“Філософія українознавства творитиме нову ментальність, яка дасть змогу по-державницькому переосмислити світову культуру, виводячи суспільство і особистість з орбіти меншовартості. Через національний інтелект, ідею, почуття вона стимулюватиме національний оптимізм народу, коли кожен, незалежно від етнічної приналежності відчуватиме себе часткою великого національного “я”. Автор обгрунтував свою думку, що українознавство “є не ідеологією певного класу, а новою філософією в розбудові молодої України, яка повинна стати загальнонаціональною...” [10].

Були визначені вихідні положення, а конкретна розробка українознавства йде різними шляхами. Інститут українознавства (з липня 2000 року Науково-дослідний інститут українознавства Міністерства освіти і науки України), продовжив, по-новому осмисливши, досвід розбудови національного шкільництва в часи Визвольних змагань, зокрема українознавчі підходи І.Стешенка, С.Єфремова та ін.

Українознавства в концепції проф. Кононенка та його школи – цілісна інтегративна посткласична наука, що охоплює знання про Україну, українців, українство, які сприяють виробленню моделі розвитку української спільноти на основі пізнання себе як етносу, нації і держави в минулі часи та сьогоденні в полікультурному середовищі і часопросторовій взаємозалежності.

За концепцією П.Кононенка українознавство включає в себе крає-, країно-, природо-, суспільство-, людино-, народознавство, але не як окремі предмети, а як елементи універсальної цілісності [11].

Універсальна цілісність “України” й “українства” розкривається й осягається шляхом взаємопов’ язаного еволюційно-синхронного й діахронного розгляду концентрів: Україна – етнос, нація; Україна – природа, екологія; Україна – мова; Україна – держава, суспільство; Україна – культура (матеріальна, духовна: релігія, філософія, мистецтво, освіта, наука; право, валеологія; військо); Україна в міжнародних відносинах; Україна – тип людини, ментальність; Україна – доля; Україна – історичні уроки, історична місія.

І в силу цього українознавство постає як цілісна система самопізнання, виховання й навчання, єдності знання, любові і творення.

У межах концепції П.Кононенка створено підручник “Українознавство” (автор П.Кононенко), стандарт “Навчального інтегративного курсу “Українознавство” (автори П.Кононенко, Т.Усатенко). За стандартом розроблено варіанти програм інтегративного курсу “Українознавство”, зокрема програма П.Кононенка, Т.Усатенко, О.Король та інші.

В основу структури стандарту “Навчально-інтегративного курсу “Українознавство” (автори П.Кононенко, Т.Усатенко) покладено ідею концентрів, що формують внутрішньопредметну інтеграцію. Практичне призначення стандарту для дітей шкільного віку зумовлює поєднання наукових теоретичних понять з метафоричним їх викладом.

Весь матеріал стандарту від 1 до 12 класу ділиться на три узагальнюючі частини: Український світ охоплює 1-4 класи, розкриваючи концентри: етнос (метафорична назва “Родина”) – 1 кл., природа (“Дивокрай”) – 2 кл., мова (“Слово”) – 3 кл., історія (“Пам’ ять”) – 4 кл.; Український час охоплює 5-9 кл., концентри: держава (“Державність”) – 5 кл., культура (“Основа”, “Оранта”) – 6-7 кл., нація (“Пробудження”) – 8 кл., доля (“Поступ”) – 9 кл. Український шлях охоплює 10-12 кл., в яких розкриваються концентри: ментальність, міжнародні відносини, геостратегічні та геополітичні проблеми тощо. Матеріал структурується в узагальнюючому курсі “Українознавство”.

У кожному класі з наростаючою кількістю інформації подаються проблеми концентрично-спіралеподібно з урахуванням вікових, психологічних особливостей дітей. Кожен концентр (для учнів проблема, що дається у назві) розглядається у взаємозв’язках. Наприклад, концентр “Україна – етнос” для школи “Родина” (1 кл.,) розглядається в єдності з природою, мовою, історичною пам’ яттю, проблемами державності, на основі духовної й матеріальної культури, як поступ. Для учнів першого класу проблема етносу (родини) розглядається в таких проблемах: Дитина – Родина – Батьківщина. Рід. Родове дерево.

Наша держава – Україна: столиця, Герб, гімн, прапор.

З родини йде життя дитини. Краса українських людей: фізична й духовна. Родина – оберіг рідної мови. Символи – реліквії традиційної української родини. Родина в обрядово-календарному колі. Будень – свято. Дитина – Родина, Природа. Традиційне господарювання української родини. Праця. Професія моїх батьків. Традиційна українська родина на селі. Родина в місці. Україна і світ. Українці в світі. Українські родини. Велика родина. Міркування – розповідь: “Батьківщина – мала родина. Батьківщина – велика родина”.

Проте вивчення концентру “Україна – етнос” не обмежується в першому класі. Якщо в першому класі цей концентр розглядається з домінантою “родина”, то в наступних класах він іде як один із важливих компонентів певної універсалії-концентру. Це забезпечує нову інформацію про концентр у кожному класі, можливість бачити його у все нових взаємозв’язках. Так, учні в різних класах, в умовах різних взаємозв’язків у середній школі отримують такі відомості про концентр “Україна – етнос” у системі українознавчих знань:

Проблема: Дитина – родина – Батьківщина, рід, родове дерево (1 кл.).

Моя родина (сім’ я): Я, мати – брати – сестри, дідусі – бабусі.

Наші прізвища, наші імена та ін.

Проблема: Україна – рідна земля, рідний дім, рідна держава (2 кл.).

Територія України: моря, озера, ріки, степи і ліси, рівнини і гори. Два моря: Чорне, Азовське.

Проблема: Мова єднає родину, народ, державу. Роль мови у спілкуванні (3 кл.).

Проблема: Рід – нерозривна єдність поколінь (4 кл.).

Проблема: Доля родини в долі України (5 кл.).

Проблема: Традиційні види господарської діяльності українців. Сучасні професії на селі (6 кл.).

Проблема: Традиційне облаштування українців (7 кл.).

Проблема: Родинне виховання як збереження і передача духовних цінностей українців (7 кл.).

Проблема: Відродження національної свідомості в українських родинах (8 кл.).

Проблема: Історична місія українського етносу (народу, нації) (9 кл.).

Проблема: Уроки формування та розвитку українського етносу і його етнічної території. Доля (10 кл.).

Проблема: Формування українського етносу у взаємодії з іншими етносами (11 кл.).

Проблема: Концентр-універсалія “Україна – етнос (нація)” – визначальний чинник українознавства (12 кл.). Історична місія українства.

Запропонована система викладу матеріалу має змогу реалізувати мету, що стоїть перед інтегративним курсом. Приміром, при