У досвіді В.Ф. Шаталова була зроблена спроба досягти "переможного навчання кожного школяра", а оцінку зробити такою, яка б не зселяла страху. Так. більшість оцінок складали четвірки та п'ятірки. По-перше, це досягалося тим, що учні знати, коли і про що їх запитають: по-друге, оцінка виставлялася за відповідь на саме легке запитання; по-третє, відповіді учнів ґрунтовно готуватися. А після вивчення кількох тем проводилося загальне опитування по всіх темах [39;206].

Цими засобами В.Ф.Шатаіов дійсно досяг того, що учні "переможно навчалися", а на уроках створювалися умови взаєморозуміння, спокою і психічного комфорту. Хоча учні Шаталова досить легко отримувати п'ятірки, а те що отримується легко – не ціниться.

Для отримання кращих знань учнями, деякі досвідчені педагоги використовують порівняльний аналізі залучають до цього самих учнів. Так, учителька-методист, що викладає російської мови та .літератури СШ №8 м.Києва М.С. Дубинська починаючи з IV класу, пропонує учням давати словесну оцінку відповідей або творчих робіт своїх однокласників, які зачитуються на уроці, визначити позитивні сторони і недоліки, виправити помилки" і доповнити потрібними даними, яких бракує.

Завдяки порівняльному аналізу учні краще засвоюють еталонні вимоги до їхньої праці. Крім того, цей прийом активізує школярів під час перевірки, сприяє розвитку їхньої самостійності [36:24].

Л.В. Лисенко, вчителька Малоберезнезскої СШ Згурівського району Київської області широко використовує у своїй роботі модульне навчання та рейтинговий контроль знань учнів. Після вивчення певної теми, вчителька розробляє 30-ти варіантні тести залікових робіт. За кожну залікову роботу учень може отримати від 15 до 30 балів з залежності від складності і місця теми з курсі даного предмету. Неабияке значення для формування практичних навичок мають домашні контрольні роботи, які проводяться не частіше ніж раз на чверть. За таку роботу учень може отримати 5-10 балів. Виконання її потребує невимушеного повтору всього вивченого за чверть матеріалу.

За результатами чверті, де вже стоять еквівалентні батам оцінки, також виставляється рейтинг (місце учня на фоні класу ло відповідно набраних балів). Так оцінку "5" може отримати кілька дітей, однак рейтинг буде різним (різна зага п'ятірки) [1 1].

Щоб виявити міцність запам'ятовування, глибину розуміння матеріалу, вміння аналізувати відповідні явища цілий ряд вчителів приділяють велику увагу опрацюванню різних творчих завдань для учнів. Так, наприклад, І.В.Ілєчко, вчителька географії Львівської СШ №4, крім усного опитування, запровадила такі форми перевірки знань: короткі описи, виготовлення кліматичних карт, карт ґрунтів, робота з контурними картами, ведення географічного зошита та ін. В результаті вона домагається всебічної перевірки знань своїх вихованців. Кожен учень має за чверть не менш як 10-15 поточних оцінок, тобто з середньому по дві-гри оцінки з кожної теми [55:219].

Одна з таємниць успіху ростовських вчителів, у подоланні невстигання учнів полягає у тій увазі, яку зони приділяють своєчасному виявленню, "діагностиці" кожного конкретного випадку- неуспішності і розробці на цій основі індивідуальних заходів щодо негайної ліквідації прогалин у знаннях учнів. Вчителі цієї школи, зокрема Є.Г. Токареза, Л.А. Шумаєва, К.М.Заславська зазначають, що допомагають невстигаючим і слабким учням, керуючись тим, що коли недоліки у знаннях ліквідувати зразу ж, то не встигаючих учнів не буде [36;28].

Так досягає високих показників цілий ряд педагогічних колективів і нашої країни.

Щоб кращою була "діагностика" якості знань, досконалим зворотній зв'язок, своєчасне виправлення помилок, вчителі намагаються по різному вдосконалювати процес перевірки і оцінки успішності учнів. Діагностичний контроль потрібен вчителю для того, щоб враховувати індивідуальні особливості учнів при організації їх навчальної діяльності з процесі управління цією діяльністю. Р.Д. Телебаєва якраз і досліджувала проблему індивідуального підходу до учнів з процесі навчання і організації учителем відповідного діагностичного контролю [35:220].

Ми згадати лише прізвища не багатьох педагогів та вчителів, які намагалися і намагаються змінити традиційну систему контролю знань. умінь та навичок учнів. Чимало вже зроблено і досягнуто, але для того, щоб ця система була досконалою, ще багато потрібно проводити досліджень та експериментів. Ми приєднуємося до побажання С.М. Лисенкової: "Не навязывая учителю чьей бы то ни было методики, надо дать ему возможность иметь под рукой материалы о работе новаторов. Во всей мыслимой полноте - надо дать ему свободу выбора: работать по общепринятым канонам или пробовать и примерять на себя найденное другими." [12]

Таким чином, контроль і оцінка знань, умінь і навичок учнів - є невід'ємним структурним компонентом навчального процесу. Процес навчання є системою із внутрішніми взаємозв'язками між їх компонентами. Компоненти цієї системи є діючими, залежними один від одного, для одного обумовлює функцію іншого, оскільки вони знаходяться з складних взаємовідношеннях. Важливим компонентом системи навчання в середньому навчальному закладі є контроль, який виступає підсистемою по відношенню до цієї системи.

З історії розвитку школи відомі такі основні методи контролю знань, умінь та навичок учнів: усна перевірка письмова, графічна, практична перевірка тестова перевірка яка набуває все більшого поширення. На сьогоднішній день досить відомими є також модульний контроль та рейтингова система оцінювання.

Накопичено значний досвід роботи вчителів-новаторів щодо використання різних методів контролю знань, умінь та навичок, аналіз і узагальнення якого може бути корисним для вчителів-практиків.

1.5.Традиційні форма педагогічного контролю

Методи навчання в їх традиційних варіантах іноді підрозділені на методи викладання, методи навчання і методи контролю /8/. Педагогічний контроль виконує цілий ряд функцій у педагогічному процесі:., оцінну, стимулюючу, розвиваючу, навчальну,