між рослинами, тваринами і людьми відбувається постійний водообмін, завдяки якому об'єкти і живої природи забезпечуються водою в кількості, необхідній для їх-ньої нормальної життєдіяльності; ]*

у районах з недостатньою кількістю опадів застосовуються заходи щодо постачання води і штучного зрошення, а в занадто зволожених місцях — осушення;

Синтез: чому необхідно збе-рігати чистоту джерел та інших носіїв води?

Неминучість і об'єктивність збереження основних джерел життєвої води, яка має вирішальне значення в житті всіх представників живої природи, дітям варто довести у процесі розв'язання завдань проблемного характеру і нескладних дослідів.

За аналогічною схемою можна пропонувати дітям охарактеризу-вати наступний екологічний фактор — світло. Зазначимо, що до його аналізу доцільно підійти з позицій важливості світла як одного з факторів, що зумовлює явище світлового режиму, особливості розподілу та зміни інтенсивності сонячної радіації, яка доходить до екосистеми і залежить від чистоти і прозорості атмосфери та гідросфери, пори року і частини доби та щільності структури біоценозу.

Виходячи з даного визначення, варто виділити такі ознаки світла: *

постійне джерело світла і тепла на Землі — Сонце;*

інші джерела світла на Землі;*

адаптації рослин до світлового режиму;*

адаптації тварин до світлового режиму;*

світло як умова життя і діяльності людини;*

зв'язок світла і тепла;*

температурні адаптації рослин і тварин;

Синтез: чому людині слід бути особливо обережною у спекотні со-нячні дні?

Для аналізу понять «світла» і «сонця» — основного його джере-ла доцільно підійти, попередньо використовуючи вже описані методи і прийоми. Зупинимось дещо детальніше на характеристиці тих адаптацій, які виробились в організмів під їх впливом, і тих відхилень, які можна спостерігати за умови їх дефіциту. Для детального огляду і ві-зуальної представленості адаптацій можна використати серію дослідів. Світло, будучи одним з визначальних екологічних факторів, спричинило цілу низку адаптацій у живих організмів і уможливило на цій основі поділ рослин на дві екологічні групи:*

світлолюбиві рослини (геліофіти) — рослини з особливою потребою і витривалістю до впливу сонця (пшениця, сосна, модрина, мати-й-ма-чуха);*

тіньовитривалі рослини (сціофіти) — рослини, які витримують част-кове затемнення без відчутних на це реакцій, але можуть розвиватися за добре освітлених умов (трав'янисті і парникові рослини).

У процесі формування уявлень про світло і адаптації рослин варто спершу аналізувати таке явище, як «сон» рослин. Воно існує в поясненні їх рухових реакцій у зв'язку зі змінами частин доби. Звернення до спеціа-льного пояснення зумовлене поясненням терміну і визначенням «рослини-барометри» як синонімів. При всій схожості реакції, які діти можуть сприймати візуально — закриття і розкриття квіток та суцвіть, складання і опускання листків, притискування плодів до гілок тощо. В основі цих явищ лежать дещо відмінні механізми. Пояснювати цю властивість живих організмів слід, спираючись на орієнтування у часі — зміни дня і ночі, та їх залежність від добових змін температури і світла, в основі його лежить біологічний механізм ніктинастії (рух органів вищих рослин, зумовлений зміною дня і ночі, наприклад, розкривання квіток зранку і закривання їх на ніч).

Водночас пояснювати барометричні властивості рослин або циклічні коливання інтенсивності і характеру їх біологічних процесів і явищ, що відбуваються в усіх тварин і рослин, в основі яких лежать біологічні рити-ми. Вони відповідають циклічним змінам напруженості факторів навко-лишнього середовища. Фаза біологічного ритму порушується зі зміною геомагнітного поля, температурних коливань, освітленості і є важливою пристосувальною ознакою організмів. І «сон» рослин, і «рослини-барометри» мають велике біологічне значення. Схема пояснення його дітям може бути такою:*

орієнтація на періоди доби і зміни пори року;*

охорона внутрішньої частини квітки від несприятливих факторів: охолодження, перегрівання, зайва волога (роса, дощ);*

запилення квітки приманкою для комах;*

застереження листків від надмірного теплового випромінювання.

У житті тварин сонце не має такого суттєвого впливу, а реакції організму дещо приховані від безпосереднього візуального сприйняття їхньої переважної більшості. Світло для тварин виступає визначальною умовою їх орієнтації у просторі. Однак, як ми вже зазначили, тривалість світлого дня виступає також вирішальним регулятором біоритму і у тварин (зи-мовий сон, сплячка, заціпеніння).

В ознайомленні дітей зі світлом доцільно планувати для розв'язання такі завдання, які пов'язані з ним як з джерелом тепла: сконцентроване світло випромінює тепло, його промінь можна поба-чити тощо. Серія дослідів на видимість сонячного (світлового) променя, на тепло сонячного зайчика тощо дозволяє вихователеві спільно з дітьми підійти до узагальнення того, який колір швидше нагрівається: темний чи світлий? Чому? Якими дослідами можна перевірити ці висновки? А потім пояснити температуру як один з важливих абіотичних факторів навколишнього середовища, який прямо чи опосередковано впливає на живі організми. В залежності від характеру теплообміну з довкіллям рос-лини поділяються на такі екологічні групи: теплолюбиві (потреба кожного організму в температурі середовища у різних видів різна); холодолюбиві (холодовитривалі, зміни температурних коливань навколишнього серед-овища, які регулюються фізико-хімічними механізмами організмів). Ці дві групи однаково підходять для характеристики рослинних і тваринних організмів. А от морозостійкість, як здатність організмів переносити температуру лише 0? С, без ушкоджень, тобто утворення льоду в їхніх клітинах і тканинах, — характеризує лише рослини.

Вихователю слід звернути увагу дітей на те, що для багатьох організ-мів температура є вирішальним фактором прояву їхньої життєдіяльності, поширення того чи іншого виду рослин або тварин, розмноження чи його загибелі. Температура, як і світло, зумовлює певну поведінку тварин і рослин, наприклад, зимову сплячку, заціпеніння, «сон» рослин, тощо.

Існування живої природи зумовлюється дією не одного якогось фактору, навіть якщо він є лімітуючим. Вирішальним для життєдіяльності організмів є комплексний вплив факторів за умови їхньої одночасної дії. Цю