У процесі ознайомлення зі світлом діти оволодівають низкою практичних вмінь і навичок оберігання рослин від нестачі світлових променів, профілактичних засобів, навчаються різноманітних процедур, які спря-мовані на задоволення потреб рослин в цьому екологічному факторі. До часткового аналізу впливу сонця на рослини ми вдалися вище в характеристиці їх геліотропізму.

Проведення серії дослідів, практичних дій, розкриття за допомогою конкретних прикладів впливу сонця (світла і тепла) на рослини, тварин і на людину спричинюють суттєву логіку в їхніх судженнях, здійсню-ють розкриття основної ідеї, яка закладена у зміст спостережуваного: Сонце — джерело життя на Землі.

Порівняння.

Суттєво сприяє розв'язанню практичних завдань використання порівняння. Так, скажімо, діти повинні назвати риси схожості і відмінності у реакціях рослин і тварин на зміну погоди (рослини-барометри і тварини-барометри), зробити їх аналіз на основі порівняння результатів спостережень за очевидними ознаками тощо.

Використання завдань порівняльного характеру сприяє формуванню у дітей навичок наукового аналізу явищ і закріпленню конкретно позна-чених понять. Для цього їм слід запропонувати і завдання такого типу: «Визначіть за кольором листків, пагонів тощо, яким рослинам бракувало світла? Чим відрізняється «поведінка» різних рослин в сонячний день? Якою є поведінка тварин за непогоди?»

Синтез: відповіді дітей за наступною схемою:*

визначають потребу рослин у світлі і до якої екологічної групи вони належать у зв'язку з цим;*

дають характеристику зовнішнього вигляду рослини за нормальних умов їхнього розвитку;*

встановлюють очевидні ознаки нестачі світла;*

розкривають механізми адаптації рослин до світлого режиму;*

розуміють і визначають заходи повного задоволення потреб рос-лин у світлі.

Після аналізу світла як джерела тепла діти зможуть фактично піді-йти до пояснення реакції окремих тварин на температуру. У дослідах з пуголовками земноводних вони самостійно відмічають, що підвищення температури середовища (води) прискорює їхній розвиток. Таким чином діти підходять до розуміння значення тепла не лише для розвитку рослин, а й для розвитку і росту тварин. При цьому логіка і глибина аргументації виступає на досить переконливому рівні, а завдання на доказовість, які вихователь може використати на заключному етапі роботи, дозволить суттєво зміцнити сформовані уявлення і поняття про живу природу, тоб-то підвести дітей до синтезу. Завдання радимо формулювати за такою схемою: «Чому з'являються такі рослини і тварини, яких ми не бачили взимку? На яких прикладах можна довести значення тепла у житті рослин і тварин? Навесні починається розвиток листків у рослин, розквітають перші квіти, а які зміни відбуваються у тварин? Чому навесні особливо голосно і весело співають птахи? Коли і чому пахнуть квіти?»

У відповідях дітей на такі запитання повинні бути докази, аргументи, що відрізняються чіткістю і логічністю, в яких правильно виділяються причини і наслідки. Це значною мірою полегшує підведення дітей до теоретичних узагальнень на основі фактів, явищ, спостережувальних об'єктів і процесів у природі.

У формуванні уявлень дітей про ґрунт ми доцільно виходити з того, що кого властивості, а також властивості рельєфу суттєвим чином визна-чають життя рослин, тварин і людей. Його слід розглядати, як самостійну гігантську екологічну систему, яка має вирішальний вплив на всю біо-сферу: активно впливає на кругообіг речовин; підтримує газовий склад атмосфери. У її взаємопов'язаних компонентах рослини і тварини посі-дають вагоме місце. Ознайомлення дітей з ґрунтом радимо здійснювати за такими основними ознаками:*

субстрат для рослин — середовище існування для тварин;*

об'єкт для народногосподарської діяльності людей, носій корисних копалин, екологія ґрунтів.

Ґрунт як субстрат варто розглядати з дітьми на основі його аналізу: біологічного — це основа, до якої прикріплені «сидячі» тварини або рос-линні організми, в т. ч. мікроорганізми.

З метою формування у дітей уявлень про значення грунту для народногосподарської діяльності людини, про грунт як основу корисних копалин, їх видобуток та екологію доцільно подавати матеріал в єдиному комплексі на основі системного аналізу наступних положень:

Поверхня землі має велике значення для народного господарства, грунт – поживний шар землі.

Від грунту залежить різноманітність рослинного і тваринного світу, грунт відрізняється від піску і глини.

Стан грунту залежить від опадів, сонячного проміння, життя у ньому тварин – розпушувачів.

Грунт можна здобрювати для вирощування рослин.

Захист грунтів від надмірного висушування, вивітрювання, освітлення, захворювання.

Під грунтом знаходяться різноманітні утворення: глина, крейда, пісок, камінь – це корисні копалини.*

В Україні різні ґрунти, вони залежать від рельєфу.*

Під ґрунтами можуть залягати води — тоді утворюються болота, торфовища, люди по-різному їх використовують.*

Підземні багатства, їх використання, способи добування, охорона і примноження (корисні копалини, цілющі води, соляні шахти).

Запропонований зміст роботи для вихователів з дітьми старшого дошкільного віку передбачає чітку мету — формування елементарних екологічних уявлень — першооснови екологічної культури особистості. Доцільно застосовувати його творчо, натхненно, з глибоким усвідомленням важливості різних аспектів сучасної екопроблематики.

Під час цільових прогулянок та екскурсій доцільно ознайомити дітей з місцем поширення рослин різних типів згідно з рекомендаціями програм дошкільного закладу.

Лисенко Н. Використання спостережень в роботі з екологічного виховання дошкільників // Дитячий садок. – 2004. - № 25 – 26. – С. 10 – 44.