Можна виокремити два основних типи обдарованості.

Особлива, виняткова обдарованість – у дітей для виявлення яких не потрібні ні тести, ні спеціальні спостереження. Цю обдарованість видно неозброєним оком. Саме ці діти найчастіше належать до групи ризику. У них є проблеми у спілкуванні, підвищена нервова збудженість.

Висока норма обдарованості. Це теж обдаровані діти, але їхня обдарованість більш нормальна, звичайна.

Ці дві групи дітей навіть за зовнішнім виглядом дуже відрізняються. Якщо надзвичайно обдаровані діти часто менші на зріст і фізично слабші за своїх однолітків, то діти з групи «високої норми» здоровіші, навіть красивіші від своїх однолітків. Якщо надзвичайно обдаровані діти мають труднощі в спілкуванні, швидке випередження однолітків не минає безслідно для їхнього соціального та емоційного розвитку, то для іншої групи обдарованих дітей характерна лідерська позиція в дитячому колективі.

Дещо гіперболізуючи відмінності між двома цими групами дітей можна сказати: якщо перші – талановиті вигнанці суспільства, то другі – «улюбленці долі», мазунчики вчителів і суспільства.

Типи обдарованості, які одразу помічає вчитель:

Інтелектуальний тип. Саме цих учнів вчителі називають розумними, кмітливими, «світлими головами» і «надією школи». Ці школярі, як правило, мають глибокі знання, самостійно їх здобувають. Учні цього типу точно і глибоко аналізують навчальний матеріал, нерідко схильні до філософського осмислення матеріалу.

Два основних підтипи інтелектуальної обдарованості:

виявляються насамперед загальні розумові здібності;

коли високі здібності виявляються в спеціальній галузі знання;

Успішність інтелектуально обдарованих учнів не завжди збігається з рівнем їхніх здібностей: серед інтелектуалів є відмінники, трієчники, і навіть двієчники. Тут усе визначає не тільки інтелект, а й ставлення до навчання, школи.

Академічний тип. Для цього типу теж характерний досить високий інтелект, однак на перший план виходять особливі здібності саме до навчання. Учні цього типу обдарованості насамперед уміють добре засвоювати матеріал, тобто навчатися. Особливості їхньої пізнавальної сфери (мислення, пам»яті, уваги), деякі особливості їхньої мотивації такі, що роблять навчання легким, приємним. Медалісти, учні, яких називають гордістю школи, найчастіше належать саме до цього типу обдарованості. Саме з цих учнів виростають справжні майстри своєї справи.

У деяких випадках буває складно розрізнити інтелектуальний і академічний тип обдарованості. Відмінність, мабуть, полягає в особливій розумовій самостійності інтелектуалів, у їхній підвищеній критичності мислення.

Академічно обдаровані учні – це завжди генії саме навчання, чудові майстри швидкого, якісного засвоєння.

Художній тип. Цей вид обдарованості, як правило, виявляється у високих досягненнях у художній діяльності – музиці, танцях, живописі, скульптурі, сценічній діяльності.

Креативний тип. Головна особливість цього типу обдарованості виявляється в нестандартності мислення, в особливому, часто не в схожому на інші погляді на світ. Цей тип обдарованості дуже складно виявити в шкільній практиці, тому що стандартні шкільні програми не дають можливості цим дітям виявити себе.

До того ж, учителі часто не розуміють, а іноді і недолюблюють цих учнів. Їхня підвищена незалежність у судженнях, зневага до умовностей (зокрема у побуті) та авторитетів, створюють у вчителів у роботі з такими учнями великі проблеми.

Для того, щоб побачити справжні творчі здібності цих дітей, їм потрібно пропонувати особливу діяльність, яка передбачає вияв їхньої самобутності, незвичайного бачення світу, - нестандартні теми творів, особливі творчі завдання чи дослідницькі проекти.

У творчій обдарованості багато різних варіантів: є учні, котрі виявляють неабиякі творчі можливості у будь-якій діяльності, але бувають учні, в яких нестандартне бачення досить яскраво виявляється лише в одній сфері.

Лідерська, або соціальна, обдарованість («організаторські здібності»). Така обдарованість характеризується здатністю розуміти інших людей налагоджувати з ними конструктивні взаємини, керувати ними. Лідерська обдарованість передбачає досить високий рівень інтелекту, однак поряд з цим необхідна й добре розвинута інтуїція, розуміння почуттів і потреб інших людей, здатність до співпереживання, в багатьох випадках яскраве почуття гумору, яке допомагає їм подобатися іншим людям.

На жаль, в багатьох школярів з вираженими лідерськими здібностями інтерес до шкільного навчання недостатній. Багато учнів з цими здібностями не мають достатньої шкільної мотивації і, маючи сильний характер і незалежність, відверто нічого не роблять в школі. Неможливість завоювати статус лідера школи, веде їх на вулицю, де вони стають лідерами антисоціальних угрупувань. Потрібна спеціальна, іноді тривала і складна робота, щоб повернути таких учнів до школи.

Психомоторна, чи спортивна обдарованість.

Популярна думка про занижені розумові здібності у спортсменів є необґрунтованою. Численні дослідження засвідчили, що у видатних спортсменів значно вищі від середніх інтелектуальні можливості. Невипадково багато видатних спортсменів, залишивши спорт, стають письменниками (Юрій Власов), вдалими бізнесменами (Пеле), талановитими педагогами (І.Родніна). Хоча учні зі спортивною обдарованістю рідно добре вчаться. Це пов»язано, насамперед, із браком часу та належного бажання. Якщо в школярів, що захоплюються спортом, створити належну мотивацію, настрій, вони, як правило, можуть чудово навчатись.

На основі досліджень і спостережень створений узагальнений портрет обдарованої дитини, яка :

оригінально розв»язує завдання;

розв»язує завдання швидко, часто інтуїтивно;

може навести декілька варіантів розв»язку однієї і тієї ж задачі, проблеми;

повністю поринає в рішення (на час пошуку відповіді);

віддає перевагу естетичним варіантам рішення;

впевнена у собі (хоча це і не обов»язково);

добре орієнтується в обставинах, враховуючи перешкоди і корисні моменти;

може передбачити успішність або не успішність рішення.

Аналізуючи це, можна встановити, що такими рисами наділені багато дітей. А це налаштовує оптимістично: якщо талант – рідкість, то обдаровані діти – явище поширене. Звідси і висновок про необхідність своєчасно знайти, зберегти і розвинути в молодому поколінні здібності, обдарованість і талант.

Проблема дитячої обдарованості є проблемою потенціалу нації. Як же