Усова А.В. Формирование у школьников научных понятий в процессе обучения. – М.: Педагогика, 1986. – 211 с.

Шамова Т.И. Активизация учения школьников. – М.: Педагогика, 1982. – 422 с.

Шарко В.Д. Групова форма роботи як шлях до підвищення якості знань // Педагогічні науки. Збірник наук. праць. Випуск 15. – Херсон: Айлант, 2000. – 208 с.

Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. К.: Либідь, 1997. – 219 с.

Аквилева Г. Н., Постникова Е. А., Суворова Г. Ф. Преподавание природоведения в малокомплектной школе: Пособие для учителя трехлет. нач. шк. - М.: Просвещение, 1987. - 96 с.

Алексюк А. М. Загальні методи навчання в школі. - К.: Рад. шк., 1981. - 206 с.

Бабій М. Ф. Нові психологічні напрями організації навчального процесу з природознавства. - Луцьк: Редакційно-видавничий відділ "Вежа" Волинського держ. ун-ту ім. Л.Українки, 2003. - 118 с.

Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах. - К.: Веселка, 1998. - 334 с.

Біда О. А. Підготовка вчителів до екологічного виховання молодших школярів на уроках природознавства. - К.: Науковий світ, 2000. - 44 с.

Біда О. А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання: Навч. посібник для студентів пед. ф-тів вищих навч. закладів та класоводів. - Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000. - 400 с.

Возрастные возможности усвоения знаний (младшие классы) / Под ред. Д. Б. Эльконина и В. В. Давыдова. - М.: Просвещение, 1966. - 442 с.

Воспитание и развитие детей в процессе обучения природоведению: Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1981. - 252 с.

Коваль Н. С., Нарочна Л. К. Природознавство в 3-му класі чотирирічної початкової школи: Посібник для вчителів.-К.: Радянська школа, 1988.- 120 с.

Нарочна Л. К. та ін. Методика викладання природознавства: Навч. посібник / Л. К. Нарочна, Г. В. Ковальчук, К. Д. Гончарова. - 2-е вид., перероб. і допов. К.: Вища школа, 1990. - 302 с.

Пакулева Л. Т. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990. - 192 с.

Талызина Н. Ф. Формирование познавательной деятельности младших школьников: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1988. - 175 с.

Щенников В. І. Цікаве природознавство. - Донецьк: Сталкер, 2002. - 352 с.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Цікаві додаткові відомості до уроку на тему:

“Дерева, кущі, трав'янисті рослини. Плоди і насіння.

Спостереження за рослинами”

Цікаві відомості

Різні види рослин запилюються «своїми» комахами, які відвідують тільки їх квітки. Наприклад, конюшина запилюється тільки джмелями та бджолами.

Є рослини, які на перший погляд зовсім позбавлені будь-яких присто-сувань до розмноження. На кожному кроці на забур'янених місцях трапля-ються всім відомі лобода біла і щириця звичайна. Насіння цих рослин дуже дрібне. Зате кількість його визначається тисячами.

Та й час проростання насіння різний. От хоч би взяти лободу білу. Найбільші насінини швидко проростають. Трохи дрібніші насінини пророс-тають на другий рік. Найдрібніші - на третій рік.

На одній щириці звичайній дозріває півмільйона насінин, а у лободи білої - 300-800 тисяч.

Деякі рослини самі розкидають своє насіння, якщо до їх плоду доторк-неться людина або тварина. У Криму трапляються рослини з дивовижною назвою огірок-пирскач, або скажений огірок. Плоди його справді нагадують невеличкі огірочки, тільки вони сіро-зелені і жорстко-щетинисті. Таку назву рослина одержала за «поведінку» плодів. Якщо доторкнутись до плоду, він миттю відокремиться від рослини і з отвору випорсне струмінь гіркої ріди-ни з насінням. Насіння може викидатися на 5 метрів і більше.

Матіола, запашний тютюн пахнуть тільки вночі. Пахощі цих квітів приваблюють нічних комах-запилювачів.

Калина звичайна - красивий кущ. Особливо гарна калина осінньої пори, коли її кущі прикрашають яскраво-червоні, неначе розжарені, плоди. Калина добре росте в місті. Інші рослини, посаджені біля фабрик, заводів, гинуть. А калина не боїться такого сусідства. І морозу вона не боїться, і тінь їй не заважає. А от вологу полюбляє. На такому місці буде розпускатися пишно. Розводити калину можна насінням, паростками, відсадками.

Махрову калину, або бульденеж, називають також сніговою кулею. У давнину цим дуже гарним кущем (який тоді називали сніжником) засаджу-вали цілі сади. Махрова калина розмножується паростками, відсадками або поділом куща.

Прислів'я та приказки

Велике дерево поволі росте.

Дерево криве, та яблука солодкі.

Здорове дерево, та дуплувате.

Тримайся за дубок: дубок вріс в землю глибоко.

Старий дуб, але корінь свіжий.

Сади дерево змолоду - на старість буде як знахідка.

Зерно до зерна - то й мірка повна.

Як сіно косять, то дощів не просять.

Не хвалися травою, а хвалися сіном.

Загадки

Я завжди, в усякі дні,

Все стою в однім вбранні.

І свитину цю, що маю,

Взимку й в спеку не скидаю. (Сосна, ялина)

Стоїть пані у лісочку,

має червону сорочку,

хто йде, той поклониться. (Суниця)

Серед лісу вогонь горить. (Калина)

У жнива - гіркі, а в мороз солодкі.Що це за ягідки? (Горобина)

Спитайте в рослин...

Якщо весною багато березового соку - літо буде дощове.

Першою вбереться в листя береза - чекайте літа сухого, а клен, вільха - вологого.

Дуб раніше від ясена розпустив лист - на сухе літо.

Дуже запахла жовта акація або бузок - буде дощ.

Липа зацвіла на початку літа - воно буде сонячним і теплим.

Завчасно жовтіє листя на деревах - на ранню осінь.

Рано опало листя на липах - зима буде люта.

Поки з вишень не облетіло листя, ніякий сніг не втримається.

При неврожаї соснових і ялинових шишок зима суворою не буде.

Шипшина і калина цвіли пізно, а дозріли рано - не забаряться й холоди, зима снігом не обдарує, а морозами пощипає.

Дружний листопад - до суворої зими, листя