як і всі інші види робіт на дошці, логічні схеми мають бути чіткими, виразними.

Вони здебільшого складаються з прямих ліній, тому підготовчу роботу до і.х створення на дошці не можна обмежити лише замальовкою в плані-конспекті. , Слід попередньо потренуватись у кресленні окремих елементів, а потім і схеми в цілому. Слід уявити розташування схем на дошці, щоб вони гарно читались і, разом із тим, залишаюсь місце для інших записів. Більшість логічних схем симетричні чи майже симетричні. Симетрія полегшує сприйняття схеми. Робота на дошці ведеться в міру викладу, в тісному взаємозв'язку з усним словом учителя, в поєднанні з іншими ілюстрованими засобами.

За логікою побудови логічні схеми поділяються на такі.

Схеми перерахування

Найбільш прості схеми, які показують (перераховують) складові цілого, використовуються переважно в молодших класах, мають елементи ілюстрацій. Схеми перерахування близькі до плану тексту, оскільки план теж розбиває текст на логічно завершені думки.

Логічні піраміди

Показують (перераховують) складові історичного об'єкта, їх характеристику і співвідношення в системі ієрархії.

Логічні піраміди є втіленням певного історичного об'єкта (суспільства, суспільної групи тощо). Складаються вони з кількох елементів, що розміщені один щодо одного по вертикалі і є втіленням складових історичного об'єкта. Залежність між ними виражається розміщенням: чим вище" знаходиться елемент, тим більш важливе становище він посідає. Стрілочки в схемах даного виду практично не використовуються.

Під час поступового вибудовування логічних пірамід слід відштовхуватися від логіки викладу матеріалу, який може викладатись від верхньої ланки до нижньої й навпаки.

Схеми «Політична система»

Пояснюють систему підлеглості та розподілу повноважень у системі влад. Схеми «Політична система» близькі до логічних пірамід, але мають більш складну логіку співвідношень: вони є втіленням певного історичного об'єкта, який складається з кількох елементів. Дані елементи с втіленням складових історичного об'єкта, цю перебувають у певній взаємозалежності, статус елементів визначається і їх розміщенням (чим вище знаходиться елемент, тим більш важливе значення він має), і за допомогою з'єднувальних ліній і стрілочок.

При поступовому вибудовуванні схеми «Політична система» слід дотримуватися такої послідовності:

а) дається назва схеми;

б) із секторів першим зображується суб'єкт політичної влади в державі (народ, адміністративні одиниці держави, шляхетський стан, монарх);

в) від суб'єкта політичної влади відходить стрілочка «виборів-призначення» законодавчого органу чи органів (у випадку, коли суб'єкт сам породжує закони, дана ланка відсутня);

г) третім заходом будуються органи виконавчої влади і показується їх співвідношення із суб'єктом політичної влади та законодавчим органом;

д) будуються чи відзначаються (якщо одна з попередніх ланок схеми виконує дану функцію) органи судової влади;

є) за потреби зображуються додаткові ланки схеми: провідні міністерства, органи місцевого самоврядування тощо.

Причинно-наслідкові схеми

Показують сукупність причин, передумов, особливостей, характерних рис, наслідків певної історичної події, явищ, закономірностей у певному взаємозв’язку.

Робота з даними схемами, як правило, вимагає багато часу, тому їх слід використовувати лише тоді, коли затрачений час сприятиме більш міцному і глибшому засвоєнню причинно-наслідкових зв'язків, складних історичних процесів. Там, де можна використати більш економні шляхи, дані схеми не варто використовувати. Виходячи з цього, для кожного курсу слід обмежитися складанням двох-трьох схем, зміст яких допоможе учням засвоїти найбільш важливі і складні для їх розуміння причинно-наслідкові зв'язки історичного процесу, в першу чергу зв'язки між розвитком господарства і суспільних відносин, змінами в організації суспільства та його управлінні. Зважаючи на переважно узагальнюючий характер схем даного виду, в основному вони використовуються на підсумково-узагальнюючих уроках.

Причинно наслідкові схеми поділяються на підвиди за логікою побудови:

а) ланцюжкові причинно-наслідкові схеми — покликані показати наслідок певної історичної події чи явища через проміжні етапи розвитку;

б)деревоподібні причинно-наслідкові схеми — покликані охарактеризувати певну історичну подію чи явище через систему причинно-наслідкових зв'язків (на відміну від інших підгруп, дана має центр - подію чи явище, навколо якого будуються складові);

в) вузликоподібні причинно-наслідкові схеми — покликані показати наслідок певної історичної події чи явища через кілька ліній проміжних етапів розвитку. Схеми даного підвиду можуть мати кілька паралелей фактів одного ряду.

Правила побудови причинно-наслідкових схем

Схема повинна будуватися в одному напрямку: від вихідних ланок, що зосереджені зверху, до кінцевих, що знаходяться знизу. Таке розташування звичне для дітей, оскільки за подібною логікою ми читаємо текст. Винятком можуть бути ланцюжкові схеми, оскільки вихідною тут є крайня ліва ланка, а кінцевою — крайня права.

У схемі повинні бути чітко виражені ряди суджень. Так, учні VI класу можуть порівняно легко засвоїти лише один ряд суджень, учням VIІ—VII1 класів можна пропонувати дво-, трирядні схеми, IX—IX класів — чотири-, п'ятирядні схеми.

Кожна ланка повинна містити тільки одне логічно закінчене положення. Стрілка від даної ланки до іншої повинна показувати взаємозалежність положень. Якщо наступні ланки є не наслідком, а розкриттям загального положення, що виражене в попередній ланці, їх потрібно охопити спільним сектором.

У старших класах правила побудови ланцюжкових причинно-наслідкових схем можуть змінюватися: спочатку аналізується наслідок подій, потім на основі його реставрації визначаються причини подій.

Не маючи конкретно-образного змісту, котрий би відволікав увагу, причинно-наслідкові схеми підкреслюють послідовність і взаємозв'язок історичних явиш, розвиток і причинну обумовленість суспільних процесів, завдяки чому складні історичні зв'язки і співвідношення засвоюються учнями будь-якого віку в доступній формі.

Річний господарський календар (колова схема).

Використовується під час викладання економічного матеріалу для опису господарського року народів і Стародавнього світу та давніх слов'ян, залежності їх від природи, співвідношення сільськогосподарського й святкового календаря. Подібний календар активно вживається і під час вивчення географії, коли показується календар погоди України. Господарський календар має вигляд простої одиничної колової діаграми з кількома концентрами секторів. Один