Під час опрацювання тем розділу «Природа рідного краю» вчитель звертає увагу на встановлення взаємо-зв'язків між елементами неживої природи; живої приро-ди; неживої і живої природи. Для усвідомлення цих взаємозв'язків доцільно моделювати їх у вигляді схем або схематичних малюнків.

На уроці з теми «Тварини лісу» увага учнів звертаєть-ся на те, що тварини живляться рослинами або іншими тваринами. Показати це можна за допомогою схем: рослина - тварина - тварина. Конкретизуємо цю схему прикладом. У лісі ростуть дуби, плодами яких живляться дикі кабани. На них полюють вовки. Схему взаємозв'яз-ків між цими об'єктами діти зображують разом з учите-лем: дуб - дикий кабан - вовк. [32, c.120]

Під час вивчення цього розділу велика увага приді-ляється правильній організації спостережень за живою і неживою природою і працею людей. Учні спілкуються з об'єктами природи у полі, лісі, на лузі та інших міс-цях. Екологічне розуміння природи невід'ємно пов'язане з бережливим ставленням до неї. До такого розуміння підводять у процесі вивчення кожної теми цього розділу, під час екскурсій. Водночас учитель розвиває у дітей інтерес і любов до природи, уміння раціонально її ви-користовувати. На екскурсіях поряд з навчальною і розвивальною метою слід передбачати посильну су-спільне корисну працю дітей, наприклад, висаджування рослин, упорядкування джерельця, загородження му-рашника, підгодовування птахів та ін. Виконана робота запам'ятається надовго і, безперечно, матиме вихов-ний вплив.

Ефективність засвоєння природничого матеріалу до-сягається за допомогою методів, що властиві природни-чим наукам: демонстрування натуральних об'єктів, дослі-дів, проведення спостережень, виконання практичних робіт. Потрібно систематично залучати учнів до самос-тійного пошуку знань, озброювати їх прийомами на-вчальної діяльності. [32, c.122]

Важливого значення у вивченні природничого мате-ріалу надається екскурсіям, предметним урокам, без-посереднім спостереженням учнів за навколишньою природою.

2.2. Організація спостережень у природі

Зміст програми з природознавства передбачає прове-дення учнями протягом року систематичних спостере-жень за погодою, сезонними змінами в рослинному й тваринному світі та праці людей.

Спостереження являє собою цілеспрямоване пізнан-ня предметів і явищ навколишнього середовища органа-ми чуттів, які можна спостерігати в самій природі або в класі. Вони проводяться самостійно або під керів-ництвом учителя. Організоване вчителем спостережен-ня - основний спосіб ознайомлення учнів з предметами і явищами природи. У процесі спостережень учні розгля-дають предмети і явища природи, виділяють істотні і неістотні ознаки, встановлюють залежність між ни-ми. Завдяки цьому в них формуються чіткі уявлення і поняття про навколишню природу. Навчальні години на спостереження не відводяться, тому вчитель планує цю роботу незалежно від того, чи є в цей день урок приро-дознавства. Щодня на одному з уроків 2-3 хв відводять на бесіду за самостійними спостереженнями учнів. Після бесіди черговий занотовує в класному “Календарі Природи і праці людей” результати спостережень. х14б сю92ї

У розробках викладено основний зміст уроків, який складається із таких структурних елементів:

актуалізація знань учнів та повідомлення теми уроку;

вивчення нового матеріалу;

закріплення вивченого матеріалу.

Актуалізація знань учнів пропонується у вигляді бесід, спрямованих на виявлення раніше набутих знань, які є складовою частиною нових. Ураховуючи те, що актуалізація знань повинна створювати емоційний настрій і мобілізувати увагу школярів на сприймання нового матеріалу, на цьому етапі уроку рекомендується відгадувати загадки, розв'язувати ребуси, головоломки, проблемні ситуації.

При вивченні нового матеріалу рекомендуються до використання різноманітні методи та прийоми навчання:

створення і розв'язання проблемної ситуації, дидактична гра;

бесіда і розповідь з використанням наочності;

демонстрація дослідів;

практична робота з колекціями, гербаріями, натуральними об'єк-тами;

робота з таблицями і схемами;

описування тіл і явищ природи;

порівняння і виявлення істотних ознак;

повідомлення цікавих фактів та ін. х14б сю99ї

Для закріплення вивченого матеріалу пропонуються види робіт, спрямовані-на запам'ятовування, систематизацію і узагальнення знань. Це бесіда, робота з таблицями та схемами, дидактична гра, відгадування загадок, відповіді на запитання.

2.3. Розробка уроку на тему “Дерева, кущі, трав'янисті рослини.

Плоди і насіння. Спостереження за рослинами” і перевірка його ефективності

Для перевірки гіпотези дослідження нами було розроблено урок на тему “Дерева, кущі, трав'янисті рослини. Плоди і насіння. Спостереження за рослинами” і апробовано його у загальноосвітній школі № 3. м. Рівне. В експеримерті приймало участь 2-а класи – експериментальний і контрольний. В експериментальному класі було проведено заняття за вказаною темою за розробленою методикою, а в контрольному класі – звичайне заняття.

Зміст уроку. Різноманітність життєвих форм рослин (дерева, кущі, трави). Виділен-ня істотних ознак у будові дерев, кущів, трав'янистих рослин та порівняння їх за тривалістю життя. Поділ рослин на хвойні та листяні. Походження плодів та насіння з квіток. Різноманітність плодів та насіння. Спостереження за сезон-ними змінами в житті рослин.

Мета уроку: Формувати поняття «дерева», «кущі», «трави»; вміння порівнювати їх за будовою та тривалістю життя. Встановлювати подібність та відмінність між хвойними та листяними рослинами. З'ясувати, з чого утворюються плоди з на-сінням. Ознайомити учнів з різноманітністю плодів та насіння. З'ясувати зна-чення плодів для насіння. Розкрити різноманітність пристосувань плодів з насінням до розповсюдження. Формувати вміння спостерігати за рослинами. Формувати уявлення про сезонні зміни в житті рослин. Виховувати естетичні почуття.

Матеріали до уроку

Пізнавальні та тестові завдання

1. Закінчіть речення.

Рослина, що має міцний дерев'янистий стовбур, живе сотні і навіть тисячі років, називається ...?

Рослина, що має багато дерев'янистих стовбурів, серед яких складно визначити головний, живе десять або більше років, називається ... ?.