оголошення мети пере-гляду; *

виділення головного під час перегляду;*

вступне слово;*

постановка проблемних питань або завдань;*

складання плану;*

завдання для переказу;*

виконання вправ;*

підсумкова бесіда.

Перегляд навчальних відео-матеріалів у жодному разі не повинен перетворитися на кі-носеанс. Максимальний час, який слід відводити на пере-гляд відеоматеріалів, не пови-нен перевищувати 15 хв. У ви-няткових випадках він може бути збільшений до 20 хв. Час-то 3-хвилинний фрагмент у навчальному відношенні на-багато корисніший та ефек-тивніший, ніж перевантаже-ний інформацією цілісний відеофільм.

Ви-ходячи з того, що документаль-не відео може служити учням історичним джерелом, ми вва-жаємо, що робота учнів з ним повинна включати етапи: [15, с. 83]

1. Опис: .*

опишіть, що ви побачи-ли, переглядаючи відеосюжет. Особливу увагу звертайте на деталі;*

зверніть увагу, які об'єкти потрапили на передній план, а які залишися на другому;*

що робили, чим займалися люди, які потрапили в об'єктив кінокамери?*

якщо центральною фігу-рою сюжету є відомий істо-ричний діяч, спробуйте опи-сати його зовнішність. Звер-ніть увагу на рухи, вираз його обличчя;*

які деталі перегляну-того сюжету найбільше вам запам'яталися? Чому?

2. Інтерпретація:*

з історією якої країни пов'язаний переглянутий вами відеосюжет? На підставі чого ви зробили такий висновок?*

до якого періоду можна віднести зняті кадри? Обґрун-туйте свої міркування;*

чи змінилося ваше уяв-лення про історичні події після перегляду відеосюжету? Якщо змінилося, то що саме і чому?*

що нового ви дізналися про історичні події, які були відомі вам з вивченого ма-теріалу?*

які емоції і почуття відтво-рив кінооператор? Чому саме ці події зацікавили його в пер-шу чергу?*

з якою метою і для якої аудиторії знято відеосюжет?*

в якому контексті створю-валося відео?*

якою ви уявляєте собі пси-хологічну атмосферу історичної події, зняту кінооператором?

3. Висновки та узагаль-нення:*

сформулюйте висновок, якого ви дійшли після робо-ти з відеосюжетом. Спробуй-те провести історичні паралелі. Зробіть узагальнення.

Крім того, такий тип ві-деоматеріалів дозволяє вчите-лю складати відеотести.

Художні відеоматеріали, до яких відносять художні філь-ми на історичну тематику, є одним із найцікавіших для уч-нів засобів пізнання історії. Маючи надзвичайний моти-ваційний потенціал, водночас він має і суттєві недоліки. Од-ним із них є те, що художній фільм — це певна інтерпрета-ція історичних подій. Не великий секрет, що останнім ча-сом інформація про цікаві та яскраві події минулого, в цен-трі яких завжди перебувають мужні та непересічні історичні постаті, надходить до учнів з історичних фільмів, зокрема голлівудських. Подібна інформа-ція часто не має нічого спіль-ного з історичною правдою, а є версією авторів фільму, яка залежить від законів кінема-тографа як особливого жанру мистецтва. Історичні образи, закріплені таким чином у сві-домості учнів, здебільшого не тільки дуже далекі від історич-ної реальності, а й упереджені. Накладаючись у дітей на певні історичні уявлення про минуле, які вони отримали (або не от-римали) на уроках історії, таке трактування подій може спри-йматись як об'єктивне, науко-во-історичне. Тому використо-вувати художній фільм на уро-ці в повному обсязі не тільки не доречно, а навіть шкідливо. Хоча це зовсім не означає, що даний тип відеоматеріалів не слід використовувати на уроці. Навпаки, художнє відео розвиває в учнів вміння аналізу-вати та оцінювати різні інтер-претації історичного процесу та критичного ставлення до них. Така робота стає передумовою, підгрунтям розвитку критич-ного мислення, допомагає ді-тям усвідомити, що історія не завжди є об'єктивною і що не існує єдиної істини щодо ми-нулого, дає можливість виро-бити власну позицію, сформу-вати свій погляд щодо історич-них фактів і свідчень. Таку ро-боту слід розпочинати з пер-ших років вивчення учнями іс-торії в школі.

Отже, з навчально-освітньої точ-ки зору, відеоматеріали є ко-рисними, оскільки:*

історичні факти можуть бути представлені в надзвичайно захоплюю-чий спосіб;*

створюють сюжетно-тематичні картини й істо-ричні реконструкції, зважаючи на неможливість спостерігати події минуло-го візуально;*

наближають учня до минулого і конкретизують його історичні уявлення;*

дають можливість уч-ням прив'язати знання до певних візуальних об-разів;*

дозволяють розвивати в учнів навички і вміння критичного мислення.

Отже, відеоматеріали потрібно застосовувати на уроках історії, використовуючи величезні можливості, які надають учителю сучасні комп'ютерні технологи.

Висновки

Наочність у викладанні історії має важливе значення. Використовуючи на уроках історичну картину чи навчальний кінофільм, вчитель більш активно діє на пізнавальну діяльність учня. Важливо самих учнів навчити читати історичні картини, використовуючи багаж знань по даній епосі. Працюючи над розкриттям змісту картини учні розширюють свої історичні знання по даній темі, роблять свої маленькі “відкриття”, а це підвищує інтерес до уроку і допомагає краще засвоїти нові терміни. Одним із видів активного використовування історичних картин є прийом складання учнями усної, а потім і письмової розповіді за двома-трьома і більше історичними картинами. Це усна розповідь заздалегідь даними питаннями з використанням для ілюстрацій історичних картин; письмова творча розповідь за історичними картинами.

Наочні засоби поділяють за змістом і характером історичного образу:

1) оригінальні пам'ятки минулого;

2) штучні наочні засоби;

3) умовно-графічні чи символічні наочні засоби.

Дана класифікація характеризує особливості виконання, походження, історичну достовірність наочного засобу, але не дозволяє розробити на своїй основі чітку методику використання вчителем наочних засобів.

Наочні засоби розподіляють по групах на основі зовнішніх ознак:

настінні засоби;

настільні засоби;

ілюстрації на дошці,

екранні засоби;

екскурсійні засоби.

Дана класифікація допомагає організовувати зовнішню методику роботи з наочними засобами (як демонструвати, вивішувати, освітлювати наочний засіб), але не змістову роботу.

Головний критерій відбору наочних засобів для уроку — це його характеристика, подана крізь призму вирішення дидактичних завдань. Класифікація наочних засобів за дидактичною метою виділяє чотири групи наочних засобів:

1) ілюстративні, які відповідають на питання «який?» і показують зовнішні ознаки історичних явищ;

2) картографічні, які відповідають на питання «де?» і показують просторову локалізацію історичних явищ;

3) креслярські (умовно-графічні), які відповідають на питання «як?» і