Виникнення і перші роки діяльності школи
Працюючи в 70-х роках учителем малювання в Київському реальному училищі, М. 1. Мурашко звернув увагу на те, що в місті з кожним poком збільшувалась кількість осіб, які бажали дістати художню освіту, але в зв’язку з відсутністю тут художнього учбового закладу змушені були брати приватні уроки.
Багато приватних уроків доводилося давати і самому Мурашку. В 1874 р. наштовхнула його на думку створити у Києві школу. Він уявляв її собі спочатку у вигляді невеликого гуртка аматорів мистецтва, з якими можна було б, крім практичних занять по малюванню, вести бесіди з різних питань образотворчого мистецтва, вивчати твори великих майстрів минулого і видатних сучасних художників.
Проте минув деякий час перш ніж Мурашко перейшов до здійснення свого задуму. Цьому сприяло, зокрема, бажання кількох місцевих аматорів образотворчого мистецтва створити рисувальний гурток, керувати яким було запрошено М.І.Мурашка.
У 1875 p. Мурашко перестав давати приватні уроки і відкрив рису-вальну школу у себе вдома. Серед перших його учнів були дорослі, юнаки й діти; одні з них мріяли присвятити себе мистецтву, інші прийшли до школи з метою підготуватись до іспиту з рисування, який необхідно було складати при вступі до загальноосвітніх і технічних учбових закладів. [9]11 [9] Турчанко Ю., Київська рисувальна школа. К.: 1956. – С.9.
Мурашкові вдалося подолати труднощі, зумовлені різницею у віці, осві-ті, ступені підготовленості і здібностях учнів. Цікаво побудоване викладання з кожним днем залучало до школи все більше і більше учнів. Незабаром квартира, де Мурашко проводив заняття ставала тісною. Для дальшої успішної діяльності школи необхідно було більш просторе приміщення, меблі, наочне приладдя, але коштів для цього у Мурашка не було. [9]22 [9] Так само, - С.10.
У вересні 1876 р. завдяки „настійному клопотанню Мурашка Київська міська дума надала в розпорядження рисувальної школи приміщення однієї з крамниць. З переходом у нове приміщення характер занять в школі змінився — замість однієї загальної групи було ство-рено три.
В першій — початковій — групі учні малювали узори і орнаменти, переважно з естампів; в другій — середній — нескладні геометричні фігури з дроту і дерева, з гіпсових орнаментів та інших моделей; в третій — старшій — учні малювали гіпсові зліпки частин тіла (ніг, кистей рук, частин обличчя, масок і, нарешті, всієї голови). У цій же групі ліпили з глини. Для учнів старшої і середньої груп Мурашко почав читати один раз на тиждень курс теорії перспективи.
Ці зміни були обумовлені як метою школи — «навчити кожного з її відвідувачів свідомо, точно і ясно рисувати з естампів і моделей», так і тим, що в школу прийшли учні, які або десь вчились раніше, або готувались до вступу в учбові заклади, де на вступних екзаменах необхідно було вміти намалювати гіпсовий бюст.
М. І. Мурашко позичив на деякий час бюст в іконописній майстерні при Києво-Печерській лаврі, і 22 жовтня 1876 р. учні старшої групи вперше малювали з бюста. Цей лень бути знаменною подією в житті школи. Згодом він щорічно відзначався як свято.
Школа вже настільки виросла, що виникла необхідність в помічниках.
Першим таким помічником Мурашка був київський художник П. М. По-пов. Мурашкові допомагали також деякі з старших учнів, яких звали репе-титорами. Це були найбільш підготовлені вихованці, переважно з бідняків. Вони жили при школі і були на її повному утриманні. В обов'язки їх вхо-дили заняття з учнями молодшої групи і підготовка приміщення до занять. Першим учнем-репетитором був М. Котляревський, М. Пимоненко, та ін.
Діяльність Київської рисувальної школи, завдання, які вона ставила перед собою, привернули до неї увагу громадськості.
Діяльність М. І. Мурашка, який прагнув організувати в Києві художній учбовий заклад, була співчутливо зустрінута і підтримана також багатьма передовими діячами російської культури. 1. Ю. Рєпін. І. М. Крамськой, Г.Г. Мясоєдов, В.Є. Маковський, О. І. Корзухін та інші передові художники всіляко відстоювали необхідність створення художніх учбових закладів у провінції. Розуміючи всю важливість цього заходу для успішного розвитку вітчизняного образотворчого мистецтва, вони розглядали проблему розвитку художньої освіти в провінції як один з вирішальних за-собів розвитку національного мистецтва Росії, виявлення обдарованої молоді і поліпшення підготовки художніх кадрів.
Діяльністю школи зацікавився І. Ю. Рєпін допомагав школі матеріально і уважно стежив за її успіхами.
Увагу І. Ю. Рєпіна привернула ідея Мурашка організувати у Києві постійну художню виставку, основою для якої повинен був стати створений при Київській рисувальній школі музей творів живопису та графіки. Рєпін передав Мурашкові для виставки кілька своїх творів, написаних ним за кордоном, серед них картину «Паризьке кафе».
Велику підтримку школі подавав Рєліні в наступні роки, після переїзду до Москви. Він широко популяризував школу серед художників, допомагаючись Мурашкові збирати для шкільного музею товари кращих майстрів.
Значну матеріальну допомогу школі Мурашка подала також Петер-бурзька Академія художеств. Вже в перші дні після створення Київської рисувальної школи Академія художеств; за проханням Мурашка, надала у розпорядження школи десять етюдів.
Вже в 1878 р. за надіслані до Академії художеств вибрані роботи учнів діяльність Київської рисувальної школи була удостоєна похвального відзиву, який підбадьорив Мурашка і переконав його в тому, що навчання в школі поставлене правильно.
До кінця 1878 р. кількість учнів і учениць досягла близько 100 чоловік. Бажаючих вчитися було так багато, що приміщення школи не могло вмістити всіх учнів, і школу доводилося держати відкритою