Поетизуються побажання здоров’я добробуту господарям, щастя в домі, віра й надія на нові успіхи в праці, сімї. У центрі цих, як і інших народних свят, - людина з її Любов’ю до всього живого на Землі, вірність її заповітам батьків та дідів.

Прохід весни, оновлення природи, оранка і сівба, догляд за культурами й збирання врожаю, закінчення польових, городніх і садових робіт та підготовка до зими – ці віхи у річному циклі життєдіяльності людини відображені в святах та події народного календаря, що супроводжувалися відповідною обрядовістю.

Ідей, зміст і засоби народознавства спрямовані на сприймання фундаментальних якостей, що становлять цілі стни й внутрішній світ школяра. Це насамперед емоційна культура. Глибокі почуття облагороджують людину, є могутнім стимулом здобуття знань про рідний край, природу, життя минулих поколінь, народознавство є невичерпним джерелом виховання у школярів основ народної моралі – совісті, гідності, честі, правдивості, справедливості, скромності, працелюбності. Прищеплюючи учням основи народної моралі, ми водночас виробляємо ї основи загальнолюдської моралі, культури.

Національна психологія, характер виявляється в самобутній мові, властивому даному народові способі мислення, пізнання дійсності, оригінальній культурі, своєрідних звичаях традиціях.

Важливим чинником соціальної активності учнів є їхня національна самосвідомість, це осягнення людиною себе як представника певного народу, нації, носія їх культури, історії.

На ідеях і засобах народознавства успішно виховується орундаментальна якість – патріотизм.

Народний світогляд – система історично зумовлених поглядів, переконань, ідеалів, яка відображується у фольклорі, міфології, національній психології і характеру даного народу, його культурно-історичних традицій. Народний світогляд являє собою формування наукового світогляду.

Зазначені вище якості прищеплюються під час навчання і виховання у ході уроків і позакласних заходів, тобто в процесі засвоєння учнями змісту освіти тому сам зміст освіти, гуманітарний, художньо-естетичний, природно-математичний цикли шкільних предметів, як і різноманітні виховні заходи мають глибоко й всебічно відображати духовні надбання народу, зокрема ідейні й моральні та естетичні цінності. Засвоюючи їх учні проймаються народним світосприйняттям, способом мислення, неоціненною психологією, характером, а також всебічно гармонійно розвиваються..

Серед усіх шкільних працівників місія вчителя початкових класів особлива, багатогранна, трудна але й вельми благородна. Особливість її в тому, що він закладає у дітей основи системи наукових знань, відкриває їм широкий шлях до царства книги, грамотності, рахунку й письма, до науки, до людської культури, освіти.

Довговічність будинку визначається міцністю фундаменту. Інтелектуальна підготовка і подальший успіх учнів у навчанні залежить від підвалин знань і вихованості, вмінь учитися, закладених у початкових класах. Навчально-виховний процес завжди двосторонній. Учитель може прагнути дати знання але нічого або майже нічого путнього з цього не вийде, якщо учень ні хоче їх взяти. Можна насильно привести коня до води, але не можна змусити його пити воду. Виходить, що в кожній справі, а наддто у навчанні й вихованні, має бути свій підхід. Як бачимо, ідеї Етно педагогіки, не тільки оригінальні за змістом, а й за Фомою викладу, що сприяї їх легкому запам’ятовуванню.

У деяких педагогів вже є багатий досвід використання елементів народознавства у навчально-виховному процесі. Успіх їх праці полягає в єдності навчання і виховання, особливій увазі до розвитку особистості з урахуванням індивідуальних і вікових особливостей, у створенні в класі такої атмосфери, коли діти відчувають радість пізнання, у них розвивається інтерес до знань, до рідного краю.

Треба завжди пам’ятати настанову К.Д.Ушинського: «Кожен учитель повинен домагатися щоб учень як найкраще знав близьке, дороге йому: батьківщину і все, що її стосується, так само, як умієш читати писати, лічити». Вчителі переконані що народознавчий підхід у навчально-виховному процесі сприяє формуванню загально людської моралі, готовності виконувати заповіти батьків. Такий підхід здійснюється на уроках і в позаурочний час, коли ознайомлює вихованців з історією родоводу, народними ремеслами, іграми, дитячим фольклором, народним календарем та святами, що мають велике виховне значення.

Педагоги добре знають ідеї народознавства, володіють методами і прийомами вивчення його з молодшими школярами, використовуючи різні форми навчально-виховної роботи. А саме: уроки, екскурсії рідним краєм, години улюбленої праці і творчості, фольклорні свята.

Такі форми народознавчої роботи допомагають їм створювати у учнів правильну уяву про культуру, побут, звичаї, обряди Українсьго народу, виховувати любов до рідного краю, розвивати внутрішню культуру.

Українська мова – це душа нашого народу, і в процесі відродження їй належить особливе місце.

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має. (С.Воробпевич)

На уроках рідної мови широко використовують фольклор, духовну спадщину народу. Так, наприклад, вивчаючи тему: «Узагальнення знань про розповідні питальні, спонукальні речення» (2 клас), вчитель використала на уроці українські народні пісні, загадки, потішки. Урок розпочали читанням, віршів, Т.Г.Шевченка та запитаннями до них.

Учітеся, брати мої,

Думайте, читайте,

І чужому научайтесь,

І свого не цурайтесь…

- Як ви розумієте цей вислів? Яке рішення за митою висловлювання? Які слова спонукають до дій? Запишіть їх. (Учитесь, читайте, навчайтесь, не цурайтесь.)

Всі завдання, підпорядковані основній темі уроку, були цікавими для дітей, заохочували до роботи. Скажімо, прочитати слова народної пісні, знайти розповіді, окличні, і питальні речення, виписати їх.

Пташка маленька!

Де твоя ненька?

На маківці сиділа,

Дрібен мачок дзьобала.

Дзьоб, дзьоб, дзьобанець!

Ходи, пташко, у танець.

А щоб діти відпочили, посміялись, вчитель дає прочитати смішну, правильно інтонуючи речення, а потім виписати розповідні, питальні,

- Смачна каша!

- а ти їв?

- Ні.

- А потім знаєш, що смачна?

- Та чув, як говорили, що бачили як їли.

А ось фрагмент уроку з рідної мови (3 кл) за темою: «Змінювання іменників за числами.»

Мета уроку: