Основними видами роботи психолога з сім'єю є діагностична та корекційно-консультативна робота.

У своїй роботі психолог зустрічається з діагностичними пробле-мами отримання інформації про родину. Йому важливо не тільки зрозуміти, яка саме інформація потрібна для визначення напрямку діагностичного дослідження — цю інформацію необхідно ще отри-мати. Вирішення цього питання пов'язано з трьома проблемами (Е.Г. Ейдеміллєр, В. Юстіцкіс):—

проблема інтимності;—

проблема мінливості;—

проблема розкиданості даних.

У своїй роботі психолог намагається вирішити ці проблеми. Працюючи з сім'ями глухих, або з сім'ями, що мають члена родини з порушенням слуху, психологу слід володіти дактилем та жесто-вою мовою. При проведенні психодіагностичної роботи, як з сім'я-ми, де чуючі діти, так і з сім'ями, що мають дитину з вадами слуху, психолог базується на розвиваючому потенціалі методу. М.Р. Бітя-нова виділяє наступні принципи побудови та організації психодіаг-ностичної діяльності психолога:—

відповідність підходу і конкретної методики меті та завданню ефективного психологічного супроводження дитини;—

результати дослідження повинні бути сформульовані на зро-зумілій для інших мові або легко перекладатись на мову, яка зрозу-міла досліджуваним;—

прогностичність методів, що використовуються, тобто мож-ливість прогнозувати на їх основі особливості розвитку дитини на подальших етапах навчання та виховання;—

високий розвиваючий потенціал методу;—

економічність процедури.

Основними методами діагностики є метод спостереження за взаємовідносинами батьків і дитини та використання тестів. Спо-стереження дозволяє виявити психологічні особливості дитини та батьків у природних для них умовах. Психолог звертає умову на те, як батьки спілкуються з дитиною, які реакції на її успіхи та негараз-ди, чи приймають участь батьки у житті дитини, як втручаються у нього. Поспостерігати за батьками та дітьми можливо під час про-ведення свята, яке організоване у класі.

Використання тестів дає можливість психологу отримати дані для проведення консультативної роботи.

Для того, щоб визначити, як здійснюється виховання дитини в сім'ї, використовуються наступні методики:

«Аналіз сімейних стосунків» (АСС) Е.Г. Ейдеміллєра, «Тест-опитувальник батьківського відношення» (ОБВ) А.Я. Варги та В.В. Століна та інші. Використання тесту «Сімейна соціограма» (проективний) — дозволяє психологу виявити стан члена родини у систе-мі міжособистісних відносин та визначити характер комунікацій у сім'ї. У практиці широко використовуються техніки, розроблені К. Маховером «Малюнок людини», «Малюнок сім'ї». При роботі з сім'єю можливе використання біографічного методу, який має тера-певтичне та колекційне навантаження — метод «Сімейної геногра-ми» (М. Боуен). На основі діагностичної роботи сурдопсихолог пла-нує консультативно-корекційну роботу з сім'єю дитини, що має по-рушення слуху. Здійснюючи консультативну роботу з родиною, пси-холог орієнтується на оптимізацію взаємовідношень всередині ро-дини і її соціального оточення.

При роботі з родиною глухої дитини дошкільного віку психолог консультує батьків стосовно вибору навчального закладу для дити-ни з урахуванням ступеня порушення слуху.

Сурдопсихолог знайомить батьків з особливостями психічного розвитку дитини з вадами слуху, наголошує на тому, що виховання такої дитини ведеться у двох напрямках:

1) виконання вимог загального характеру, які аналогічні вимо-гам, що ставляться до виховання чуючих дітей;

2) вирішення спеціальних задач, з яких найважливішими є під-готовка дитини до розвитку в неї мови, навчання дактильному чи-танню, виховання первинної навички мовного спілкування.

Консультативна бесіда, яку проводить психолог за висновками вивчення ситуації, направлена на обговорення загального стану дитини, а також характеру, ступеня та причин виникнення трудно-щів; обговорення проблем батьків, їх ставлення до труднощів дити-ни; спільну розробку системи конкретної допомоги або спеціальної корекційної, розвиваючої або тренінгової роботи для дитини; пла-нування наступних консультацій. У консультуванні вирізняються основні стадії: ^—

встановлення довіри між психологом та батьками;—

дослідження та визначення проблеми;—

визначення варіантів вирішення проблеми та планування діяльності з їх вирішення. На цьому етапі визначаються можливості та обмеження батьків у вирішенні проблеми, визначається мета, методи та конкретні шляхи вирішення проблеми;—

аналіз та оцінка результатів здійснюється на основі критері-їв, за якими батьки вирішують, що проблему вирішено. У випадку, якщо мета не досягнута, можливе уточнення плану вирішення проб-леми або повернення на стадію дослідження та визначення.

При роботі з батьками дитини, що має порушення слуху, слід наголошувати на необхідності раннього виявлення порушення слу-ху, раннього бінаурального слухопротезування, звернути увагу на ранню слухомовну підготовку дітей.

Таким чином, у роботі психолога з сім'єю дитини, що має пору-шення слуху, реалізуються напрямки і види діяльності практичної психології та враховуються спеціальні для даної категорії людей прийоми і методи.

Висновки

Зміни, які нині відбуваються в нашому суспільстві, виразно позначаються і на тенденціях розбудови освіти. Це виявляється в посиленні уваги до урізноманітнення системи навчання, його спеціа-лізації та інтенсифікації, що, зрозуміло, неможливо без вдосконалення корекційної допомоги дітям з вадами слуху.

Проблема організації навчання та виховання осіб з вадами слуху посідає важливе місце в педагогічній спадщині українських мислителів минулого. Погляди на освіту цієї категорії людей з обмеженими можливостями життєдіяльності в Україні формувалися під впли-вом досягнень науковців і практиків західноєвропейських та російських закладів для глухонімих. Вцілому педагогічні погляди вітчизняних учених характеризуються оптимістичною оцінкою мож-ливостей розвитку пізнавальної діяльності дітей з недоліками слу-ху. Вони прийшля до висновку, що погляди на обмежені можливості розвитку глухих несправедливі й відкинуті доказами, заснованими на досвіді.

В сучасній Україні проводиться теоретико-методична та організаційна робота з метою вдосконалення діяльності системи спеціальної освіти. Корекційну допомогу діти з вадами слуху можуть одержати на всіх вікових етапах розвитку, передусім дошкільному.

Актуальною проблемою організації корекційної допомоги дошкільників з вадами слуху є інтеграція цієї категорії вихованців у соціум. Питання інтеграції дітей з вадами слуху не нова у вітчизняній спеціальній педагогіці. Успішна адаптація дітей з вадами слуху та їх інтеграція у суспільство залежить від рівня розвитку усного мов-лення. Умови успіш-ної інтеграції — ранній