Тип уроку: вступний.

Обладнання: підручник, схеми «Місце Середньовіччя в історії людства». «Істопичні джерела».

Основні поняття і терміни: середні віки, історичні джерела.

Основні дати: 476—1492 рр. — історія середніх віків.

ХІД УРОКУ

I. Організація навчальної діяльності.

Учитель інформує учнів про початок вивчення нового предмету, привертає увагу до загальних питань організації навчальної діяльності.

II. Вивчення нового матеріалу.

1. Місце Середньовіччя в історії людства.

Учитель повідомляє учням, що цього року вони продовжуватимуть вивчати всесвітню історію. Для того щоб з'ясувати місце епохи Середньовіччя в історії людства, необхідно згадати прикметні риси попереднього періоду.

Бесіда на повторення.

1. Що таке історія?

2. Який період всесвітньої історії ви вивчали минулого року?

3. Якою подією розпочинається і якою завершується історія стародавнього світу?

4. Скільки тривала історія стародавнього світу?

Розповідь учителя.

Спираючись на наведену схему, учитель розкриває місце історії середніх віків у всесвітній історії.

Місце Середньовіччя в історії людства

Всесвітня історія

Історія стародавнього світу: від появи людини на Землі — до 476 р. | Історія середніх віків: 476 - 1492 рр. | Історія нового часу: 1492 - 1914 рр. | Історія новітнього часу; 1914 р. — до наших днів.

Першими термін "Середні віки» стали використовувати в XV—XVI ст. італійські мислителі. Цією назвою вони характеризували великий історичний відрізок між двома «просвіченими» епохами — Античністю і Відродженням. Добу V—XV ст. вони вважали часом дикунства і варварства до того часу, поки не стали відомими втрачені і забуті досягнення античної культури. Із часом термін «середні віки» набув поширення і закріпився за періодом європейської історії від середини V до кінця XV ст., хоча й набув дещо іншого значення. В історії людства не буває марно втраченого часу. Цей період також має як свої здобутки, так і втрати.

Середньовіччя як доба в історії Європи охоплює приблизно тисячу років і, як правило, поділяється на три періоди:—

раннє Середньовіччя (кінець V—X ст.) — зародження і становлення західноєвропейської християнської середньовічної цивілізації;—

розвинене Середньовіччя (XI — перша половина XIV ст.) — розквіт західноєвропейської християнської середньовічної цивілізації;—

пізнє Середньовіччя (друга половина XIV — кінець XV ст.) — за вдалим висловом нідерландського історика XX ст. Йоганна Гейзінга, це «осінь Середньовіччя», або епоха пишного і прекрасного відцвітання середньовічної культури, що завершує історію середніх віків.

У середні віки була започаткована історія народів і держав сучасної Європи, склалася та культурно політична і духовна спільність, яку називають «Захід». Проте на Сході в середні віки також відбувалося чимало змін. Одна з них — виникнення арабо-мусульманської цивілізації.

2. Знайомство з підручником.

Учитель привертає увагу учнів до структури підручника, його поділу на теми і параграфи. Необхідно одразу повідомити учням, як слід коротко занотовувати у щоденнику домашні завдання.

Шляхом коментованого читання вчитель розбирає з учнями фрагмент тексту «Як користуватися підручником» і пояснює це на прикладі параграфа. Доцільно звернути увагу на роль ілюстрацій у підручнику. Не лише текст, а й малюнки допоможуть учням створити уявлення про життя людей у середні віки.

Завдання.

Розгляньте малюнки «Сільськогосподарські роботи в середньовічному селі. Мініатюри. XV ст.» до параграфа «Селяни в XI—XIII ст.» [2, с. 144-145]. Яку інформацію про епоху може отримати дослідник за цими джерелами?

Можливо також використати будь-які інші ілюстрації або той наочний матеріал до курсу, який має вчитель.

Результати обговорення завдання дозволяють учителеві підготувати учнів до сприйняття матеріалу за наступним питанням уроку.

3. Основні джерела з історії середніх віків.

Бесіда на повторення.

1. Як вчені дізнаються про життя людей у стародавні часи?

2. Що таке історичні джерела?

3. Які ви знаєте різновиди історичних джерел?

4. Наведіть приклади речових і писемних історичних джерел.

Розповідь учителя.

За час свого існування людство залишило на землі багато «слідів» своєї діяльності. Історики старанно відшукують їх, вивчають і намагаються якнайвірогідніше відтворити життя людей у минулому. Як ви вже знаєте, вчені називають ці «сліди» людської життєдіяльності історичними джерелами.

Історичні джерела — усе створене в процесі діяльності людини, що дозволяє вивчати минуле людського суспільства і відображає його історичний розвиток. Досліджуючи різноманітні історичні джерела, учені дізнаються про те, яким було життя людей у кожну історичну епоху. Середньовіччя віддалене від наших часів набагато меншим відтинком часу, ніж стародавня історія, тому історичних пам'яток, що розповідають про цей період історії людства, набагато більше. Для вивчення історії Середньовіччя використовують перш за все речові, писемні та етнографічні джерела. Набагато більше про середні віки можуть розповісти писемні джерела.

Далі вчитель розглядає питання за наведеною схемою.

Основні історичні джерела, за якими вивчають історию Середніх віків

Історичні джерела

РЕЧОВІ | ПИСЕМНІ | ЕТНОГРАФІЧНІ

Будівлі, пам'ятки архітектури, знаряддя праці та побуту, зброя, прикраси тощо. | Документи, законодавчі акти, свідчення безпосередніх учасників подій, релігійні тексти тощо. | Давні звичаї, житло, одяг, традиції харчування, різноманітні технології, фольклор тощо.

Учитель звертає увагу, що відтворити повну картину життя середньовічної людини та її світ можна лише шляхом поєднання інформації з різних історичних джерел.

III. Закріплення нових знань.

Бесіда за запитаннями.

1. Де і коли виник термін "Середні віки»?

2. Укажіть хронологічні межі доби Середньовіччя?

3. На які три періоди поділяють історію середніх віків?

4. Визначте, до яких історичних джерел належать:

а) збірник законів візантійського імператора Юстиніана І;

б) Реймський собор;

в; коштовна чаша, на якій викарбовано прізвище майстра, що її виготовив;

г) народні пісні;

д) збірник законів франків «Салічна правда»;

є) флоріни — монети середньовічного міста Флоренція;

є) Коран — священна книга мусульман.

IV. Підсумки уроку.

Заключне слово вчителя.

Сьогодні на уроці ми