летять на південь? Чому мати-і-мачуха цвіте рано навесні? Чому білка не засипає на зиму? Чому ведмідь узимку спить? Чому на південній стороні пагорба сніг починає танути раніше і швидше? і т.д..
Необхідно, щоб питання будили думки учнів, розвивали їх пізнавальні здібності, змушували думати, аналізувати узагальнювати і порівнювати. Наприклад, учитель може дати наступні завдання: порівняєте рослини степів і пустель, виділите риси їхньої подібності і розходження, поясніть, чому восени листя з дерев і чагарників опадають, і т.п..
При роботі з картою необхідно ставити питання, які вимагають читання карти: де проходить Північний морський шлях? Який океан омиває Євразію з заходу? У якому напрямку тягнуться Уральські гори?
Корисно використовувати питання, зв'язані з реальними спостереженнями учнів, із практичними роботами на місцевості, наприклад як визначають на місцевості напрямок течії річки? Як визначають правий і лівий берег ріки? Які птахи прилітають у нашу місцевість у жовтні і листопаду? Які рослини першими зацвітають у нашій місцевості?
При перевірці знань необхідно використовувати наочні приладдя, картини, таблиці, натуральні об'єкти, екранні посібники. Бажано сполучити їх один з одним: карту з картиною, таблицю з колекцією, гербарій з малюнком. Наприклад, розповідаючи про тундру, необхідно показати на карті територію, що вона займає, демонструючи досліджувану корисну копалину, розповісти по таблиці про його видобуток.
Сутність і завдання контролю в навчально - виховній
діяльності школи
Контроль та оцінка знань, умінь та навичок учнів - невід'ємний структурний компонент навчального процесу. Виходячи з логіки процесу навчання, він є з одного боку, завершальним компонентом оволодіння певним змістовним блоком, а з другого - своєрідною зв'язуючою ланкою в системі навчальної діяльності особистості.
При правильній організації навчально - виховного процесу контроль сприяє розвитку пам'яті, мислення та мови учнів, систематизує їхні знання, своєчасно викриває прорахунку навчать ного процесу та служить їх запобіганню. Добре організований контроль знань учнів сприяє демократизації навчального процесу, його інтенсифікації та диференціації навчання. Вік допомагає вчителю отримати об'єктивну інформацію (зворотній зв'язок) про хід навчально - пізнавальної діяльності учнів.
Контроль - це виявлення, встановлення та оцінка знань учнів, тобто визначення об'єму, рівня та якості засвоєння навчального матеріалу, виявлення успіхів у навчанні, прогалин в знаннях, уміннях та навичках окремих учнів та всього класу для знесення необхідних коректив в процесі навчання, для вдосконалення його змісту, методів, засобів та форм організації.
Основні завдання контролю - виявлення рівня правильності, об'єму, глибини та дійсності засвоєних учнями знань, отримання інформації про характер пізнавальної діяльності, про рівень самостійності та активності учнів з навчальному процесі, встановлення ефективності методів, форм та способів їх навчання.
Контроль - це підсистема з рамках системи навчання з цілому, яка реалізує притаманні їй функції, яка має свій об'єкт, свої метоли.
Розглянемо основні функції контролю, які передбачені системою аналізу та оцінки знань, умінь та навиків учнів: навчальна, стимулююча, діагностична, виховна та оціночна.
Навчальна функція виявляється в забезпеченні зворотного зв'язку як передумови підтримання дієвості й ефективності процесу навчання. У ньому беруть участь два суб'єкти - учитель та учень. Тому система навчання може ефективно функціонувати лише за умов дії