4. Відведення часу для спілкування з дитиною; беріть участь у житті дитини - заходах, у яких вона задіяна у шкіль-ному житті, святах, знайомтесь з її дру-зями, розповідайте їй про своє бачен-ня життєвих цінностей.

5. Гарантування емоційної безпеки: слід говорити та чинити так, щоб діти відчували себе у безпеці та комфорт-но, бути чуйними й уважними.

6. Гарантування фізичної безпеки: забезпечте дитину дахом, одягом, нав-чайте правил особистої гігієни та пра-вильного харчування.

7. Слідкуйте за дисципліною: будь-те послідовними, дотримуйтеся правил поведінки відповідно до вікового роз-витку дитини, усно визначайте межі дозволеного, давайте настанови, а не вдавайтеся до покарань.

Декілька порад

Дошкільний вік: діти цього віку особливо чутливі до безцеремонних вторгнень у їхнє середовище. Оскіль-ки їм бракує словесного та розумово-го досвіду, щоб самостійно впоратися з несподіваним стресом, вони в цьому особливо залежать від членів сім'ї. Таблиця 2

Допомога підліткам, схильним до ризику зазнати насильства, на етапі спілкування

Тривожні ознаки | Асоціальна поведінка. | Стратегія запобігання

Низька самооцінка. Вважає насильство спосо-бом вирішення проблеми. Вважає, що словесна обра-за або погроза фізичним на-сильством — це нормально. | Словесні об-рази. Фізичне на-сильство. Емоційні образи. | Включити до групи Інших підлітків з пробле-мами.

Індивідуальна психологічна допомога. Підтримувати прагнення підлітка.

Зазнає труднощів при вста-новленні позитивних сто-сунків з дівчатами або жін-ками. | Сексуальна стурбова-ність. > : . | Розвивати розуміння позитивних рольових моделей жінок та чоловіків. Ознайомлювати зі стереотипами поведінки жінок (чоловіків). Підтримувати молодих осіб, даючи їм мож-ливість активної участі в програмі допомоги.

Відсутнє співчуття до Інших. Труднощі при спілкуванні з однолітками. Потреба в негайному задо-воленні. | Ґвалтування. Насильство на етапі по-бачень. | Показати, до чого може призвести асоці-альна поведінка. Показати, що змінити свою поведінку - в Ін-тересах цієї людини. Запропонувати альтернативи асоціальній поведінці.

Низька контрольованії Ім-пульсів. Несподівані спалахи гніву. | Прогулюван-ня уроків у

ШКОЛІ. | Допомогти підлітку публічно взяти на себе відповідальність за негативну поведінку.

Принижує жінок. Позиція жертви. Проблеми у контактах з ад-міністрацією школи. | Правопору-шення. Погана ус-пішність. | Навчити підлітка навичок спілкування. Створити можливості для реальних досяг-нень.

Неспроможність ставити перед собою високі зав-дання. ¦ | Входження до криміналь-ної груци. | Навчати підлітка життєво важливих навичок. Окреслити разом з підлітком його плани на майбутнє.

Був свідком насильства в сім! Труднощі з прийняттям відпо-відальності за свої вчинки. | Раннє бать-ківство. Приводи в мі-ліцію. | Працювати над підвищенням самооцінки.

Депресія. ч ¦ Нерозвинуті навички прий-няття рішень та розв'язання проблем. | Пересліду-вання. | Працювати над контролюванням підлітком своїх почуттів.

Сексуальні домаганн». Труднощі при виконанні Інс-трукцій та завдань. Незначний Інтерес або йо-го відсутність до набуття життєво необхідних нави-чок. | Ризик вжи-вання нарко-тиків, алкого-лю, куріння. | Працювати над профілактикою вживання наркотиків, алкоголю, куріння. Надати Інформацію про сексуальність. Пояснити відмінність між зґвалтуванням та сексом за обопільною згодою. Пояснити відмінність між власницькою по-ведінкою та любов'ю, турботою. Заохочувати бесіди про особливості нега-тивної поведінки в групі.

деколи на них можуть впливати, біль-шою або меншою мірою, реакції батьків або інших членів родини. У цьому разі слід спрямувати зусилля на віднов-лення усталеного життя, забезпечивши таким чином можливість як для невербального, так і для словесного вира-ження дитячих почуттів та набуття впевненості.

Молодший шкільний вію регресив-ні вчинки особливо поширені саме в цьому віці. Діти можуть стати більш зам-кненими або агресивнішими. Потрібно заохочувати накопичення їхнього дос-віду за допомогою ігрової діяльності.

Підлітковий вію реакції однолітків дуже важливі для цієї вікової категорії. Діти потребують схвалення своїх учин-ків з боку товаришів, для них важливо, щоб їхні почуття були «почутими». Зане-покоєння та напруження можуть вили-тися в агресію, бунт, замкненість. Групо-ві обговорення з однолітками та дорос-лими для нормалізації дитячих почуттів

дуже ефективні. Також корисним є по-новлення групової активності, звичного способу життя, занять спортом.

Юнацький вію більша частина ак-тивності та інтересів цієї вікової кате-горії сконцентрована на однолітках. Побоювання, що їхні відчуття та реак-ції неприродні, можуть підштовхнути підлітків до занурення в себе або до депресії. При цьому дуже поширені психосоматичні реакції. Підліток може бути незадоволений порушенням сво-го розкладу або роздратовуватися че-рез те, що іноді суспільство не сприй-має його як дорослу людину. Необхід-но заохочувати підлітків до активних стосунків з друзями, участі в спортив-ному та громадському житті.

У зв'язку з цим важливо озброїти дітей інформацією про можливі випад-ки небезпеки та розповісти їм, як пот-рібно їх уникати.

Не дозволяйте собі мати таких дру-зів, хто...

1. Є ревнивим та владно ставиться до Вас.

2. Намагається контролювати Вас, дає накази, приймає всі рішення, не сприймає Вашу точку зору серйозно.

3. Є полохливим, погрожує Вам чи використовує Вас.

4. Хизується тим, що кривдив людей.

5. Схиляв Вас до сексу, залякував, тиснув на Вас у сексуальних стосун-ках. Вважає жінок, чоловіків або дівчат сексуальними об'єктами.

6. Примушує Вас уживати наркоти-ки чи алкоголь.

7. Звинувачує Вас, якщо з Вами по-гано поводяться. Каже, що Ви самі провокуєте ситуацію.

8. Має негативний досвід поганих стосунків та звинувачує іншу людину у

всіх своїх проблемах: «Дівчата (хлоп-ці) не розуміють мене».

9. Вірить у те, що чоловіки мають володарювати, а жінки — бути пасив-ними та покірними.

Педагогам необхідно бути компе-тентними в аналізі поведінки неповноліт-ніх при спілкуванні з жертвами насильс-тва, щоб правильно застосувати страте-гії допомоги й захисту. Для прикладу на-водимо таблицю (айв. таблицю 1).

Наступна таблиця орієнтує педаго-га на можливу корекцію поведінки під-літків, схильних до ризику зазнати на-сильства (айв. таблицю