Вивчаючи рівень такого виду діяльності, як спілкування, необхідно враховувати сформованість культури взаємодії із співрозмовниками, вміння використовувати різноманітні засоби спілкування (мовлення, міміку, жести), а також визначити, у чому полягають зміст, мотиви та вибірковість контактування з членами шкільного колективу.

У вивчені індивідуальності дитини важливе значення має врахування типу її інтелекту.

Діти, в яких домінує мовний інтелект, люблять читати, розповідати різні історії, гратися в різні мовні ігри, тощо. Слід пам’ятати, що такі діти потребують книг, аудіо записів, діалогу, обговорення.

Виявом логіко-математичного інтелекту є висловлювання з елементами аргументації, допитливість, бажання експериментувати, вирішувати логічні головоломки. Таких дітей необхідно забезпечувати матеріалами, які можна досліджувати, завданнями над якими треба поміркувати.

Просторовий інтелект розвинутий у дітей, які мислять образами і малюнками. Світ їхніх захоплень - це проектування, малювання, ігри, які базуються на уяві, ілюстровані книги, слайди, відео матеріали, художні галереї.

Діти, в яких переважає кінестичний інтелект, люблять танцювати, бігати, стрибати, під час спілкування намагаються доторкнутися до співрозмовника , жестикулюють. Таким дітям необхідно забезпечити участь у рухливих іграх, драматичних виставах, заняттях спортом.

Якщо в школяра музичний інтелект, то він потребує занять співом, слухання музики, гри на музичних інструментах, відвідування концертів.

Міжособистісний інтелект властивий дітям, які вміють підхоплювати ідеї інших та розвивати їх. Це-лідери. Вони із задоволенням виконують групові завдання, люблять групові ігри, беруть участь у різноманітних громадських заходах, клубах тощо.

Школярі зі внутрішньоособистісним інтелектом люблять усамітнення, потребують права вибору, завдань, які виконуються в їхньому темпі.

Управління психічним розвитком передбачає максимальне врахування індивідуальних особливостей кожної дитини. Завдання вчителя полягає в тому, щоб вивчити ці особливості та, орієнтуючись на загальні завдання формувався особистості дитини випливають зі Концепції загальної середньої освіти та Державного стандарту початкової загальної освіти, а також спираючись на конкретні програми навчання і виховання, створити для кожного учня оптимально сприятливі умови для їхнього всебічного розвитку.

Мета освіти полягає не стільки в передачі конкретної інформації – знань, скільки в сприйняті саморозвиткові дітей, підготовці їх до майбутнього самостійного життя, активної участі в праці реалізації свої можливостей.

Провідними методами навчання, замість словесних та наочних , мають ставати практичні. Змінюється роль демонстративного матеріалу: він перестає домінувати, диктувати усталений порядок дій, поступається перед роздатковим. Роздатковий матеріал, в свою чергу, урізноманітнюється, індивідуалізується залежно від потреб та можливостей дітей.

Діяльність школярів стає більш самостійною, вибірковою, практичною.

Змінюється роль зовнішнього оцінювання , замість визначеної оцінки вчителя активізується само оцінювання та взаємо оцінювання. Тому дуже важливо вже в молодшому шкільному віці, створювати умови для сформування оцінки стосунків дітей одне з одним, що суттєво впливає на характер взаємин між ними, у ставленні до навчання, мотиви поведінки.

Дуже важливо, щоб учитель у своїй роботі, виходив із розуміння того, що успішно навчити, виховувати, розвивати дітей можна лише за умови, що навчально-виховний процес розрахований на всіх і, одночасно на кожну дитину індивідуально.

В.О.Сухомлинський.

Про індивідуалізацію навчально-виховного процесу в початкових класах.

Перехід загальноосвітньої школи на 12-ти річний термін навчання, а початкової школи – на чотирирічний, починаючи з 6-ти літнього віку, а також реформування змісту шкільної освіти ставлять перед педагогічною наукою і практикою нові завдання щодо навчання і виховання молодших школярів, зокрема – перехід на особистісно орієнтовану систему навчання, одним із компонентів якої є індивідуалізація навчально-виховного процесу.

Цікаві поради з цієї проблеми ми знаходимо в досвіді роботи В.О.Сухомлинського. Щоб нормально навчати дітей, вважав він, треба добре вивчити кожну дитину, індивідуальні властивості її сприймання, мислення, розумової праці, добре знати сім’ю школяра. Ще за кілька тижнів до відкриття “Школи радості” В.О.Сухомлинський знайомився з кожною сім’єю, вивчав її склад, мови проживання та виховання дітей.

Причиною появи невстигаючих дітей у початкових класах В.О.Сухомлинський вважав відсутність індивідуального підходу до них у сфері розумової праці. Він звертав увагу на те, що немає абстрактного учня, до якого можна було б використати механічно всі закономірності навчання. Учні неоднакові: один сприймає і запам’ятовує швидше, довго зберігає в пам’яті, інший матеріал сприймає дуже повільно, пам’ять зберігає знання недовго. “Уміння правильно визначити, на що здатний кожен учень у даний момент, як розвивати його розумові здібності в дальшому, - це надзвичайно важлива складова частина педагогічної мудрості”. Завдання педагога, зауважує В.О.Сухомлинський, полягає в тому, щоб визначити шлях, яким дитина має підійти до рівня, визначеного навчальною програмою. Майстерність навчання і виховання полягає в розкритті сил і можливостей кожної дитини в умінні дати відчути їй радість успіху в розумовій праці. Немає якихось єдиних для всіх школярів передумов успіхів з навчання. Та й саме поняття “успіхи в навчанні” – дуже відносне: в одного показником успіху є “п’ятірка”, для іншого і “трійка” – велике досягнення. “А це означає, - пише В.О. Сухомлинський, що в навчанні має бути індивідуалізація – і в змісті розумової праці і в часі. Досвідчений педагог дає одному учневі дві, три, а то й чотири задачі на урок, іншому ж тільки одну. Один отримує складнішу задачу, інший простішу. Один виконує складнішу задачу, інший – простішу. Один виконує творчу письмову роботу з мови, наприклад пише твір, інший працює над текстом літературного твору. ”

В.О.Сухомлинський у своїй педагогічній діяльності звертав особливу увагу на роботу із слабо встигаючими учнями. “щоразу, коли створювалися