Основною метою підсумкового контролю є встановлення системи і структури знань учнів. Ця перевірка здійснюється в наприкінці семестру (навчального року) або після завершення вивчення предмета. Основними формами підсумкового контролю є заліки та іспити.

Основною метою самоконтролю є оцінювання правильності своїх дій, їх коректування.

4. Оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів

Для ефективного контролю успішності учнів важливо не тільки ви-явити те, що знають і вміють учні, але й об'єктивно оцінити їх знання та вміння. Оцінка – кількісний показник якості результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Основними компонентами оцінки є встановлення фактич-ного рівня знань, співвідношення виявлених знань з еталонними, оформ-лення результату навчальної діяльності учнів у вигляді оцінки-балів. Оцінка опосередковано характеризує розвиток учня, його здібності, став-лення до навчання. Оцінка є важливим засобом стимулювання учнів до на-вчання тоді, коли вона сприймається як нагорода за наполегливу та сум-лінну працю. Оцінка може впливати на учнів і негативно. Це має місце то-ді, коли вона неправильно вмотивована, супроводжується образливими за-уваженнями, байдужістю вчителя до учня, до результатів його роботи.

Єдині вимоги до оцінювання знань, умінь та навичок формулюються у вигляді критеріїв і норм. Критерій – міра оцінки, показник, на основі якого визначається рівень оволодіння знаннями, уміннями і навичками. Відповідно до критеріїв визначають норми оцінок. Норма – конкретна вимога, яка регу-лює виставлення оцінки – балів з навчального предмета за усну відповідь чи письмову роботу. Наприклад, якщо основним критерієм оцінки письмової роботи є точність виконання, яка характеризується кількістю помилок, то нормою для балу «10» є повна відсутність помилок.

Основними критеріями оцінки знань є: глибина, повнота, міцність, оперативність, якість, гнучкість, систематичність.

Глибина – критерій оцінки, під яким розуміють кількість усвідомлених учнем істотних зв'язків і відношень у знаннях.

Повнота – критерій оцінки, який визначається кількістю всіх елементів знання про вивчений об'єкт.

Міцність – критерій оцінки, що передбачає збереження в пам'яті вивченого матеріалу, безпомилковість його відтворення.

Оперативність – критерій оцінки, що передбачає вміння учня використовувати знання у стандартних однотипних умовах.

Якість – критерій оцінки, під яким розуміють повноту, міцність, глибину, оперативність знань тощо.

Гнучкість – критерій оцінки, що передбачає вміння учня використовувати знання в змінних, варіативних умовах.

Систематичність – критерій оцінки, що передбачає засвоєння навчального матеріалу в його логічний послідовності та наступності.

Названі вище критерії забезпечують можливість визначити рівні знань учнів. Виділяють такі рівні: репродуктивний (знання сприйняті, за-фіксовані в пам'яті і можуть бути відтворені); реконструктивний (знання застосовуються в стандартних або варіативних умовах); творчий (знання продуктивно застосовуються в змінених, нестандартних ситуаціях).

З метою забезпечення ефективних вимірників якості навчальних досягнень та об'єктивного їх оцінювання введено 12-бальну шкалу оцінювання, у якій ураховується рівень особистих досягнень учня. Критерії оці-нювання при цьому не поділяють на позитивні й негативні. Серед загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти виділяють:

характеристику відповіді учня (правильність, цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість);

якість знань (осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, систем-ність, узагальненість, міцність);

сформованість загальнонавчальних і предметних умінь та навичок;

рівень володіння розумовими операціями (аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення тощо);

розвиток творчих умінь (уміння виявляти проблему, формцлювати гіпотезу, перевіряти її);

самостійність оцінювальних суджень.

На основі названих критеріїв і показників розрізняють такі рівні навчальних досягнень учнів: низький (рецептивно-продуктивнрй), середній (репродуктивний), достатній (конструктивно-варіативний), високий (творчий).

Початковий рівень характеризщується первинними уявленнями про предмет вивчення, фрагментарністю відповідей.

Середній рівень – учень здатний вирішувати найпростіші завдання за зразком, відтворювати основний зміст навчального матеріалу, володіти елементарними навчальними вміннями.

Достатній рівень–характеризується знаннями суттєвих ознак понять, учень оперує ними, розвязує стандартні завдання, уміє робити висновки, виправляти допущені помилки, однак не вміє переносити і використоваувати знання в інших навчальних ситуаціях.

Високий рівень - знання системні, учень застосовує їх для виконання творчих завдань, самостійно оцінює різні явища, факти, відстоює особисту позицію.

Рівні і загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Рівні навч. досягнень |

Бали |

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

І. Початковий |

«1» |

Учень може розрізняти об'єкт вивчення і відтворити деякі його елементи.

«2» |

Учень фрагментарно відтворює незначну частину матеріалу, має нечітке уявлення про об'єкт вивчення, виявляє здатність елементарно викласти думку.

«3» |

Учень відтворює менш як половину навчального ма-теріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

II. Середній |

«4» |

Учень з допомогою вчителя відтворює основний на-вчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію.

«5» |

Учень розуміє основний навчальний матеріал, здат-ний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило.

«6» |

Учень виявляє знання і розуміння основних поло-жень навчального матеріалу. Відповідь його прави-льна, але недостатньо осмислена. З допомогою вчи-теля здатний аналізувати, порівнювати, узагальнюва-ти та робити висновки. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.

III. Достатній |

«7» |

Учень правильно, логічно відтворює навчальний мате-ріал, розуміє основоположні теорії і факти, вміє наво-дити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, частково контролює власні навчальні дії.

«8» |

Знання учні є достатньо повними, він застосовує вивче-ний матеріал у стандартних ситуаціях, уміє аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контро-лює власну діяльність. Відповідь його повна, логічна, обґрунтована, хоч і з деякими неточностями.

«9» | Учень досить добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в дещо змінених ситуаціях, уміє аналізувати і систематизувати інформацію, викорис-товує загальновідомі