Згідно з рішенням Болонського процесу, на рівні ліценціату та враховуючи впровадження професійної орієнтації першого ступеня, основним завданням було створення нового диплому: спеціалізованого ліценціату. Цей рівень - перехідний між рівнем техніка вищої кваліфікації та рівнем інженера чи управлінця (другий рівень) - передбачає як набуття початкової вищої, так і безперервної освіти; його утворено завдяки тісній співпраці між навчальними закладами та професійним середовищем.

Цей новий диплом мав значний успіх: до початку занять у 2002 році було відкрито 600 таких ступенів. Це дозволило навчати за новими кваліфікаціями, посилити професійне спрямування та зняти обмеження діяльності університетських технічних інститутів та інших підрозділів в рамках навчальних закладів, що стало можливим завдяки встановленню партнерських зв'язків між університетами - вищими школами, університетами - ліцеями.

Крім реформування суто освітянської галузі, у Німеччині було вирішено поглибити формування європейського освітньо-наукового простору згідно з глобальним підходом:*

що поширюється на всі форми Німецької системи вищої освіти, яке б міністерство не відповідало за неї;*

що включає початкову вищу освіту та безперервну освіту протягом усього життя, академічну освіту та професійну освіту, очну та дистанційну форми, традиційні форми викладання та викладання за допомогою комп'ютерних технологій тощо;*

що зміцнює, з одного боку, автономію навчальних закладів, їх новаторство, введення інновацій, а, з іншого боку, - сучасні методи національного оцінювання;*

що започатковує нову ситуацію, за якої б нові правові рамки не замінювали б старі (які не відміняються), а надавали б навчальним закладам можливість вибору. [1;105]

У цьому контексті було опубліковано чотири законодавчі акти міністерства освіти Німеччини:

Декрет, що визначає принципи європейського освітньо-наукового простору; він впроваджує систему кредитів та наголошує на створенні системи освітніх пропозицій, організованої в гнучкі навчальні цикли освіти; він надає кожному міністру можливість застосовувати ці загальні принципи відповідно до секторів освіти, що знаходяться в його компетенції;

Декрет, що модернізує в цілому державний сектор, приводить у відповідність юридичні поняття ступеню, звання та державного диплому, визначаючи, зокрема, як державний будь-який диплом, виданий під контролем держави; він встановлює загальний принцип державного періодичного оцінювання (контролю); і останнє, він доручає міністру з питань вищої освіти забезпечити єдність французької освітньої системи;

Нарешті, два інших декрети стосуються узагальненого врахування у навчанні попередніх здобутків студентів, що пов'язані з їх навчанням за кордоном, або є результатом їх професійної діяльності; вони визначають таким чином умови зарахування, яке дозволяє оптимізувати етапи навчання та сформулювати загальні засади початкового та безперервного навчання.

Отож що стосується університетів (але це виходить і за їх межі), то ці принципи були розроблені для навчання у ліценціаті, магістратурі і докторантурі. Цю систему доповнено встановленням стипендій для мобільності студентів і основними правовими положеннями, що сприятимуть міжнародній ініціативі закладів.

Таким чином, з метою розбудови до 2010 року Європейського простору вищої освіти у Болоньї у 1988 році, а потім в Сорбонні в 1998 році було ініційовано процес, який набув оформлення у Болонській декларації, підписаної двадцятьма дев’ятьма європейськими країнами 19 червня 1999 року. Кожні два роки відбуваються зустрічі міністрів вищої освіти країн Європи, на яких обговорюються результати впровадження Болонського процесу. Під час останньої конференції міністрів у Бергені 45 європейських країн поставили перед собою мету створити в Європі найбільш конкурентноспроможне та динамічне суспільство знань у світі.

Останні вісім років вищі навчальні заклади Німеччини працювали над пошуком моделі їх функціонування, яка б найкраще інтегрувала головні цілі Болонського процесу. Внаслідок цього була прийнята нова система освітніх рівнів LMD (licence – master- doctor — ліценціат-мастер-доктор), було впроваджено єдину європейську систему кредитів ЕCTS, було створено новий диплом — спеціалізований ліценціат, введенно стипендії на підтримку мобільності студентів та для сприяння міжнародної ініціативи вищих навчальних закладів.

ЗАКЛАДИ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Після об'єднання у 1992/93 навчальному році в Німеччині стало 318 закладів вищої освіти різного рівня: 91 звичайний і один загальноосвітній університети, 11 педагогічних, 19 теологічних, 43 мистецьких і 153 технічних і спеціалізованих ВНЗ. З них у недержавний сектор входили 6 університетів, 17 теологічних закладів, 2 мистецьких коледжі, 35 вищих фахових шкіл. Плата за навчання у них часто висока.

Усі ці заклади поділяються на наступні групи:—

університети (класичні, технічні, загальноосвітні), а також спеціалізовані заклади університетського рівня (вищі школи для підготовки вчителів, теологів, лікарів тощо) (група А). У закладах цієї групи навчається 1,4 млн. студентів;—

вищі фахові школи зі спеціалізованою фаховою підготовкою, в яких навчається 445 000 студентів (група В);—

вищі школи (коледжі) мистецтв і музики: 45 закладів і 30 000 студентів (група С).

Основою системи вищої освіти є група А. Вчительські заклади університетського рівня з'явилися після 1945 р., вищі фахові школи - з 1970 р. Після 1970 року. було зроблено невдалу спробу створити загальноосвітні університети шляхом поєднання змісту і методів викладання у класичних університетах та вищих фахових школах. Трохи пізніше почали діяти спеціалізовані вищі школи для підготовки чиновників середнього рівня (30 закладів і 52 000 студентів у 1993 р.).

УНІВЕРСИТЕТИ (Wisseschafliche Hochschulen) об’єднують заклади трьох типів.

Більшість має класичну структуру та такі завдання: проведення наукових досліджень, навчання, підготовка кадрів вищої кваліфікації, присудження хабілітацію (докторат-2) для заміщення посад завідувачів кафедр. . Стандартне навчання триває щонайменше чотири роки.

У землі Північний Рейн-Вестфалія зберігся релікт періоду змін вищої освіти країни 70-х років — "загальноосвітній"