І знов-таки: поставте ті самі запитання своїй дитині або спробуйте «влізти в її шкіру». Знання власного сценарію та розуміння його співвідношення зі сценарієм вашої дитини допоможуть вам набути влади над ситуацією.

IV. Підбиття підсумків роботи

Заняття 3

І. Уведення у проблему
Конфлікт — це зіткнення думок, точок зору з конкретного приводу. Інколи він відбувається миттєво, а інколи затягується на тривалий час, інколи проходить локально, а інколи «розходиться колами». Завжди має привід і причину й завжди правого й винного. У соціальних конфліктах — міжнародних, міжнаціональних, міжконфесійних, міждержавних — завжди мають місце конфлікти особистісні, між людьми. Міжособистісні конфліктні часті й самі по собі, хоч і драматизовані іноді соціальними... А хіба рідко відбуваються конфлікти самого із собою?

ІІ. «Круглий стіл» «Конфлікти у нашому житті»

Питання для обговорення:
Які, на вашу думку, складності для розв’язання? Як ви вважаєте: чи можливе співіснування людей без конфліктів між ними? Чи потрібна безконфліктність? У суперечці шукають правого чи істину? Конфлікт між поколіннями — об’єктивна неминучість, результат нашої загальної невихованості? Що найчастіше призводить до конфлікту — різні точки зору, обставини? У вашому житті було, звичайно, чимало всіляких конфліктів. Якими ви пишаєтесь (якщо допустити таке слово)? Яких соромитесь? Чому ви віддаєте перевагу: уникнути від можливого зіткнення з іншими людьми, вступити в конфлікт, довести його до «переможного кінця»? На що орієнтуєте власних дітей?

ІІІ. Диспут «Авторитет та авторитарність»

Авторитет та авторитарність — однокореневі слова, тобто ті, що виходять з якогось першопочаткового смислу й водночас взаємовиключні, оскільки і без того тому, хто користується повагою оточуючих, зовсім нема потреби бути жорстким з ними, подавляти їх власним Я, а людям, схильним подавляти інших, важко розраховувати на авторитет. Чи згодні ви з таким твердженням?

Питання для обговорення:
Де і чому ви відчули себе авторитетним: на роботі, у сім’ї, у побуті? Чи доводилось вам проявляти авторитарність? До чого це призвело? Що є характерним для вашого ставлення до чоловіка (дружини), дітей? Воно вас задовольняє? А сім’ю?

ІV. Підбиття підсумків заняття

Заняття 4

І. Ділова гра «Нестандартна дитина»

Уведення у проблему
Радість і горе сім’ї, учителів — нестандартна дитина! (Лише умовно припустимо таке словосполучення: не буває стандартних дітей, кожна з них своєрідна, і кожна по-своєму.) «Усі діти, як діти: бігають, граються, сперечаються, б’ються. А цей (ця) усе в собі, усе в душі, замкнутість, нелюдимість, ні з ким не ділиться», — жаліється мати.

Інший варіант: «Усі діти, як діти: читають, розмірковують, співпереживають. А цей (ця) кидається в бій, аби сперечатись, аби впиратися». Ні, тут нема патологій, нема й потреби звертатись до спеціаліста. Частіше замислюється, знає більше, ніж ровесники, реактивний при опитуванні, може виправити дорослого, указати йому на помилки, загострено справедливий, агресивний у захисті слабшого, із задоволенням веде за собою інших...

Проблемні запитання для проведення гри:

Хіба ви таким не були? А з такими зустрічались? Як же бути? Загасити прояв індивідуальності? Рівняти під формулу «такий, як усі»? Заохочувати своєрідність, стимулювати неординарність — виділяти з інших? А від вашого рішення залежить майбутнє нестандартної дитини! Як би ви вчинили?

ІІ. Вправа (за Ш. Дейноу)

1. Візьміть ручку й папір та складіть список усіх проблем, що турбують вас у зв’язку з дитиною. Записуйте все, що приходить на думку, — і значуще, і незначне.

2. Опишіть свої думки та почуття стосовно визначених вами проблем. Записи можуть бути, скажімо, такими: «Що я зробив неправильно?», «Я поганий батько/мати», «Як я міг стати таким невезучим? Інші ж батьки щасливі зі своїми дітьми», «Я не дозволю дитині здобути перемогу наді мною» тощо.

3. Складіть список усіх способів, до яких вдалися з метою розв’язання виникаючих проблем. Ось деякі зі стратегій, котрі ви могли застосовувати:*

Заохочення та підкуп (У тебе будуть додаткові кишенькові гроші, якщо...», «Якщо ти будеш добре поводитись, я дозволю тобі піти на день народження...»).*

Контроль («Покажи, що ти зробив», «Чим займався, коли прийшов зі школи?», «З ким це ти розмовляєш по телефону?»).*

Покарання («Наступного тижня ти не матимеш жодних розваг»).*

Розпорядження («Протягом усього вечора будеш виконувати всі господарські справи»).

Відомі й інші засоби «розв’язання» проблем.

Пригадайте місяць, що минув. Які методи ви застосовували, щоб змусити дитину поводитись певним чином? Які з них виявились дієвими? Чи продовжуєте ви користатися ними?

Обговорення висловлених батьками думок.

ІІІ. Вправи на складання плану життя (у контексті взаємодії з дітьми та їхнього виховання) на місяць, на півроку, на рік (О. Жилкіна)

Батькам пропонується на аркушах паперу зробити прогноз життєдіяльності своєї сім’ї при наявності якоїсь вади, а потім такий прогноз без цієї вади. Подумати й визначити, що для цього треба зробити.

У разі необхідності проводяться індивідуальні консультації.

IV. Узагальнення, підбиття підсумків заняття

Заняття 5

І. Вправа «Вивчення прикладу з практики»

1) Презентація конкретного прикладу.

Якось напередодні Нового року забігла я до своїх друзів, щоб запросити їх до себе на новорічну ніч. Удома була вся сім’я: чоловік, його дружина та їхня єдина дочка Настя, якій тоді виповнилося 16 років. Зустріли мене гостинно, хоча всі троє відчували себе трохи ніяково: тільки мій дзвінок у двері перервав суперечку, яка незабаром спалахнула з новою силою — дочка повідомила батьків, що буде зустрічати Новий рік з новими друзями, а ті не хотіли відпускати її на цю вечірку.

Іти туди дівчинка збиралася сама, і тільки сама. Супровід батьків, які прагнули хоча би поглянути на нових друзів, був, на її переконання, абсолютно небажаний.

Батько спочатку