Дітей треба балувати. «Мабуть, я зроблю це сама. Моїй дитині це не вдасться зробити так, як слід».

Думка психолога: розбещеним дітям дуже важко доводиться в житті. Не можна тримати єдину дитину під ковпаком батьківської любові, адже в подальшому це може призвести до серйозних проблем. Повірте, коли батьки усувають майже кожен камінчик з дороги дитини, від цього вона не відчуває себе щасливішою. «Спробуй зробити це сам, а якщо не вийде, я тобі із задоволенням допоможу», — ось один з варіантів поміркованого ставлення до дочки чи сина.

Грошова. «Більше грошей — краще виховання».

Думка психолога: любов не можна купити за гроші — звучить досить банально, але це так. Часто буває, що в сім’ї з невисоким достатком робиться все, щоб задовольнити будь-яке бажання дитини. Однак ви не повинні відчувати докорів совісті через те, що не можете виконати всі її забаганки. Зовсім не гроші роблять дитину щасливою, а усвідомлення того, що вона для вас найкраща.

Наполеонівські плани. «Моя дитина буде займатись музикою (тенісом, живописом), я не дозволю їй утратити свій шанс».

Думка психолога: на жаль, діти не завжди оцінюють зусилля батьків. І доволі часто чудове майбутнє, намальоване дорослими у своїй уяві, руйнується небажанням дитини займатися, скажімо, музикою. Поки дитина ще мала, вона слухається дорослих, але потім... прагнучи вирватись із клітки батьківської любові, починає виражати протест доступними їй засобами — це може бути і вживання наркотичних речовин, і просто захоплення важким роком у нічні години. Тому, заповнюючи день дитини корисними та потрібними заняттями, не забувайте залишати їй трохи часу для власних справ.

Надто мало часу для виховання дитини. «На жаль, у мене зовсім немає для тебе часу».

Думка психолога: дорослі часто забувають просту істину — якщо вже народили дитину, треба і час для неї знайти. Навіть якщо ваш день розписаний до хвилини, знайдіть увечері півгодини, щоби поспілкуватися з сином чи дочкою, розпитати про їхні справи, можливі проблеми. Їм це необхідно.

IV. Ділова гра «Як виховувати дитину сьогодні, щоб завтра їй жилось добре»

Проблема для обговорення: хто більше захищений у житті і може успішно долати проблеми, негаразди?*

 Той, хто в дитинстві був повністю захищений від біди та невдач своїми близькими.*

Той, хто був самостійним у вирішенні своїх проблем.*

Той. хто розв’язував їх самостійно, але в будь-який час міг розраховувати на підтримку батьків.

IV. Домашнє завдання

Проаналізуйте свої взаємини з дитиною: як вони розвиваються; який зміст ви вкладаєте у спілкування з дитиною, іншими членами сім’ї; якою б ви хотіли бачити свою дитину в майбутньому.

Заняття 11

І. Бесіда «Конфлікти та труднощі, пов’язані з ними»

Досить часто наше життя затьмарюють сварки, образи, конфлікти, які спричиняють невдоволеність, тривогу, розбурхані нерви, небажання працювати та спілкуватися з певними людьми. Конфліктів не уникнути — адже люди всі різні, мають різні думки, бажання, інтереси, що неминуче призводить до їх зіткнення. До речі, є така закономірність: чим різноманітніші люди, які вступають у взаємини, тим вищий творчий потенціал такого колективу, тим плідніша їхня взаємодія та краще її результати. Але вища й вірогідність конфліктів. Помилковою є думка, начебто при конфліктній ситуації краще робити вигляд, ніби нічого не сталось.

Ігнорувати конфлікт неможливо — усе одно обидві сторони підсвідомо використовуватимуть будь-яку можливість «уколоти», завдати прикрості один одному. Так поступово псується атмосфера, люди марно витрачають сили й час, які можна було б використати більш корисно.

Конфлікт між батьками та дітьми зазвичай викликається незгодою останніх з думкою дорослих, оцінкою, діями, вимогами, що виявляється у невдоволенні, різких репліках, скаргах. При цьому не докладається жодних зусиль, щоб розв’язати суперечність, яка виникла й може негативно позначитись на внутрішньосімейних взаєминах. Скажімо, заява дитини «Мені це не подобається» ігнорується, її думка типу «Я так не вважаю» — відкидається, відчайдушне «Не хочу!» не береться до уваги.

Ранній дитячий вік, підлітковість та юність наповнені помилками, які спричинені незнанням, невмінням, зумовлені пошуками оригінальності в поведінці. Тому пряме засудження, різка заборона не дають належного ефекту й не мають позитивної перспективи. Такі методи лише руйнують взаємини з дітьми.

Розв’язання конфлікту — справа творча: необхідно врахувати та проаналізувати значну кількість компонентів ситуації. Тому, якщо в даний момент виникає бажання припинити розпалювання конфліктного «вогнища», але не вбачається конкретного виходу із ситуації, що склалась, можна відкласти остаточне розв’язання на деякий час. Однак буває й таке. Батьки кажуть: «Повернемося до цього пізніше», але не вказують, коли саме. Така невизначеність часто залишає конфлікт невирішеним.

Добрі слова, ласкаве ставлення до дітей під час конфлікту значно знижують напругу ситуації. При назріванні конфлікту або напружених стосунках можна звернутись до дитини із проханням про якусь послугу. Це підкреслює її значущість і допомагає знизити взаємне невдоволення.

«Не хочу», «не буду», «мені не подобається» треба брати до уваги, адже в цих словах — волевиявлення дітей, яке не можна придушувати, принижувати. Дитяче «не хочу» — показник якоїсь помилки дорослих. І якщо вони не знають, якої саме, краще піти на поступку: «Добре! Давай зробимо інакше».

Батьки, які не бояться йти на компроміс, найчастіше легко виходять з конфлікту. І навпаки, конфлікт затягується, якщо вони не спроможні або заперечують компроміс. Несподівана оригінальна реакція на конфліктну ситуацію