ІІ. Рольова гра «Упевнений у собі»

Присутні поділяються на групи. Кожному члену групи пропонується продемонструвати в запропонованій ситуації різні варіанти відповідей: невпевнену, агресивну, упевнену.

Агресивна відповідь характеризується тим, що людина одразу ж нападає на іншу, тон розмови різкий, створюється конфліктна ситуація.

Невпевнена відповідь характеризується тим, що людина починає виправдовуватись, просити, «заглядати в очі», принижуючи свою гідність.

Упевнена відповідь характеризується тим, що людина твердо, ясно, упевнено розкриває свою позицію та ставлення до проблеми й наполягає на її позитивному вирішенні.

ІІІ. «Проблеми, що викликають конфлікти між батьками та дітьми» («мозковий штурм»)

Пропонується назвати проблеми, що найчастіше стають причиною непорозумінь між батьками та дітьми, викликають конфліктні ситуації. Запропонувати засоби їх подолання.

IV. Домашнє завдання

Проаналізувати причини виникнення конфліктів у своїй сім’ї та засоби, що застосовуються для їх подолання.

Ґрунтуючись на одержаних у ході заняття знаннях, спробувати попередити виникнення конфлікту, застосувати його конструктивне розв’язання.

Заняття 12

І. Бесіда «Стрес і його наслідки. Способи подолання стресової ситуації»

Уведення у проблему
«Стрес — це не просто життя, це аромат і смак життя, — писав засновник теорії стресу, канадський учений Г. Сальє. — Повне звільнення від стресу означає смерть».

Нервове збудження, емоції — це нормальна відповідь організму на зовнішні вимоги. Активізація життєвих сил допомагає людині успішніше долати труднощі, вона потрібна і корисна. Уникати треба впливів, які грубо руйнують саму спроможність до адаптації. Коли організм постійно одержує дозу фізичного чи психічного впливу, що перевищує деяку сформовану норму, він «ламається», відбувається нервовий зрив.

Учені розробили таблицю стресів, оцінивши в одинцях кількість життєвої енергії, яка використовується на переживання тієї чи іншої події. Навіть дрібні сварки й образи забирають не менше одинадцяти одиниць життєвих сил, розірвання шлюбу коштує 73 одиниці, смерть близької людини — не менше 100. Сексуальні ускладнення забирають 33 одиниці, і навіть зміна звичного режиму харчування вимагає 15-ти одиниць енергії. І якщо на людину одночасно «упаде» близько 700 стресових одиниць, вона загине.

По-різному переживають стрес чоловіки й жінки. Відчуваючи небезпеку, жінки заздалегідь малюють збільшені трагічні картини катастрофи, що наближається. Такий «розтягнутий» у часі стрес дозволяє легше пережити лихо, якщо воно дійсно відбувається. Чоловіки ж у випадку хвороби або важкого переживання за всієї уявної міцності організму гірше долають раптові навантаження. Така занижена «чутливість» дозволяє чоловіку надійніше зберігати душевну рівновагу, бути опорою сім’ї в разі назрівання конфлікту.

Для попередження стресів важливо навчитись управляти своїми емоціями. Саморегулювання емоцій також потребує обов’язкової концентрації на них уваги або зосередження. Зосередження на емоціях (наших почуттях) дозволяє отримати необхідну інформацію про їх зміст та інтенсивність.

Вплив емоцій на психічну діяльність і фізіологічні функції організму дуже великий. Залежно від сили та тривалості емоцій, особливо якщо вони негативні, реакція організму може супроводжуватись різними змінами в органах і системах та їх розладами, утратою енергії.

Безконтрольні негативні емоції часто дезорганізують психічну діяльність, викликають різноманітні гострі та хронічні захворювання. У стані емоційного збудження та гніву людина настільки втрачає контроль над собою, що починає поводити себе відповідно до ситуації. Джерелом такої поведінки часто може стати конфліктна ситуація. Тому емоційний самоконтроль, управління та оволодіння навичками емоційного контролю є невід’ємною частиною «правильного» спілкування.

ІІ. Вправи для роботи зі своїми емоціями

А. Самонавіювання

Формули для самонавіювання: негайно заспокоюсь; перестань думати про неї; усе вирішиться; дихаю рівно; дихаю спокійно; і як це я міг розладнатися? заспокоєний, зібраний; голова ясна; можу спокійно міркувати; не піддавайся цій думці; усе буде добре; це не варте хвилювання; тривог немає, можу спокійно все обдумати.

Б. Прийоми позитивного спілкування

Прийом «відкривання шлюзів». Передбачає такі висловлювання:*

Це цікаво, розкажи ще щось про це.*

Ти не хочеш ще щось розповісти про це?*

Як цікаво те, про що ти говориш!*

Схоже, ти це здорово відчув!*

Ти хочеш мені про це розповісти?

Прийом «з’ясування». Використовується для того, щоб виявити увагу до співрозмовника, показати свою зацікавленість в його оповіді. Тут пропонуються такі звернення:*

Ти маєш на увазі, що...*

Не міг би ти пояснити, як ти розумієш...*

Я не зрозумів, що ти тільки що сказав, чи не міг би ти пояснити ще раз.

Прийом «відображення почуттів». Якщо необхідно виявити розуміння емоційного стану іншої людини, можна скористатись такими виразами:*

Здається, ти дуже радий тому, що...*

Здається, ти дуже хвилюєшся через те, що...*

Ти видаєшся роздратованим (ображеним) у зв’язку з...

В. Методи захисту

1. Не провокувати агресію на себе:*

не говорити «командним тоном»;*

не використовувати при зверненні такі вирази, як «ти повинен», «ти мусиш це зробити»;*

не використовувати своє положення: «я старший за віком», «я розумніший», «мені видніше»...

2. Щиро демонструвати повагу, розуміння, зацікавленість, уважно слухати й дивитись у вічі співрозмовнику.

3. Не ставити себе в позицію начальника, тобто в позицію сили.

4. Дотримуватись рівноправних стосунків у спілкуванні.

5. Ставити конкретні запитання (наприклад: «Коли це буде виконано...», «Хто відповідає...», «Які потрібні засоби...», «Скільки потрібно...» та давати конкретні відповіді.

6. Якщо відчуваєте злість або гнів — з’ясуйте його реальну причину. У момент безпосереднього відчуття негативних емоцій під час бесіди чи конфлікту поставте собі запитання: «Що я хочу одержати в результаті?».

ІІІ. Опрацювання «Правил спілкування»

1. Умійте щиро вибачатись: я був (була) неправий (неправа)...; це було нерозумно з мого боку; я не виявив (виявила) до тебе належної уваги, вибач мені; ти зніяковів (зніяковіла) через мене у присутності інших людей.

2. Умійте використовувати засоби спілкування: навчіться слухати із співпереживанням; навчіться самовиражатись; навчіться бути впевненим у собі.

3. Умійте використовувати взаємовідносини «усі виграють»: розглядайте проблему з точки зору іншої людини; визначте головні